«Наша молодь не любить точні науки»: HR-експертка Тетяна Пашкіна про те, чому Україна залишиться без кадрів

4 хвилин читання

Український ринок праці зайшов у глухий кут: вакансій дедалі більше, а закривати їх фізично ніким. Бізнес готовий платити понад 100 грн інженерам і технологам, але навіть це не розв'язує проблему. 

Тож ми поспілкувалися з провідною експерткою ринку праці Тетяною Пашкіною про те, куди зникають кадри та чому техсектору стає дедалі важче закривати вакансії. Повний розбір ситуації читайте у нещодавньому матеріалі SPEKA.

Які причини кадрового голоду на ринку праці

Тетяна Пашкіна виділяє одразу декілька причин кадрового голоду на ринку праці: проблема з профорієнтацією (молодь обирає інші галузі, уникаючи фізичної праці), демографічна ситуація (людей фізично не вистачає) та рівень заробітної плати, який не завжди здається достатнім за таку роботу. Дефіцит дійсно присутній, і поки що немає передумов, щоб він зменшився.

Тетяна Пашкіна HR-експертка
Читайте також: Щоб залишатися конкурентним на світовій арені та успішно орієнтуватися у професійному житті, критично важливо розуміти справжню вагу технологічних та економічних заголовків. Цього тижня ключові новини охопили такі теми, як державне прискорення розвитку штучного інтелекту, кардинальні зміни на українському ринку праці та навіть вплив символів на нашу щоденну поведінку.
Насправді найважливіша причина — це демографія.

Смертність в Україні перевищує народжуваність майже вчетверо ще з початку дев'яностих. Кількість українців невпинно зменшується, а війна тільки погіршує цю статистику. Оскільки ця тенденція триває з 1991 року, наївно сподіватися, що прийдуть нові фахівці й миттєво розв'яжуть усі проблеми.

Експертка також наголошує, що не менш важливою причиною є відсутність системної роботи з молоддю та профорієнтації.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Те, чого хочуть молоді люди, і те, чого потребує ринок праці — це «дві великі різниці».

Вища освіта не завжди відповідає реаліям ринку. Надмірна любов до вищої освіти, яка часто не підкріплюється можливістю заробляти гроші за фахом є одним із чинників дефіциту. Виші формують програми під гаманці батьків, а не під запити ринку. Як наслідок — маємо навалу юристів і майже повну відсутність інженерів.

Які професії серед абітурієнтів були найпопулярнішими у 2025 році читайте у матеріалі.

Які професії зараз найбільше «потерпають» від дефіциту?

Не вистачає технічних фахівців усіх рівнів: від різноробочих до головних конструкторів, архітекторів, технологів, фармацевтів, будівельників, дизайнерів та машинобудівників.

Наша молодь, на жаль, не дуже любить точні науки — фізику та математику, — тому йде на гуманітарні напрямки. У технічних вишах постійний недобір, хоча державне замовлення на інженерів щороку зростає.

Чому ж тоді абітурієнти все одно мріють бути менеджерами, економістами та юристами?

Експертка наголошує, що ці предмети здаються зрозумілішими для більшості молодих людей. Крім того, діють стереотипи батьків: «у кожній фірмі має бути юрист та економіст», а «менеджер — це щось універсальне, за що точно платитимуть». Насправді якість такої освіти часто страждає через надмірну кількість вишів, і ринку стільки юристів просто не потрібно.

Технічні спеціальності відлякують складністю: математика, фізика, креслення, складні розрахунки. На жаль, рівень викладання та володіння цими предметами з року в рік падає і серед учнів, і серед вчителів.

Довгий час професійна освіта (ПТУ) вважалася «другим сортом». Тепер знайти кваліфікованого слюсаря, зварювальника чи механіка — це як шукати чорну кішку в темній кімнаті, якої там часто просто немає.

Що потрібно зробити державі та бізнесу, щоб змінити ситуацію на ринку праці?

Потрібна активна комунікація. Бізнес має впливати на розвиток дітей, а держава — надавати пільги за таку просвітницьку роботу.

У медіа катастрофічно мало історій успіху звичайних людей: аграріїв чи виробничників. У нас немає «зіркових» комбайнерів. Потрібен цікавий контент — серіали, відео, які б оживили інформаційне поле для молоді.

Зараз кількість школярів стрімко падає: якщо дев'ятикласників у нас 400 тисяч, то в перший клас пішло лише 100 тисяч.

Якщо ми не зацікавимо цих дітей зараз, доведеться перекваліфіковувати дорослих, що набагато складніше через вік чи стан здоров'я.