«Наша молодь не любить точні науки»: HR-експертка Тетяна Пашкіна про те, чому Україна залишиться без кадрів

Український ринок праці зайшов у глухий кут: вакансій дедалі більше, а закривати їх фізично ніким. Бізнес готовий платити понад 100 грн інженерам і технологам, але навіть це не розв'язує проблему. 

Тож ми поспілкувалися з провідною експерткою ринку праці Тетяною Пашкіною про те, куди зникають кадри та чому техсектору стає дедалі важче закривати вакансії. Повний розбір ситуації читайте у нещодавньому матеріалі SPEKA.

Які причини кадрового голоду на ринку праці

Смертність в Україні перевищує народжуваність майже вчетверо ще з початку дев'яностих. Кількість українців невпинно зменшується, а війна тільки погіршує цю статистику. Оскільки ця тенденція триває з 1991 року, наївно сподіватися, що прийдуть нові фахівці й миттєво розв'яжуть усі проблеми.

Експертка також наголошує, що не менш важливою причиною є відсутність системної роботи з молоддю та профорієнтації.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Вища освіта не завжди відповідає реаліям ринку. Надмірна любов до вищої освіти, яка часто не підкріплюється можливістю заробляти гроші за фахом є одним із чинників дефіциту. Виші формують програми під гаманці батьків, а не під запити ринку. Як наслідок — маємо навалу юристів і майже повну відсутність інженерів.

Які професії серед абітурієнтів були найпопулярнішими у 2025 році читайте у матеріалі.

Які професії зараз найбільше «потерпають» від дефіциту?

Не вистачає технічних фахівців усіх рівнів: від різноробочих до головних конструкторів, архітекторів, технологів, фармацевтів, будівельників, дизайнерів та машинобудівників.

Чому ж тоді абітурієнти все одно мріють бути менеджерами, економістами та юристами?

Експертка наголошує, що ці предмети здаються зрозумілішими для більшості молодих людей. Крім того, діють стереотипи батьків: «у кожній фірмі має бути юрист та економіст», а «менеджер — це щось універсальне, за що точно платитимуть». Насправді якість такої освіти часто страждає через надмірну кількість вишів, і ринку стільки юристів просто не потрібно.

Технічні спеціальності відлякують складністю: математика, фізика, креслення, складні розрахунки. На жаль, рівень викладання та володіння цими предметами з року в рік падає і серед учнів, і серед вчителів.

Що потрібно зробити державі та бізнесу, щоб змінити ситуацію на ринку праці?

Потрібна активна комунікація. Бізнес має впливати на розвиток дітей, а держава — надавати пільги за таку просвітницьку роботу.

У медіа катастрофічно мало історій успіху звичайних людей: аграріїв чи виробничників. У нас немає «зіркових» комбайнерів. Потрібен цікавий контент — серіали, відео, які б оживили інформаційне поле для молоді.

Зараз кількість школярів стрімко падає: якщо дев'ятикласників у нас 400 тисяч, то в перший клас пішло лише 100 тисяч.