Звідки росія отримує сировину для «Іскандерів»

3 хвилин читання

Російські балістичні ракети «Іскандер-М», що несуть смерть українським містам, критично залежать від імпортної сировини для свого палива. Аналіз Ради економічної безпеки України (ЕСКУ) виявив ключову вразливість: залежність від постачань хлорату натрію, критично важливого компонента для виробництва перхлорату амонію — основного складника ракетного палива, пише United24. 

Звідки росія отримує сировину для «Іскандерів». Фото: United24

Як використовують перхлорат амонію і де росія його бере?

Перхлорат амонію — один з основних компонентів твердого ракетного палива, на який припадає до 52% суміші. Його унікальні властивості — висока щільність енергії, стабільність і відносна простота виробництва — роблять його критично важливим для ракетної промисловості.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Читайте також: Українські та західні чиновники заявляють, що москва вдосконалила балістичні ракети «Іскандер-М» та «Кинжал», які тепер можуть змінювати траєкторію й уникати перехоплення системою Patriot. Це різко знизило ефективність української ППО й посилило загрозу зимових ударів по критичній інфраструктурі, повідомляє Financial Times.

У росії є лише один виробник перхлорату амонію — підприємство ANOSIT, яке постачає сировину ключовим оборонним заводам, зокрема тим, що виготовляють «Іскандери». У 2024 році ANOSIT оголосило про намір утричі збільшити виробництво і почати експорт до Ірану для виготовлення ракет Zolfagar.

Втім, росія не здатна самостійно виготовляти необхідну для цього хімікату сировину. Після розпаду срср країна втратила власне виробництво і тепер залежить від імпорту, зокрема з Китаю та Узбекистану. У першій половині 2024 року Китай забезпечив 70% постачань хлорату натрію до рф, Узбекистан — 29%.

Російський удар по Сумах балістичною ракетою «Іскандер-М». Фото: United24

До повномасштабного вторгнення росія значною мірою покладалася на країни ЄС як джерело імпорту. Попри війну, хлорат натрію досі не входить до повного переліку заборонених до експорту речовин, і росія має змогу закуповувати його напряму або через третіх посередників.

Розуміючи свою залежність, росія намагається налагодити власне виробництво. Зокрема, у 2022 році ПАТ «Хімпром» анонсувало запуск заводу з виробництва хлорату натрію у 2025-му, а група Orgsintez планує довести повну потужність до 2027-го. Також у 2023-му компанія EuroChem заявила про створення аналогічного виробництва у Тульській області. Проте всі ці плани залишають росію вразливою щонайменше на найближчі два роки.

Російський удар по Сумах балістичною ракетою «Іскандер-М». Фото: United24

Ця залежність створює унікальну можливість для міжнародної спільноти вплинути на російське ракетне виробництво. Ефективне обмеження постачання хлорату натрію може суттєво сповільнити або навіть зупинити випуск «Іскандерів», які росія регулярно використовує для атак по цивільних об’єктах в Україні.