Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.
preview
Світлана Овсієнко
Світлана Овсієнко Копірайтер SPEKA
0
9 хвилин читання

Екзоскелети, роботи та ШІ: як технології змінюють ДШВ

Штучний інтелект допомагає опрацьовувати розвідувальні дані, екзоскелети полегшують артилеристам перенесення снарядів, а наземні роботи доставляють боєприпаси та евакуюють поранених. Командир 7-го корпусу Десантно-штурмових військ, Герой України Євген Ласійчук в інтерв’ю «Мілітарному» пояснив, як ці технології змінюють бойову роботу під Покровськом і формують концепцію «Технодесанту».

Штучний інтелект у ЗСУ: як розвідка обробляє більше даних

Покровсько-Мирноградську агломерацію російські війська використовують як логістичний вузол. Тут накопичують піхоту, розгортають пункти управління та позиції операторів БПЛА. На напрямку діють підрозділи 41-ї та 51-ї армій рф, а для посилення сюди перекидали 76-ту десантно-штурмову дивізію.

Міська забудова дає противнику укриття, але водночас створює місця щільного накопичення. Українська розвідка виявляє російських військових у будівлях, підвалах і багатоповерхівках, після чого цілі можуть передавати на комплексне вогневе ураження. За словами Ласійчука, наслідком одного такого удару іноді стають щонайменше десять убитих і поранених росіян.

Щоб знаходити ці об’єкти, корпус поєднує супутникові знімки, фото, геопросторову, сигнальну, агентурну та іншу розвідувальну інформацію. Обсяг даних уже перевищує можливості цілодобової ручної обробки.

У корпусі це пояснюють умовним порівнянням: якщо весь масив інформації уявити як метр, людина здатна опрацювати приблизно 10–15 см. ШІ допомагає аналізувати весь доступний масив і готувати результат для офіцера.

Остаточне рішення залишається за людиною. Алгоритми не замінюють офіцера розвідки, а скорочують час на пошук зв’язків, перевірку даних і підготовку висновків. У перспективі частину цієї роботи можуть виконувати ШІ-агенти на пунктах управління.

Йдеться про спеціалізовані закриті системи, а не про загальнодоступні мовні моделі. З ними постійно працюють фахівці з кіберзахисту.

Від ШІ до Middle Strike: як технології розширюють зону ураження

Швидка обробка розвідданих потрібна не лише для бою в місті. Вона дає змогу знаходити противника ще до його наближення до переднього краю.

Мета корпусу — створити логістичний локдаун Покровсько-Мирноградської агломерації та умовну 100-кілометрову kill-зону. російські сили прагнуть уражати тоді, коли вони ще рухаються машинами, перевозять запаси або накопичуються у тилових районах.

Для цього поєднують артилерію, HIMARS, ударні дрони, Middle Strike та дистанційне мінування. Системи Middle Strike уже передбачені штатною структурою корпусу. Є легкі, середні й важкі засоби: середній клас може нести близько 40 кг, важкий — понад 100 кг.

Повний цикл роботи охоплює:

  • 1
    отримання розвідувальної інформації;
  • 2
    дорозвідку та підтвердження цілі;
  • 3
    вибір способу ураження;
  • 4
    виконання завдання;
  • 5
    аналіз результату.

Для планування використовують цифрові системи, зокрема Delta. Одним із поточних завдань корпусу є ураження щонайменше 20 російських антен у Покровську за добу. Також атакують склади пального, маршрути постачання та пункти управління.

Саме тут ШІ стає частиною ширшої системи: він допомагає перетворювати розрізнені дані на інформацію, придатну для таргетування.

«Технодесант»: спочатку робот, потім військовий

Підписуйтеся на наші соцмережі

У 7-му корпусі нову модель застосування технологій називають «Технодесантом». Її основний принцип — передавати машинам найнебезпечніші етапи бойової роботи.

Раніше штурмова група могла заходити у будівлю, одночасно шукаючи противника та вступаючи з ним у бій. Тепер перед людьми мають діяти розвідувальні дрони, наземні платформи та інші сенсори.

Логіка проста: краще втратити дрон, ніж підготовленого десантника. Тому технології мають не супроводжувати людину позаду, а перевіряти маршрут і позицію попереду неї.

До «Технодесанту» належать:

  • ШІ для обробки розвідданих;
  • повітряні й наземні безпілотні системи;
  • цифрове управління;
  • роботизована логістика;
  • евакуаційні платформи;
  • антидроновий захист.

Так змінюється і доктрина штурмів. Піхота залишається ключовим елементом, але більше не повинна першою входити у невідому будівлю або перевіряти небезпечний маршрут.

Екзоскелети для військових: менше навантаження на спину й ноги

Одним із практичних напрямів стали екзоскелети. Першими їх випробували артилерійські підрозділи, військовим яких доводиться переносити снаряди масою близько 50 кг.

Системи вже допомагають під час завантаження, розвантаження та перенесення боєкомплекту. Їхня мета — зменшити навантаження на ноги й спину та запобігти травмам.

Потреба в такому обладнанні зростає через розширення сірої зони. На окремих ділянках вона може сягати 20–30 км. Заїхати туди автомобілем часто неможливо, тому частину маршруту особовий склад долає пішки.

Наступним етапом має стати використання екзоскелетів піхотою. Цей напрям корпус продовжує розвивати, однак подробиць випробувань Євген Ласійчук не розкрив.

Екзоскелети, роботи та ШІ | Як 7-й корпус ДШВ формує армію майбутнього?!

Військові роботи: логістика та евакуація з переднього краю

Там, де екзоскелет лише полегшує фізичну роботу, наземний робот може повністю замінити людину.

Роботизовані комплекси вже доставляють на позиції їжу, боєприпаси та інше забезпечення. Це зменшує потребу відправляти логістичні групи у зони, які контролюють російські дрони.

Ще важливіша функція — евакуація поранених. Звичайна евакуаційна група може налічувати чотирьох-п’ятьох військових: одні несуть пораненого, інші прикривають маршрут. Наземна платформа скорочує кількість людей, які наражаються на небезпеку.

В окремих випадках поранений може самостійно лягти на роботизовану платформу. Також випробовуються рішення, здатні завантажувати людину за допомогою механізованої системи.

Наступний крок — безпілотні пікапи й більші автономні машини. Вони мають підвозити вантажі до проміжної точки, звідки менші роботи доставлятимуть їх безпосередньо на позиції.

Роботизований ВОП і гуманоїди: що поки залишається концептом

Корпус також працює над ідеєю роботизованого взводного опорного пункту. Йдеться не про повну відмову від людей, а про ділянки, де частину функцій виконуватимуть наземні платформи, безпілотні засоби спостереження й автономний транспорт.

Гуманоїдні роботи поки не використовуються у підрозділах. Їх розглядають як перспективний інструмент для вантажних і допоміжних операцій: розвантаження НРК, перенесення майна та виконання іншої важкої роботи.

Тобто потенційна роль гуманоїда полягає не у самостійному веденні бою, а в заміні військового там, де завдання є фізично виснажливим або небезпечним.

Як ШІ та роботи змінюють бронетехніку

Технологічна перебудова торкнулася і бронемашин. Через насичення фронту FPV-дронами танки та інша бронетехніка дедалі рідше працюють безпосередньо на передньому краї.

Їх переважно використовують для підвезення особового складу, евакуації та скорочення пішого маршруту. Повернути машинам активнішу бойову роль можуть нові системи захисту.

Корпус опрацьовує поєднання РЛС, радіоелектронної розвідки, РЕБ, автоматизованих бойових модулів і фізичних засобів перехоплення FPV. Серед можливих рішень — сіткомет або модуль, який отримуватиме дані від сенсорів і реагуватиме на дрон.

Отже, бронемашина також поступово стає частиною цифрової системи, а не автономною одиницею озброєння.

R&D-центри ДШВ: як експеримент стає штатною технологією

Розвитком роботів, систем РЕБ, безпілотників і засобів захисту займаються центр інновацій корпусу та R&D-лабораторії бригад.

У них поєднують досвід військових, ветеранів і цивільних фахівців. Серед напрямів роботи — повітряний РЕБ, дистанційно керовані міни, наземні платформи, автономна логістика та захист бронетехніки.

Якщо рішення демонструє ефективність у бойових умовах, його масштабують між підрозділами. Корпус також переймає досвід інших бригад і родів військ, зокрема у створенні роботів, здатних долати водні перешкоди.

Саме цей цикл — бойова потреба, розроблення, випробування й масштабування — перетворює окремий прототип на робочий військовий інструмент.

Як екзоскелети, роботи та ШІ формують нову модель ДШВ

7-й корпус ДШВ будує систему, у якій технології мають зменшувати безпосередній контакт військового з найбільшим ризиком.

ШІ допомагає швидше обробляти розвіддані. Екзоскелети знижують фізичне навантаження. Наземні роботи доставляють боєприпаси та евакуюють поранених. Автономний транспорт має перебудувати логістику, а роботизовані позиції — частково замінити людей на найнебезпечніших ділянках.

У цій моделі технології вже не є допоміжним обладнанням. Вони визначають, як корпус веде розвідку, готує штурм, підтримує підрозділи та зберігає життя піхоти.

0
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі