Америка зацікавлена в українських технологіях БПЛА: деталі співпраці
В умовах сучасних воєн безпілотні літальні апарати (БПЛА) стали невід'ємною компонентою бойових дій. Україна, зіткнувшись із повномасштабним вторгненням росії, змогла не лише адаптуватися до нових викликів, але й стати лідером у розробленні та виробництві ефективних безпілотників. Цей досвід привернув увагу Сполучених Штатів, які шукають шляхи вдосконалення власних дронових технологій. SPEKA розповідає, як побудована співпраця українських та американських компаній оборонної галузі.
Тестування у реальних умовах: у чому перевага українських оборонних стартапів
Про співпрацю низки американських компаній з українцями у розробленні безпілотників було відомо давно, та більше деталей з’явилось після публікації The Wall Street Journal. За словами медіа, американські стартапи витратили мільярди доларів на розроблення невеликих безпілотників, які, за словами Пентагону, потрібні для майбутніх конфліктів. При цьому більшість із них проєктують дуже дорогі пристрої, які не дуже добре літають і не відповідають потрібним характеристикам.
Натомість українські виробники БПЛА освоїли серійне виробництво дронів і тепер у пошуках нових клієнтів та капіталу, оскільки уряд не здатен законтрактувати весь обсяг.
«Жодна американська компанія не встигає за Україною. Їхні розробки працюють ідеально, і вони мають найкращу лабораторію для тестування всіх моделей у бойових умовах», — заявив Нейтан Мінц, співзасновник стартапу CX2 з Каліфорнії, який торік підписав угоду про встановлення свого програмного забезпечення та датчиків на українські дрони для бойових випробувань.
Американська сторона зацікавлена у швидкому нарощуванні новітніх українських розробок. Пентагон оцінює виробничі можливості США приблизно у 100 тис. безпілотників на рік, тоді як Україна лише за минулий рік виготовила понад 2 млн дронів, зокрема моделей, здатних долати сотні кілометрів і завдавати ударів по цілях на території росії.
Підрядники Пентагону
Також стало відомо, що Підрозділ оборонних інновацій Пентагону (DIU), який займається створенням перспективних військових технологій, нещодавно підписав перші контракти з двома українсько-американськими об’єднаннями. Ці компанії вже навесні цього року протестують свої безпілотники великої дальності в Україні, де здійснюється виробництво, після чого матимуть змогу змагатися за замовлення Міноборони США.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Чотири компанії, обрані для виробництва прототипів для операційної оцінки та оцінки після конкурентного тендерного процесу, — це AeroVironment, Dragoon, Swan і Auterion. Останні дві є партнерами неназваних українських виробників безпілотників. На конкурс надійшло понад 160 пропозицій.
У вимогах передбачається, що безпілотники запускатимуть із землі з радіусом дії від 50 до 300 км. Вони мають швидко розгортатися, літати та орієнтуватися на низьких висотах і перевозити кілька корисних вантажів. А ще — бути стійкими до радіоелектронної боротьби (РЕБ) і функціонувати «у середовищах з низькою пропускною здатністю та без GPS».
Крім того, DIU вперше вніс українського виробника БПЛА до списку потенційних постачальників для армії США. Однак, як зазначає WSJ, існує низка перешкод для виходу українських безпілотників на міжнародний ринок. Основною проблемою є експортні обмеження, які діють в Україні. Українські виробники лобіюють скасування заборони на продаж дронів за кордон і працюють зі своїми американськими партнерами над пошуком альтернативних шляхів експорту.
Водночас українські технології цікаві не лише в аспекті дронів. Наприклад, українська компанія Skiftech уклала контракт з армією США на розроблення та підтримання тактичних лазерних систем для навчання. Компанія розробляє тренажери для військових і має понад 20 продуктів-симуляторів різного озброєння. Сума контракту — понад $900 млн, він розрахований на десять років, але призначений також для виплат дев’ятьом іншим компаніям-підрядникам.
Сценарії розвитку для США
У грудні 2024 року аналітик і колишній військовий США Пауль Швеннесен заявив, що дрони — це не просто новий тип зброї, а справжня революція. За його словами, перевага у сучасному озброєнні змістилася на користь дешевих, масових систем, які виснажують противника. Американський оборонний істеблішмент, на його думку, поки що не готовий до цієї зміни ані технічно, ані ментально. Водночас головні геополітичні противники, як-от росія, Іран, Північна Корея та Китай набувають нового досвіду.
Швеннесен підкреслює, що навіть оператори без бойового досвіду досягали сотень підтверджених уражень завдяки дешевим і точним дронам. Він прогнозує три можливі сценарії для США:
- Оптимістичний, але малоймовірний — США швидко інтегрують дрони у свою армію, використовуючи досвід України. Це потребуватиме політичної волі та зламу старих структур.
- Песимістичний, але ймовірний — США відставатимуть і зреагують лише після великої катастрофи на кшталт терористичного акту 11 вересня, що змусить реформувати систему через шок.
- Компромісний — союзники та яскраві приклади вразливостей системи можуть змусити Вашингтон змінити підхід ще до кризи.
На його думку, лише рішуча демонстрація вразливості нинішньої системи може зруйнувати інерцію й змусити до змін.
Що отримує Україна
Обмін технологіями вигідний лише для США. У частині інформації про військову допомогу Україні, яку розсекретила адміністрація Джо Байдена, стало відомо, що США таємно фінансували виробництво дронів в Україні. Йдеться про надання $1,5 млрд восени 2024 року на розвиток виробництва дронів, а також про відправлення своїх співробітників розвідки для налагодження постачання компонентів.
Окрім цього, від моменту вторгнення росії адміністрація Джо Байдена передала Києву військової допомоги на понад $65 млрд, зокрема тисячі американських безпілотників.
Однією з найзагадковіших систем, які США надали Україні на ранньому етапі війни, стала Phoenix Ghost. Спочатку про неї майже нічого не було відомо, окрім того що це дрон-камікадзе, здатний врізатися у ціль. Згодом виробник AEVEX Aerospace розкрив, що йдеться не про один дрон, а ціле сімейство систем:
- Dominator: ударний дрон-камікадзе, дальність 500 км, час у повітрі понад 5 годин.
- Disruptor: дальність до 1150 км, вантаж до 50 фунтів.
- Atlas: легший дрон для розвідки, швидкість до 222 км.
Крім цього, Україна одержала ударний БПЛА Switchblade, розвідувальний дрон Altius-600 та Black Hornet — кишеньковий нанодрон, майже безшумний і легкий, що допомагає піхоті вести приховане спостереження у реальному часі. Подібні функції виконує й більш потужна система Scan Eagle, яка здатна літати до 18 годин на висоті майже 6 км і нести змінне корисне навантаження для виконання різних місій — від РЕБ до ретрансляції зв’язку.
Усі ці засоби, як й низка інших, можуть дослідити українські зброярі, щоб побудувати аналоги або вдосконалити наявні системи.
На думку експертів та представників стартапів, співпраця між американськими й українськими компаніями у сфері безпілотних технологій триватиме навіть у разі завершення активної фази російсько-української війни.
«Малоймовірно, що дипломатичні зміни здатні підірвати взаємодію, яка вже склалася між українськими та американськими розробниками безпілотників, або перервати прагнення Пентагону запровадити найкращі інновації, створені Україною», — зазначають представники Пентагону та керівники стартапів у коментарі WSJ.
Для перетворення українського сектору безпілотних апаратів на рушій економічного зростання після війни українським компаніям необхідно залучати американських інвесторів і клієнтів.
«Україна чітко визначила свою мету стати світовим центром виробництва дронів після завершення цієї війни», — наголосив Дерек Вітлі, співзасновник стартапу Vivum, який постачає Пентагону програмні рішення на основі штучного інтелекту для автономних систем.