HIMERA хоче стати «операційною системою поля бою»: як Україна будує зв’язок нового покоління
Український defense tech за кілька років війни перетворився на один із найдинамічніших технологічних секторів країни. Разом із розвитком дронів, роботизованих платформ і систем ситуаційної обізнаності зростає й потреба у новому поколінні військового зв’язку — стійкого до РЕБ, масштабованого та адаптованого до реалій сучасного поля бою.
Однією з компаній, яка працює над такими рішеннями, є HIMERA. Її системи зв’язку вже тестують міжнародні партнери, а саму платформу в компанії бачать значно ширше за класичні рації — як основу єдиної цифрової мережі, що об’єднуватиме військових, дрони, наземні роботи та сенсори.
SPEKA поговорила із CEO Himera Мішею Рудомінським про РЕБ, AI у військовому зв’язку, bottleneck українського defense tech та перспективи українських miltech-компаній на глобальному ринку.
Himera вже називають однією з найстійкіших систем зв’язку до РЕБ. Наскільки взагалі можливий «зв’язок без вразливостей» у сучасній війні, де противник постійно адаптується?
— У сучасній війні не існує зв’язку, який був би абсолютно невразливим до РЕБ — так само, як не існує засобів РЕБ, здатних подавити все без винятку. Це постійна технологічна конкуренція, де обидві сторони безперервно адаптуються.
Багато іноземних систем, які сьогодні використовуються у війську, створювалися без урахування такого рівня інтенсивного РЕБ-впливу. Частина з них взагалі не проєктувалася для роботи в умовах постійного придушення зв’язку. Саме тому бойовий досвід України зараз став одним із ключових факторів розвитку сучасних систем зв’язку.
Чи плануєте ви впроваджувати AI для автоматичного аналізу ефіру, виявлення загроз і динамічного перелаштування мережі без участі оператора?
— Ми досліджуємо різні перспективні технології та підходи, які можуть посилити спроможності військових на полі бою. Водночас не можемо детально коментувати конкретні плани щодо впровадження ШІ у наші системи зв’язку.
Для нас головний фокус — не відповідність технологічним трендам, а реальні потреби користувачів і практична ефективність рішень у бойових умовах. Сьогодні навколо ШІ багато уваги, але ми завжди оцінюємо будь-які технології насамперед через їхню реальну користь для військових.
Наскільки реалістична концепція «розумної mesh-мережі», де рації, дрони та сенсори самі визначають оптимальні маршрути передачі даних у зоні бойових дій?
— Концепція «розумної» mesh-мережі є цілком реальною, і саме в цьому напрямку зараз рухається розвиток сучасного поля бою. Але важливо розуміти, що такі системи не можуть бути дешевими апріорі — складна мережа, яка автоматично адаптується до умов бою, потребує відповідного рівня технологічності.
Ми неодноразово бачили ситуації, коли технологічні засоби зв’язку використовувалися обмежено саме через ризики втрати або складність їхнього списання. Тому для нас важливо зберігати баланс між технологічністю, практичністю та доступністю рішень.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Ви активно рухаєтесь у напрямку інтеграції дронів, наземних роботів та сенсорів. Чи бачите Himera як майбутню «операційну систему поля бою» для української армії?
— Так, ми бачимо HIMERA значно ширше, ніж просто радіозв’язок. Сучасне поле бою потребує єдиної мережі, яка об’єднує людей, дрони, НРК, сенсори та центри управління в одну систему обміну даними.
Сьогодні одна з головних проблем — відсутність стабільної передачі інформації між усіма цими елементами в реальному часі. Саме над вирішенням цього ми працюємо.
Ми розвиваємо HIMERA як комплексну стійку мережу, де кожен пристрій може бути частиною єдиної інфраструктури, а система автоматично використовує найбільш надійний канал зв’язку залежно від умов.
Чи може зв’язок стати наступним bottleneck українського defense tech? Бо дронів уже сотні, а якісних систем тактичного зв’язку — одиниці.
— Зв’язок дійсно може стати одним із ключових bottleneck сучасного defense tech, оскільки розробка таких рішень — дуже складне завдання як для нас, так і для противника.
Потрібно не просто створити технологічно ефективну систему для сучасного поля бою, а й зробити її достатньо доступною та придатною до масового виробництва. Саме баланс між технологічністю, стійкістю до РЕБ, ціною та масштабуванням є одним із головних викликів для галузі.
Яка головна технологічна проблема сьогодні у військовому зв’язку?
— Головна проблема військового зв’язку сьогодні — недостатня кількість рішень, які дійсно створювалися під реалії сучасного поля бою.
Найбільш масові засоби зв’язку, які зараз використовуються у війську, часто базуються на цивільних технологіях. Це не означає, що вони погані — просто під час їхнього проєктування ніхто не розраховував на роботу в умовах інтенсивного РЕБ і високої динаміки сучасної війни.
Наскільки швидко зараз змінюються запити військових?
— Запити військових зараз змінюються дуже швидко, тому розвиток продукту фактично відбувається безперервно. Сили оборони активно діляться зворотним зв’язком і охоче тестують нові рішення в реальних умовах.
У середньому цикл від отримання фідбеку до впровадження оновлення може займати від кількох тижнів до кількох місяців.
Чи стала держава швидшим замовником для miltech-компаній?
— Держава поступово стає швидшим і більш ефективним замовником для miltech-компаній. Водночас одним із головних викликів досі залишається бюрократія.
У defense tech часто буває так, що навіть коли користувачі прямо кажуть: «це рішення нам потрібне», процес закупівлі та масштабного впровадження все одно займає багато часу. Але важливо, що держава поступово змінює ці процеси та намагається пришвидшувати взаємодію з виробниками.
Україна стала одним із головних центрів defense tech у світі. Чи бачите ви ризик, що після війни великі міжнародні гравці просто «скуплять» українські miltech-компанії?
— Це насамперед питання вибору самих українських miltech-компаній. Хтось захоче залишатися незалежним, хтось — шукатиме стратегічного партнера або стане частиною великої міжнародної компанії.
Сам по собі прихід міжнародних гравців або партнерств не є чимось негативним. Головне — щоб українські команди та технології продовжували розвиватися та отримували доступ до більших ресурсів і ринків.
Наскільки Himera вже готова до стандартів НАТО та роботи на міжнародному ринку?
— HIMERA вже активно працює в напрямку сумісності з міжнародними стандартами та потребами партнерів по НАТО. Зокрема, ми інтегрували квантово-захищене шифрування у співпраці з Quantropi та постійно адаптуємо систему під вимоги сучасного поля бою.
Окрім цього, рішення HIMERA вже були закуплені однією з європейських країн-членів НАТО.
Які AI-функції у військовому зв’язку реально можуть працювати вже найближчими роками?
— Насамперед це технології оптичної навігації, управління роєм, а також автоматичне захоплення й ураження цілі. Саме такі рішення дозволяють зменшувати залежність від стабільного каналу зв’язку та частково нівелювати вплив РЕБ.
Ми вважаємо, що саме ці технології будуть одними з ключових для розвитку спроможностей України, зокрема в сегменті middle-strike та безпілотних систем.
Який головний KPI для Himera на кінець 2026 року?
— Для нас це не окремі напрямки, а частини однієї великої задачі. І масштабування у війську, і вихід на міжнародні ринки, і побудова єдиної цифрової мережі поля бою — однаково важливі для розвитку HIMERA.
Ми системно рухаємося в усіх цих напрямах паралельно: продовжуємо масштабувати присутність у Силах оборони, розвиваємо міжнародну співпрацю та працюємо над створенням єдиної мережевої інфраструктури, яка об’єднуватиме людей, безпілотні системи та сенсори в одну систему обміну даними.
Раніше SPEKA розповідала, як виходити на IPO на прикладі Swarmer.