Кожного разу, коли звучить сирена повітряної тривоги, ми не дивимося в небо. Ми збираємо речі, йдемо в укриття, спускаємося в паркінги або просто сідаємо в коридорі за правилом двох стін. Це наша щоденна рутина безпеки: видима, зрозуміла і матеріальна.

Проте паралельно, у повній тиші, точиться інша війна, у кіберпросторі. Ворожі хакери не запускають двигунів і не піднімають у повітря залізо, але вони б’ють по наших електромережах, банках і реєстрах щодня, без вихідних. У них є гігантські бюджети, наукові інститути та державна підтримка. Протистояти їм за старими методиками, це все одно, що намагатися збити крилату ракету з рогатки. Нам потрібні інші інструменти.

Лише за 2025 рік CERT-UA опрацювала майже 6 тисяч кіберінцидентів, на 37% більше, ніж роком раніше. Основні цілі незмінні: органи влади, сектор безпеки та оборони, об’єкти критичної інфраструктури. За кожною цією цифрою стоїть спроба загасити світло в наших містах, зупинити державні реєстри або дістатися до грошей у наших кишенях. Де шукати людей, здатних тримати цей удар? Не теоретиків із дипломами, а тих, хто вміє працювати руками і під тиском?

Одним із таких інструментів стала Федерація технологічного спорту України (ФТСУ). Декілька слів і хвилина вашої уваги: що таке технологічний спорт і чому він з’явився саме зараз і саме в Україні? Технологічний спорт це вид спорту, що виник на перетині війни, технологій і вміння ними керувати. Його суть у змаганнях за сценаріями, які імітують реальні завдання операторів безпілотних і роботизованих систем та фахівців з кібербезпеки. Саме сценарний підхід (а не лише швидкість чи точність) робить цей вид спорту унікальним.

Ми будуємо екосистему, де нарешті зустрічаються ті, хто раніше навіть не знав про існування один одного: талановиті студенти, великий бізнес, державні органи, виробники MilTech та військові.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Чому саме спортивні змагання?

Кібербезпеку можна викладати на лекціях. Можна купувати дорогі курси і колекціонувати красиві сертифікати, які часто потрібні лише для того, щоб повісити їх у рамку в кабінеті HR-директора. Але жоден курс не навчить вас головного, відчуття ліктя та підтримки, коли твою інфраструктуру атакують просто зараз, а час тане на очах.

Кіберзмагання у форматі CTF (Capture the Flag) це практична перевірка навичок у сценаріях, наближених до реальних кіберзагроз. Але мені подобається в цьому форматі ще одна річ: змагання мотивують повертатися і ставати кращим. Є завдання, є суперник, є результат, і природне бажання наступного разу показати більше.

Де зникають бар’єри і з’являються профі

На мою думку, найбільша цінність, яку ми створюємо, це горизонтальні зв’язки. Наші чемпіонати побудовані просто: спочатку регіони та галузі (від банків до енергетиків, студентів та військових), потім великий національний фінал, а вже за ним міжнародний рівень.

Саме там, у фіналі, зникає будь-яка ієрархія. В одній залі, за сусідніми столами опиняються цивільний айтівець з енергохолдингу, 19-річний студент-першокурсник, безпекашник банку та військовий із сектору оборони. У звичайному житті вони б ніколи не перетнулися. На кіберполігоні вони стають однією спільнотою. Вони діляться досвідом, знаходять партнерів, а коли завтра виконують завдання на фронті, вони просто мають номери телефонів один одного.

У результаті формується не просто список партнерів чи підписані меморандуми. Люди знайомляться, спілкуються, обмінюються досвідом і поступово формують професійне середовище, у якому можна швидко знайти потрібну експертизу чи допомогу.

Український бізнес це добре розуміє. Кібербезпека сьогодні вже є частиною щоденної стійкості компанії. Тому нам особливо важлива підтримка бізнесу, зокрема тих компаній, які допомагають створювати можливості для підготовки молодих фахівців.

Ми йдемо у глобальний вимір

Щоб перевірити, чого варта побудована система, ми поїхали на міжнародну арену. У 2025 році збірна України вперше виступила на European Cybersecurity Challenge (ECSC) у Варшаві і посіла 31-ше місце. Багато хто скаже: аутсайдери. Ми скажемо: ні. Це стартова точка для дебютанта, який змагався з країнами, де аналогічні системи будували десятиліттями. І ми не зупиняємося. З 12 до 16 жовтня 2026 року збірна виступить у Бохумі в Німеччині. І цього разу наші хлопці та дівчата їдуть не як новачки. За їхніми плечима рік системного, виснажливого та чесного внутрішнього чемпіонату, який ми побудували в Україні.

Що з цього виходить

Технологічний спорт це наша українська авторська професійна історія. І тут один напрямок закриває дві державні проблеми: ми масово розвиваємо професійну кіберспільноту і водночас зміцнюємо обороноздатність країни. Залізо та софт для захисту мереж можна купити. А от людей, здатних користуватися ними швидко, холоднокровно та в команді під тиском, купити не можна. Їх можна тільки знайти і виховати. Тому система змагань ФТСУ у дисципліні CTF (кібербезпека) це системний механізм, який знаходить, гартує та об’єднує майбутніх спеціалістів там, де раніше їх ніхто навіть не намагався шукати.

І наостанок: якщо ця тема вас зацікавила, запрошую переглянути випуск подкасту ФТСУ «Покоління МілТех» з Юрієм Громовим. У ньому ми детально обговорюємо CTF-змагання, підготовку фахівців із кібербезпеки та про те, яку роль технологічний спорт відіграє у формуванні нового покоління українських талантів.