Як російська пропаганда обходить санкції
Російська пропагандистська телекомпанія RT, орієнтована на закордонну аудиторію, тісно співпрацює з російськими спецслужбами, тож основні західні платформи (Meta, YouTube) видалили або заборонили їхній контент. Але пропагандистський контент все ще має вплив в усьому світі, пише Wired. Як їм це вдається і що з цим робити?
Минулого тижня Meta оголосила, що заборонить доступ до RT та інших медіа, підтримуваних росією, на своїх платформах (Facebook, Instagram, WhatsApp і Threads). Тим часом YouTube заявив, що видалив понад 230 каналів, пов’язаних із підтримуваними росією ЗМІ. Тобто йдеться не лише про сумнозвісний холдинг RT, а про цілу мережу медіа, які харчувались кремлівськими недоїдками.
«Після ретельного розгляду ми розширили наші поточні заходи проти російських державних ЗМІ. RT та інші пов’язані організації тепер заборонені у наших застосунках у всьому світі через іноземне втручання», — заявила Meta.
Санкції проти російських ЗМІ
Рішення про заборону російських ЗМІ ухвалили запізно, як на наш погляд, та що поробиш. Державний департамент США запровадив санкції проти російських державних ЗМІ, заявивши, що, окрім поширення дезінформації про війну в Україні, RT підтримує зусилля з краудфандингу для підтримання вторгнення російської армії та розробляє операції, безпосередньо пов’язані з російськими спецслужбами.
Також одна з причин — це вибори у США, де тема впливу іноземних медіа на електорат доволі чутлива. Так, у вересні Міністерство юстиції оприлюднило обвинувальний акт проти двох співробітників RT. У центрі звинувачення була компанія Tenet Media, яка рекламує контент впливових правих лідерів суспільної думки. Прокурори заявили, що RT значною мірою фінансувала Tenet, а її співробітники редагували та розміщували контент.
Підписуйтеся на наші соцмережі
«Підтримувані Кремлем засоби масової інформації не тільки відіграють роль прихованого впливу, щоб підірвати демократію у Сполучених Штатах, але й втручатися в суверенні справи країн у всьому світі», — заявив тоді державний секретар Ентоні Блінкен. Він також додав, що спецслужбам США стало відомо, що у структуру RT був включений підрозділ, пов’язаний із російською розвідкою та небажаною кіберактивністю.
У країнах Європи RT має проблеми з мовленням. Наприклад, у Німеччині комісія з ліцензування та нагляду за ЗМІ заборонила мовлення на території країни RT DE як через інтернет, так і через супутники 1 лютого 2022 року. У Латвії та Литві це зробили ще у 2020-му. На початку березня 2022-го на території Євросоюзу повністю заблокували Russia Today (RT) і Sputnik. Улітку 2024 року Рада ЄС заборонила мовлення російських ЗМІ «РИА Новости», «Известия», «Российская газета», а також пов’язаного з РФ Voice of Europe.
За даними Інституту Брукінгса, в Європі проросійські наративи можна помітити у місцевих ЗМІ, зокрема в Угорщині та Сербії, які повторюють дезінформацію про НАТО, ЄС та війну в Україні.
Втрата мовлення на західну аудиторію, звісно, стала проблемою для кремлівської пропаганди, але, як і у випадку з економікою, вона посилила вплив в інших регіонах.
«Антиімперіалістичний» фронт
Агресія проти України та нахабна пропаганда російських ЗМІ винесла їх за інформаційні кордони демократичного світу, але, на жаль, Кремль використав це для посилення свого впливу в країнах, що розвиваються. Там активно використовують антиколоніальні, антизахідні наративи росії про боротьбу зажерливих імперіалістів. Нічого нового для всіх, хто пам'ятає інформаційну політику радянських часів. Тож старі методички стали у пригоді.
Експерти, які спілкувалися з WIRED, кажуть, що санкції проти пропагандистів — це проблема, але вони не обмежать охоплення ЗМІ. RT цінують в інших частинах світу, зокрема, в Африці та Латинській Америці, а іспанськомовні люди становлять найбільшу аудиторію холдингу за межами росії. Кремль інвестував значні кошти в інфраструктуру телебачення цих країн, маючи офіси у Гавані, Буенос-Айресі, Каїрі, Делі, Алжирі та багатьох інших місцях.
«Вони нарощували потенціал протягом майже двох десятиліть у Латинській Америці, Африці та в інших куточках світу. І це означало, що у тих місцях RT і Sputnik стали невід’ємною частиною повсякденного життя», — каже у коментарі WIRED Семюел Вуллі, доцент і засновник Лабораторії дослідження пропаганди у Піттсбурзькому університеті.
Лише у Латинській Америці канали RT працюють у режимі 24/7 і мали 18 млн глядачів у 2018 році. African Stream, який також був названий Держдепартаментом США частиною архітектури впливу російських державних ЗМІ та пізніше видалений YouTube і Meta, зібрав 460 тис. підписників на YouTube за два роки роботи. І конкуренція за глядачів у цих країнах менша, ніж у насиченому медіаландшафті США.
В Азії російська пропаганда теж знаходить читачів без перешкод. Китайські державні ЗМІ, як-от Xinhua та People’s Daily, часто підсилюють російську дезінформацію, особливо щодо геополітичних питань, війни в Україні тощо, повідомляє Інститут Брукінгса.
Мережа блогерів та локальних медіа
На російську пропаганду працюють окремі блогери-інфлюенсери, власники каналів у соціальних мережах (аудиторія не російськомовних каналів лише у телеграмі, які освітлюють теми своїх країн та міст, але чомусь стабільно пишуть про війну проти України з російського погляду, налічує кілька мільйонів читачів).
Також російські ЗМІ співпрацюють із локальними медіа, розміщуючи у них свої матеріали. Відомо, що велика південноамериканська телерадіомовна корпорація Telesur співпрацювала з RT, а в Африці — камерунське Afrique Média.
Поширення впливу може бути ідейним, а може комерційним. Російська пропаганда на жаль вміє грати в обидва варіанти.