MilTech для ЗСУ: Валерій Чуркін про те, що потрібно фронту вже зараз
Валерій Чуркін — учасник бойових дій, який пройшов шлях від командира взводу до керівника Центру масштабування технологічних рішень (ЦМТР) ЗСУ. У лютому цього року його призначили заступником міністра оборони України. Він відповідає за напрям оборонних інновацій і технологічного розвитку армії.
5 березня на зустрічі, організованій Diia.City Union, Валерій спілкувався із представниками бізнесу про запити держави у сфері miltech, про можливості співпраці між Міноборони та ІТ-бізнесом та напрацювання ідей для впровадження інноваційних рішень, що посилять обороноздатність України. SPEKA відвідала зустріч та розповідає, про що йшлося.
Валерій Чуркін: «Ворог не зупиняється, він нарощує спроможності»
Заступник міністра оборони України Валерій Чуркін подякував IT-спільноті та бізнесу за вагому підтримку Збройних сил України:
Чуркін наголосив, що така співпраця має продовжуватися та набувати системного характеру, адже перед державою стоять складні виклики.
Як швидше впроваджувати оборонні інновації?
Основний напрям роботи Валерія Чуркіна — впровадження оборонних інновацій та технологічних рішень (MilTech). За його словами, одне з головних завдань — зробити шлях від ідеї до доставки технології на поле бою якомога коротшим.
Він наголосив, що останніми роками інновації стали трендом як у бізнесі, так і у державних структурах. Це спричинило певний хаос, оскільки з’явилося багато ініціатив, які почали розвиватися паралельно. Тепер важливо упорядкувати цей процес, щоб усі учасники рухалися в одному напрямку.
Насамперед важливо зрозуміти, які ресурси та технологічні можливості вже є, оскільки різні інституції працюють над цим питанням. На практиці ж багато рішень з’являються безпосередньо на фронті.
Ми маємо створити умови, за яких інновації переходитимуть із рівня стартапів на рівень масштабованих, зрілих технологічних рішень.
Що потрібно армії вже зараз?
Важливо залучати бізнес до технологічного розвитку ЗСУ. Валерій Чуркін наголошує, що на фронті вже реалізуються складні технологічні рішення, але для їхнього масштабування необхідна експертиза та ресурси приватного сектору.
Спеціалісти
Також рішення даних завдань потребує потужних GPU-кластерів, залучення ML-інженерів і Data Science спеціалістів. Однак гостро відчувається нестача таких спеціалістів.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Відкритість інформації
Водночас питання відкритості інформації залишається критично важливим. Валерій Чуркін зазначає, що «війна любить тишу».
За словами Чуркіна, хоча Україна розробила рішення з використання оптоволоконних дронів ще рік тому, окупанти першими масово застосували їх у бою. Вони швидше масштабують нові технології завдяки системному підходу у своїх наукових установах.
Подолання бюрократії
Ще один виклик — бюрократія. Вона створює стабільність у системі, але й одночасно гальмує критично важливі процеси. Вирішення цієї проблеми є одним із ключових завдань для Міноборони, адже від цього залежить швидкість інтеграції технологічних рішень.
Як бізнес може пришвидшити оборонні інновації?
Валерій Чуркін зазначає, що у його команді є три ключові напрями взаємодії з бізнесом:
-
1
Законодавчі ініціативи.
-
2
Приватно-публічне партнерство.
-
3
Трансфер технологій.
Законодавчі ініціативи — інтелектуальна власність
Потрібно працювати над унормуванням інтелектуальної власності у воєнний час. Зараз існують сірі зони, які потрібно врегулювати, щоб військові розробки могли масштабуватися.
Приватно-публічне партнерство
За словами Чуркіна, ефективна модель взаємодії держави та бізнесу — масштабування бомбардувальників Avro Lancaster у Великій Британії під час Другої світової війни.
За допомогою державної програми вони створили бізнеси, які керувалися приватними особами, але отримували субсидії та мали чітко визначені завдання, відповідали за окремі процеси, зазначив Валерій Чуркін.
Тому один із варіантів залучення приватного сектору — використання спроможностей для масштабування.
Також в Україні приватний сектор має значний інтелектуальний потенціал, якого не вистачає для подолання певних викликів у війську.
Є ініціатива «Залізний полігон», яка допомагає приватним компаніям тестувати свої розробки у бойових умовах. Бо, за словами Валерія Чуркіна, є проблема в тому, що часто стартапи чи інженери створюють щось і впевнені, що це змінить перебіг війни. Але коли розробки доходять до тестування, виникають проблеми, бо це не працює так, як було вказано, але й на випробування вже був витрачений час та ресурси.
Тут держава може взяти на себе роль координатора: встановлювати вимоги, які бізнес потім адаптує.
Уже є успішні кейси такого підходу. Наприклад, Міноборони почало нормування процесу розробки роботизованих комплексів, аби вони могли працювати в єдиній системі керування.
Основні виклики та потреби на фронті
Матеріально-технічна база
Насамперед це матеріально-технічна база, каже Валерій Чуркін. Військо отримує техніку від партнерів, але її завжди бракує, особливо якщо говорити про високотехнологічні рішення.
Доброчесність
Бізнес часто пропонує рішення, але іноді характеристики, які він заявляє, не відповідають реальності.
Наприклад, компанія каже: «Наш дрон здатен літати під РЕБ і не губить зв’язок». А коли доходить до тестування, виявляється, що він глушиться ще за 300 метрів.
Синхронізація
Є ще одна важлива проблема — синхронізація. Бізнес працює у своїх нішах, військо — у своїх, і далеко не завжди зрозуміло, що вже розроблено, що дійсно працює, а що ще треба доопрацювати.
Бо іноді військові витрачають ресурси на створення рішення, яке вже існує у приватному секторі, але про нього просто не знають. Виходить марнування часу й зусиль.
Тому зараз одне з головних завдань — зрозуміти, що є в арсеналі, як це працює і як можна адаптувати наявні рішення під військові потреби, зазначив Валерій Чуркін.
Оборонні закупівлі: централізований та децентралізований підходи
Валерій Чуркін попередив, що це питання не його компетенцій, але сказав кілька тез щодо оборонних закупівель. Він зазначив, що у Міноборони відбулися зміни, зокрема, в Агенцію оборонних закупівель (АОЗ) прийшов новий керівник — Арсен Жумаділов, який активно розбудовує системні процеси.
У нас є два основні треки:
- Централізований — закупівлі здійснює Агенція оборонних закупівель.
- Децентралізований — окремі бригади отримали можливість прямого фінансування, тож самостійно можуть закуповувати певні інноваційні рішення.
Тому для бізнесу є такі шляхи:
- Fast. Якщо ваш виріб працює, то бригада у вас може це закупити.
- Long Term.Через Агенцію оборонних закупівель.
Кодифікація українського програмного забезпечення та перехід з іноземних на українські рішення
У Міністерстві оборони України зазначили, що зустріч стала ще одним кроком у посиленні співпраці між Міноборони та IT-бізнесом. Обговорені ініціативи та їхні проблеми допоможуть визначити шляхи впровадження нових технологічних рішень у сфері оборони, що сприятиме зміцненню військових спроможностей та адаптації до сучасних викликів війни.