Еволюція РЕБ в Україні: від перших розробок до глобальних амбіцій

На YouTube-каналі SPEKA у подкасті «Спільнота» CEO компанії Kvertus Ярослав Філімонов розповів про свій шлях у сфері радіоелектронної боротьби (РЕБ), роль держави у розвитку військових технологій та інновації, які допомагають захищати життя на фронті. У цьому матеріалі — найважливіше з розмови Ярослава та Інни Ковальчук: еволюція технологій, виклики індустрії, стратегія виживання та амбіції українського DefTech-сектора.

Також ви можете подивитися відео подкасту.

Випадковий старт, що став справою життя

Початок шляху Ярослава Філімонова виглядає нетипово. За освітою він військовий психолог і навіть служив у полку радіоелектронної боротьби, хоч тоді не підозрював, що ця сфера стане справою його життя. Після армії він понад десять років працював у HR-напрямку, ставши директором з персоналу в міжнародній компанії, а згодом заснував приватну консалтингову практику.

Саме у консалтингу відбулася знайомство з Андрієм Знайченком — засновником Kvertus. Їх об'єднали не лише професійні задачі, а насамперед цінності: для обох головне — слово і бачення. Андрій — візіонер, який уже в 2020-му бачив потенціал у розвитку антидронових систем.

Інсайт щодо майбутньої загрози дронів прийшов поступово. У 2020–2021 роках дрони активно використовували прикордонники — для боротьби з контрабандою. Згодом до них долучились СБУ, Нацполіція, а також охорона публічних осіб. Саме тоді стало очевидно: ці технології вже не лише іграшка. Дрони дедалі частіше використовували для збору розвідданих і навіть шпигунства.

У 2021 році Ярослав приєднався до Kvertus як співвласник. За два роки до повномасштабного вторгнення команда намагалась переконати державу у важливості РЕБ, але зустрічала лише байдужість. Лише після початку війни масштаби загрози стали очевидними — але час уже було втрачено.

Як працює РЕБ і чому «білий шум» уже не рятує

РЕБ — це не магія, а фізика шкільного рівня: засоби перешкоджають передачі радіохвиль від пульта до дрона. Найпростіший метод — «білий шум», тобто потужний хаотичний сигнал, що створює перешкоди в ефірі.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Проте з 2022 по 2024 рік технології дронів зробили гігантський стрибок. Ретранслятори, направлені антени, шифрування, автоматичне переключення частот — усе це зробило дрони стійкішими до перешкод. Відповіддю стало нарощування потужності модулів РЕБ. Але це неефективно. Щоб глушити FPV-дрони на діапазоні 300-10000 МГц, потрібна потужність понад 650 Вт — і акумулятор, який важить більше за саму машину.

Таке рішення складне в логістиці, дороговартісне і створює інфраструктурні виклики: потреба у підзарядці, мобільних батареях, а також перегрівання простору від інтенсивного випромінювання. Це стимулювало пошук більш інтелектуальних рішень.

R&D всупереч усьому: $10 млн власного капіталу

2022 рік став роком хаотичного масштабування. Команда Kvertus евакуювалася до Івано-Франківська, де у стометровому офісі заново запустила роботу. Повернення до Києва у 2023-му ознаменувалося новим етапом: стартом системної розробки власних технологій.

Компанія інвестувала понад $10 млн у R&D. Усе — без допомоги держави, міжнародних фондів чи донорів. Зібрані з продажу кошти йшли на розробки, закупівлю комплектуючих, обчислювальну техніку, тестування, логістику й зарплати. Кожен новий продукт проходив перевірку на фронті: приклади — багатоканальний пристрій «Кракен» чи портативні антидронові рушниці. З 10 тестових зразків повертались не всі, але фідбек давав змогу вдосконалювати кожну деталь.

Azimuth і Mirage: автоматизація, яка змінює гру

Розробка Azimuth стала проривом. Цей комплекс здійснює радіоелектронну розвідку — аналізує частоти, визначає джерело сигналу, триангуляцію, швидкість і напрямок дрона. Azimuth сканує повний спектр — від 30 до 6000 МГц — і здатен працювати в мережі з сотнями інших пристроїв, синхронізованих через Starlink. Унікальність — у можливості створення захищеної хмари, яка логує та дешифрує сигнали в реальному часі. Навіть протокол LoRa розкладається на «молекули».

Інше досягнення — система інтелектуального РЕБ Mirage. Якщо звичайний «білий шум» забиває весь діапазон, то Mirage працює точково. Завдяки спрямованим антенам та адаптивному налаштуванню, глушити FPV-дрон можна при потужності 10–20 Вт. Це змінює всю парадигму.

Об’єднання Azimuth і Mirage дозволило створити першу в Україні (і потенційно першу у світі) автоматизовану систему РЕБ нового покоління. Вона виявляє сигнал, передає дані до сервера, і миттєво активує перешкоду — усе без участі людини.

Законодавчі абсурди і битва з бюрократією

На початку 2025 року галузь отримала новий удар: закон, що вимагав проведення експертної оцінки кожного засобу РЕБ, фактично заблокував продажі. Оцінка коштувала 50 000 грн за одиницю, діяла лише півроку, а процедура займала тижні. Kvertus із 47 продуктами витратив півмільйона гривень, але держава за півтора місяці так і не забезпечила замовлення. Закон згодом скасували — але компенсацій не було.

Проблема не лише у грошах — у відсутності комунікації. Навіть після активного просування на Brave1 та пілотних замовлень Генштабу у 2023-му, у 2025-му компанія отримала лише один державний контракт. У той час як у попередньому році їх було десятки.

Альянс, ринок і глобальні амбіції

Розчарування перетворилося на активність. Ярослав Філімонов став головою Радіоелектронного альянсу України, до якого увійшли ключові гравці ринку РЕБ і РЕР. Завдання — вибудувати нову модель взаємодії з державою, лобіювати зміни, донести реальні потреби армії.

У паралель — глобальний ринок. Kvertus бере участь у міжнародних виставках, де українські технології мають попит завдяки доведеній ефективності в бойових умовах. Південна Корея, Франція, Німеччина — країни, що вивчають досвід України й готові до партнерства.

Конкурентна перевага — в тому, чого не мають західні гіганти. Thales чи Raytheon не мають польового досвіду, не розуміють динаміки змін на фронті. Українські інженери — навпаки, глибоко інтегровані в контекст, адаптивні, креативні і працюють на результат. У багатьох випадках іноземні фонди готові інвестувати лише за умови, що розробники залишать Україну.

На горизонті — нова радіолокація

Kvertus не зупиняється на поточних розробках. У стратегічному плані компанії — створення ДРЛО (дальніх радіолокаційних оглядів), детекцій, що «літатимуть», дронів з оптоволокном, плаваючих РЛС і навіть загоризонтної системи радіолокації. Саме такі рішення мають стати основою нової оборонної доктрини.

Проєкт Atlas — одна з таких ініціатив. Його мета — закрити 1300 км лінії фронту системами нового покоління. Попри відсутність підтримки, Kvertus рухається далі. Їхні технології вже врятували, за оцінками компанії, понад 100 000 життів.

Історія Kvertus — це не лише приклад технологічної еволюції, а й боротьби за місце інновацій в умовах війни. Компанія, що народилась з хобі, сьогодні створює продукти, здатні змінити правила гри.