Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Отже, ви вирішили увійти в DefTech: юридичні виклики технологічного бізнесу нового покоління.

Anastasiia Andros
Anastasiia Andros CEO and Founder at Lextensio Ltd | Achilex
Підписатися на нас
1
7 хвилин читання
  • 1
    Вступ (DefTech) 
  • 2
    Dual-use. Civil vs military use
  • 3
    End-user

1. Вступ 

Майже до будь-якої сфери сьогодні можна додати слово «tech» — і це вже змінює правила гри. 

Після стрімкого розвитку штучного інтелекту практично все, що отримувало приставку AI, tech або digital, автоматично привертало увагу інвесторів, клієнтів та ринку. 

Ми працюємо з технологічними компаніями у різних напрямках: fintech, edtech, software, IT-рішення, інноваційні продукти. Медтех, наприклад, має величезний потенціал, але водночас це одна з найбільш складних сфер через високі вимоги до регуляторики та відповідальності. 

Однак сьогодні зростає ще один напрямок — DefTech (defence technology). 

Це не нова галузь. Оборонні технології існували десятиліттями. Але саме останні роки зробили цей сектор одним із найбільш обговорюваних — через глобальну нестабільність, військову ситуацію в Україні, ситуацію на Близькому Сході та загальне зростання попиту на технології безпеки. 

Водночас важливо розуміти: DefTech - це не тільки про військові продукти. 

У більшості випадків це той самий технологічний бізнес із тими ж базовими юридичними викликами, які ми бачимо у fintech чи інших tech-сферах: структура компанії, інтелектуальна власність, договори, KYC/KYB, санкційний контроль, банківський комплаєнс, експортні обмеження. 

Проблема в іншому: багато DefTech-стартапів створюються людьми з надзвичайно сильною технічною експертизою, але без достатньої юридичної «підготовки». 

Команда може створити унікальний дрон, програмне забезпечення або систему аналізу даних, але питання виникають тоді, коли потрібно відкрити рахунок у банку, залучити інвестиції, підписати міжнародний контракт чи пояснити регулятору, кому і для чого продається продукт. 

Саме на цьому етапі юридична стратегія стає не формальністю, а частиною бізнес-моделі. 

2. Dual-use: коли цивільна технологія потрапляє у поле оборонного регулювання 

Одна з найбільших юридичних помилок технологічних компаній, які заходять у DefTech, — це вважати, що регуляторика починається тільки тоді, коли компанія виробляє зброю. Насправді сучасний підхід значно ширший. У центрі уваги регуляторів сьогодні не тільки сам продукт, а його можливості, технічні характеристики та потенційне використання. Виникає поняття dual-use technology — технології подвійного призначення. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Це технології, товари або програмне забезпечення, які можуть використовуватися як у цивільній сфері, так і мати військове або стратегічне застосування. 

У Європейському Союзі цей підхід закріплений у Regulation (EU) 2021/821, який встановлює режим контролю експорту, передачі, брокерських операцій та технічної допомоги щодо товарів подвійного використання. 

Головна ідея регулювання проста. Технологія може бути цивільною за задумом, але її функціональність може створювати ризики з точки зору безпеки. 

Класичним прикладом є дрон. Дрон може бути повністю цивільним продуктом: 

  • використовуватися для фото- та відеозйомки; 
  • контролювати інфраструктуру; 
  • допомагати аграрному сектору; 
  • виконувати інспекційні завдання. 

Але той самий технологічний продукт може мати іншу юридичну оцінку, якщо він має автономні функції, складні навігаційні системи, спеціальні сенсори чи можливість інтеграції додаткового обладнання. 

У такому випадку регулятора цікавить вже не назва продукту, а його технічна сутність. Інший приклад - обладнання для виявлення об’єктів. Технологія може створюватися для гуманітарних або промислових цілей. Наприклад, обладнання для пошуку небезпечних предметів може використовуватися у цивільних проектах, але водночас мати значення для оборонної сфери. 

Міжнародні системи експортного контролю оцінюють характеристики товару, країну призначення, кінцевого користувача та мету використання.  

Навіть захисні технології можуть бути dual-use — один і той самий продукт може мати різний правовий статус залежно від контексту його використання. Правильна юридична класифікація для DefTech-компанії визначає, чи зможе така компанія вийти на глобальний ринок. 

3. End-user: контроль кінцевого користувача як ключовий елемент DefTech compliance 

У DefTech недостатньо визначити лише покупця технології. Ключове значення має кінцевий користувач (end-user) та фактична мета використання продукту. 

Саме цей критерій лежить в основі міжнародного експортного контролю. 

Відповідно до Regulation (EU) 2021/821 (EU Dual-Use Regulation), під час оцінки можливості експорту товарів подвійного призначення враховуються не лише характеристики товару, а також країна призначення, кінцеве використання, особа або організація, яка отримує технологію. 

Для DefTech-компаній це означає необхідність проведення: 

  • KYC/KYB перевірки; 
  • санкційного скринінгу; 
  • перевірки бенефіціарів; 
  • аналізу ланцюга постачання. 

На практиці використовуються документи End User Certificate (EUC) та End User Statement (EUS), які підтверджують, хто саме використовуватиме технологію та з якою метою. 

Особливу увагу цьому приділяють у США. Відповідно до International Traffic in Arms Regulations (ITAR),  та Export Administration Regulations (EAR), контроль може поширюватися не лише на передачу товару, а й на передачу технологій, технічних даних та доступ до програмного забезпечення. 

Окремий ризик — це санкційні обмеження. Під час роботи з DefTech необхідно враховувати — санкційні списки OFAC (США) та санкційні режими ЄС, а також обмеження щодо заборонених кінцевих користувачів. 

Навіть якщо безпосередній покупець не викликає ризиків, питання можуть виникнути щодо подальшої передачі технології або її використання третіми особами. Саме тому багато юрисдикцій застосовують принцип “know your end-user”, який виходить далеко за межі стандартного KYC. 

У першій частині статті ми розглянули, чому DefTech виходить далеко за межі створення технології, а юридична оцінка продукту повинна починатися ще на етапі розробки. 

Але навіть правильно класифікована технологія не гарантує успішного виходу на міжнародний ринок. Далі виникають питання роботи з контрагентами, експортного контролю, санкцій, банків та структурування фінансових потоків. 

Саме про це поговоримо у другій частині. 

Автори:
Анастасія Андрос, CEO & Founder
Linkedin: https://www.linkedin.com/in/anastasiia-andros-56474b64
Дарина Халатьян, Middle Consulting Department Manager
Linkedin: https://www.linkedin.com/in/дарина-халатьян-7913а6338  

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
1
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі