Мілтек-дайджест: ракета за $20 тис., $700 млн інвестицій і ППО

9 хвилин читання

Масовані повітряні атаки змусили українську оборонну індустрію переосмислити саму математику протиповітряної оборони: класичні зенітні ракети занадто дорогі, а звичайні FPV-перехоплювачі залежать від погоди та кількості пілотів. 

Про те, як інженерні рішення перетворюють ситуативні фронтові імпровізації на повноцінну індустрію з мільярдними оцінками розповіли на YouTube-каналі DOU.

Всепогодна ракета за $20 000 та дрони-перехоплювачі ППО

Засновник підрозділу Lasar’s Group Павло Єлізаров разом із Михайлом Федоровим створив окрему цивільну miltech-компанію Mission Defense Partners (MDP). Поки військовий підрозділ, де заступником командира є Роман «Фіш» Ященко, працює безпосередньо на фронті, MDP бере на себе розробки, інвестиції та R&D, миттєво перетворюючи щоденний бойовий фідбек на серійні продукти.

Читайте також: Українським виробникам оборонних технологій необхідно розвивати експорт, автоматизувати виробництво та залучати більше інвестицій. Водночас галузь стикається з нерівними податковими умовами й нерозумінням її реальної вартості з боку іноземних інвесторів. Про це під час конференції TECHNOVATION заявив CEO Vyriy Industries Олексій Бабенко.

Першочергове завдання інженерів — закрити цінову й технологічну прірву між FPV-дронами за кілька тисяч доларів і класичними зенітними ракетами вартістю у сотні тисяч чи мільйони. Команда проєктує дешеву всепогодну керовану ракету малої дальності проти «шахедів» із цільовою ціною близько $20 000 – $25 000. На відміну від звичайних безпілотників, чиї камери сліпнуть у дощ, туман або сильний вітер, це буде повноцінна ракета.

Паралельно змінюється підхід до масштабування екіпажів. За словами Єлізарова, коли на країну летить тисяча ударних дронів (що Україна вже проходила), неможливо нескінченно збільшувати кількість пілотів за принципом «200 операторів на 100 цілей». Запит до розробників звучить однозначно: один оператор має одночасно запускати й контролювати п’ять дронів-перехоплювачів. Автоматика бере на себе зліт, отримання цілі й наведення, залишаючи людині лише функцію контролю — за аналогією з тим, як в IT один інженер керує тисячами серверів.

Дешеві ракети та інвестиції в український DefenseTech

Підписуйтеся на наші соцмережі

Попри постійні дискусії про дефіцит зброї, реальні виробничі потужності частини українських компаній наразі завантажені лише на 30%. Павло Єлізаров жорстко критикує чинну заборону на експорт оборонної продукції: якщо українське військо фізично не може викупити весь обсяг, надлишок варто продавати партнерам у ЄС та НАТО. Це дозволить залучати валюту та масштабувати заводи заздалегідь, щоб у критичний момент для держави ці потужності вже існували.

Тим часом інвестиційна привабливість українського мілтеку б’є історичні рекорди:

  • 1
    Раунд на $700 млн для UFORCE: Компанія, яка об’єднує дев’ять виробників (серед продуктів — дрони Magura, бомбери Nemesis та автоматизовані турелі «Хижак»), залучила найбільші інвестиції в історії українських стартапів за оцінки у $6 млрд.
  • 2
    Британський капітал: Державний фонд Великої Британії National Wealth Fund вклав у цей раунд $150 млн — це найбільша оборонна інвестиція в історії фонду. Кошти спрямують на розширення виробництва в Україні та країнах-партнерах, розвиток безпілотних систем, турелей проти «шахедів» і лазерного перехоплення.
  • 3
    Європейська кооперація WARDEN: У Нідерландах консорціум на чолі з Guardian Dynamics запустив розробку зенітної ракети малої та середньої дальності WARDEN MK3 зі швидкістю до 2 Махів. Проєкт спирається на мережу вже існуючих підприємств замість будівництва нових заводів, а українські компанії планують залучити до виробництва компонентів і випробувань, які стартують у 2027 році (частину тестів проведуть в Україні).

Приватна ППО, пускові Cradle та перехоплювач ZIRKA

Держава офіційно масштабує експеримент із приватною протиповітряною обороною, яку раніше успішно випробувала «Нова пошта». За оновленими правилами бізнес може не лише прикривати власні об’єкти, а й укладати договори на захист інших підприємств і передавати засоби ППО між собою за погодженням із Повітряними силами. Мінімальний вік учасників таких вогневих груп знизили з 21 до 18 років, а використання бойових частин та електродетонаторів на перехоплювачах врегулювали законодавчо. Станом на середину жовтня до ініціативи долучилися майже 100 підприємств, на рахунку яких понад 60 збитих повітряних цілей.

Технологічно полювання на ударні БПЛА переходить у площину автоматизованого старту:

  • Перехоплювачі ZIRKA: Фонд Сергія Притули передав військовим 626 таких апаратів. Дрон розганяється понад 410 км/год, піднімається на висоту близько 6 км, має тепловізійну камеру та комп’ютерний зір. Система сама розпізнає ціль, оператор лише підтверджує атаку, а далі працює автоматика — модернізована ZIRKA вже збивала реактивну «Герань-5» на швидкості 400 км/год і висоті 3,5 км.
  • Дистанційні пускові Cradle: Фонд «Алярм» разом із кластером Iron масштабує мережу безлюдних контейнерів-«вуликів» на напрямках прольоту ворожих цілей. Установка працює автономно близько тижня і керується через захищене оптоволокно. Один оператор контролює від трьох до шести контейнерів, а час від виявлення цілі до запуску скорочується до 1–2 хвилин.

Альтернатива Starlink для ЗСУ та пеленгація mesh-модемів

Залежність фронту від супутникового термінала змушує шукати автономні канали зв’язку. За словами Павла Єлізарова, його команда від початку закладала ризик відключення Starlink, тому приблизно 30% їхніх дронів уже працюють через альтернативні системи, включно з власними рішеннями. Паралельно за підтримки Фонду Сергія Притули бойові випробування проходить український наземний цифровий радіозв’язок для засобів ураження, розробку якого розпочали пів року тому. Наступний етап — побудова mesh-мережі, де кожен дрон виступає одночасно клієнтом і ретранслятором сигналу по ланцюжку, а сама технологія стане відкритим стандартом для інших вітчизняних виробників.

Водночас фахівці ГУР розібрали російський дрон «Герань-5» (модифікація K5-K), який за характеристиками фактично є малою крилатою ракетою: довжина близько 4 м, розмах крил 3 м, бойова частина 90 кг, крейсерська швидкість понад 450 км/год, дальність до 1000 км і висота польоту до 6 км. Усередині виявили інерційну навігацію, польотний контролер, 16-елементну завадозахищену систему супутникового позиціювання «Комета» (копію китайської HKson G006) та mesh-модеми для обміну даними в групі. Проте постійна радіоактивність демаскує такі цілі: український комплекс РЕР «Плутон» від компанії «Інфозахист» навчився виявляти ці модеми на частотах близько 1,5 та 3,4 ГГц на відстані до 70 км, фіксуючи не лише «Герані», а й дрони «Гербера» та «Молнія».

Український мілтек: Космічні сили, гранти Brave1 та MAUL

Український DefenseTech остаточно переростає рівень волонтерських проєктів і вибудовує повноцінну державну та індустріальну вертикаль:

  • Шість центрів та гранти Brave1: Міноборони формує шість центрів розвитку оборонних технологій: два (з безпілотних систем та ракетно-артилерійського озброєння) уже працюють, ще чотири відповідатимуть за ППО, РЕР/РЕБ, космічні технології та системи deepstrike. Паралельно кластер Brave1 разом із Міноборони та Мінцифри запустив два грантові конкурси — до 100 млн грн на вітчизняний радар для виявлення повітряних загроз і до 75 млн грн на керовану ракету класу «повітря — повітря» для запуску з безпілотників.
  • Космічні сили ЗСУ: Верховна Рада підтримала рамковий законопроєкт про створення окремого виду військ для космічної розвідки, захищеного зв’язку та раннього виявлення пусків ракет. Конкретної чисельності чи строків у документі поки немає, а в компанії «Хімера» оцінюють, що для постійного супутникового покриття України системою «Обрій» знадобиться щонайменше 100 апаратів, 1–2 роки часу та десятки або сотні мільйонів євро.
  • Рекорди наземних роботів: Український наземний робот MAUL під час бойової евакуації розігнався до 90 км/год дорогою до пораненого та евакуював бійця зі швидкістю до 78 км/год. А компанія TCore запускає серійне виробництво 210 модулів автономної навігації AI Kit (після тестування перших 20 зразків у військах), які дозволяють роботам виконувати місії без зв’язку й навігації та вже допомогли зберегти понад 30% платформ, які інакше могли б бути втрачені.
  • Західні закупівлі та тести: НАТО відібрало 16 протидронових систем для прискорених закупівель без тривалих тендерів у межах п’ятирічної програми обсягом понад $40 млрд, а армія США з 2 по 6 листопада тестувала в Польщі FPV-перехоплювачі FD-1 для відбиття масованих атак.

За останній рік фронтова імпровізація трансформувалася у системну галузь із власними стандартами, державними управліннями, міжнародними фондами та багатомільярдними оцінками. Український мілтек стає повноцінною технологічною індустрією, де швидкість перевірки гіпотез на полі бою перетворюється на головну конкурентну перевагу країни на світовому оборонному ринку.