Освітній кредит в Україні: як працює та кому він потрібен

Здобуття вищої освіти — це завжди значна інвестиція в майбутнє, але для багатьох українських абітурієнтів фінансове питання стає серйозною перешкодою. На відміну від розвинених країн, де існує ціла індустрія студентського кредитування, в Україні ця сфера лише починає формуватися. У відео на YouTube-каналі Wallet Pro детально розповіли, як вітчизняні банки намагаються «промацати» нову нішу, а ми підготували для вас короткий виклад найважливішого.

Якщо подивитися на Сполучені Штати, то там освітні позики є повноцінним, сформованим ринком. Станом на березень поточного року, загальна заборгованість американських студентів по кредитах становила неймовірні 1,81 трильйона доларів. Цим видом кредитування скористалися 42,5 мільйона громадян. Середній розмір такого кредиту в США сягає 39 000 доларів. Попри те, що 16% позичальників мають прострочення, американці сприймають цей вид фінансування як інвестицію в себе. Отримання якісної освіти за допомогою кредиту для них — це квиток у краще життя, де є можливість працевлаштуватися в провідних компаніях. У Штатах існують цілі системи грантів, спонсорства та позик під заставу майбутньої зарплати, чого поки що немає в Україні.

У нас ситуація кардинально інша. На сьогодні в Україні немає окремої ніші освітнього кредитування, і якщо хтось потребує коштів на оплату навчання, він змушений оформлювати звичайний споживчий кеш-кредит, який часто має надзвичайно високу вартість. Але, як стверджують експерти, ця ситуація може швидко змінитися.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Як війна та демографія змушують виші шукати нові шляхи

Головною рушійною силою розвитку освітнього кредитування в Україні є не стільки банки, скільки самі вищі навчальні заклади. На тлі масового виїзду молоді з країни, особливо хлопців віком 18-22 роки, українські виші зіштовхнулися з проблемою недобіру студентів. Особливо це стосується тих закладів, де вартість навчання значно вища за середню.

Заповнити контрактні місця стає дедалі складніше, що ставить під загрозу фінансову стабільність університетів. За даними аналітиків, частина потенційних студентів, які можуть дозволити собі навчання за високу ціну, вже виїхала за кордон. Щоб утриматися на плаву, навчальні заклади починають конкурувати за студентів і шукати нові шляхи фінансування. Вони звертаються до своїх зарплатних банків, щоб ті розробили спеціальні програми для тих абітурієнтів, які прагнуть навчатися, але не мають достатньо коштів для оплати. Для багатьох вишів це питання стає справжньою битвою за виживання.

Аналізуємо пропозиції банків та їхні умови

Наразі український ринок освітнього кредитування представлений лише кількома гравцями, і їхні пропозиції поки що дуже далекі від ідеалу. По суті, це все ті ж кеш-кредити, але з іншою назвою. Навіть скоринг-модель та ризик-менеджмент у них не змінилися.

Один із банків, що працює в цьому напрямку, – ПУМБ. Процес оформлення такого кредиту дещо відрізняється від стандартного кеш-кредиту, але за параметрами вони майже ідентичні. Позика надається на рік або довший термін, а щомісячна комісія становить 1,9% від початкової суми боргу.

Більш цікаву пропозицію пропонує банк CreditWest. Їхній освітній кредит більше схожий на кредитну лінію з кількома траншами. Кожен транш видається перед початком нового семестру. Важливою умовою є те, що якщо університет повідомить банк про відрахування студента, наступний транш не буде видано, і позичальнику залишиться лише погасити поточну заборгованість. Процентна ставка за бакалаврськими програмами становить 9,99% річних, а за магістерськими — 13,99%.

Найгірші умови пропонує Таскомбанк. Тут щомісячна комісія складає 2,5% від початкової суми боргу, і до неї додається разова комісія у розмірі ще 2,5%. З такими умовами назвати такий кредит інвестицією в майбутнє просто неможливо, оскільки на ринку можна знайти звичайні кеш-кредити за значно нижчою ціною.

Прогнози та висновки: коли очікувати справжніх освітніх позик?

Наразі банки активно працюють над залученням університетів як партнерів. Вони прогнозують, що в середньому один навчальний заклад-партнер видаватиме близько 10 кредитів. Це лише початок, своєрідне «прощупування ґрунту». Банкіри заявляють, що справжній ринок освітнього кредитування має сформуватися не в цьому, а в 2026 році. Саме тоді, ймовірно, з'являться спеціальні пільгові програми, які стануть справжньою підтримкою для студентів.

Підсумовуючи, можна сказати, що говорити про повноцінну нову нішу кредитування ще зарано. Однак поточна демографічна ситуація, пов’язана з виїздом молоді та викликами для майбутньої вступної кампанії, свідчить про те, що не так банки, як самі виші будуть зацікавлені у співпраці з ними. Без цього партнерства багато навчальних закладів, особливо тих, що мають високу вартість навчання, ризикують отримати значний недобір на контрактні місця та зіткнутися з фінансовою нестабільністю. Для них це може стати справжньою битвою за виживання. У цій ситуації освітні кредити мають шанс стати ключовим інструментом для збереження української вищої освіти.

Цей матеріал підготовлений на основі інформації з відкритих джерел. Редакція самостійно відбирає ключові факти, аналізує їх та структурує за допомогою AI-інструментів.