Контроль, відпустки та понаднормові: що змінює новий Трудовий кодекс
Камери в офісах, нові ліміти понаднормової роботи, право роботодавця на локаут і уточнені процедури звільнення можуть суттєво змінити повсякденні правила роботи для мільйонів українців. Саме ці положення проєкту нового Трудового кодексу викликали найбільше дискусій навколо реформи трудового законодавства. Онлайн‑видання «Судово‑юридична газета» повідомило про роз’яснення Міністерства економіки щодо ключових норм документа, який має систематизувати трудове законодавство та наблизити його до європейських стандартів.
Його логіка полягає не лише в оновленні окремих норм, а у створенні цілісної системи трудового права. Фактично йдеться про масштабну кодифікацію трудового законодавства: від правил контролю за працівниками до соціальних гарантій, механізмів колективних переговорів і сучасних стандартів балансу між роботою та особистим життям.
Відеоспостереження та моніторинг робочої кореспонденції
Системи відеоспостереження на робочих місцях давно використовуються у бізнесі — від ритейлу й виробництва до офісних компаній. Проте чинне трудове законодавство фактично не визначає чітких правил такого контролю: де проходить межа між виробничою необхідністю та втручанням у приватність працівника, як саме роботодавець має повідомляти працівника про спостереження та хто отримує доступ до записів.
Проєкт Трудового кодексу намагається усунути цю правову невизначеність. Він прямо встановлює межі, процедури і запобіжники використання відеоспостереження та моніторингу робочої кореспонденції.
Ключовий принцип — такі інструменти вважаються крайніми заходами контролю. Вони можуть застосовуватися лише за наявності об’єктивної необхідності. Працівник має бути заздалегідь і чітко поінформований про факт такого контролю.
При цьому нові норми підкреслюють: навіть за наявності технічного контролю роботодавець не має права порушувати право працівника на повагу до приватного та сімейного життя. Саме тому кодекс вводить вимоги щодо обмеження доступу до записів, процедур їх використання та захисту персональних даних.
Фактично мова йде про перенесення в українське трудове право підходів, які давно застосовуються в країнах Європейського Союзу.
Європейські та міжнародні стандарти
Проєкт Трудового кодексу побудований на ідеї гармонізації українського трудового права з європейською моделлю. Його автори прямо закладають у документ підходи, що застосовуються у країнах ЄС та передбачені директивами Європейського Союзу.
Це стосується кількох ключових сфер трудових відносин: регулювання робочого часу, стандартів відпочинку, процедур колективних переговорів, захисту працівників від дискримінації, прозорості оплати праці та підтримки балансу між роботою і сімейним життям.
Ідея кодифікації полягає не лише в оновленні норм, а й у створенні більш зрозумілої системи трудового права. Для бізнесу це означає передбачувані правила, а для працівників — чіткі гарантії і механізми захисту.
Профспілки, свобода об’єднання та представництво працівників
Однією з новацій проєкту є більш чітке закріплення права працівників на свободу об’єднання. Документ містить окрему статтю, яка прямо визначає це право та розкриває механізми колективних переговорів.
Профспілки прямо визначаються як один із суб’єктів трудових відносин. За ними зберігається пріоритетне право представляти інтереси працівників у взаєминах із роботодавцем.
Якщо ж на підприємстві профспілки немає, працівники можуть обрати власних представників. Саме вони отримують право вести переговори та представляти позицію колективу.
Важливою нормою є стаття 33 проєкту Трудового кодексу. Вона закріплює право працівників на інформування та консультації. У визначених випадках роботодавець зобов’язаний проводити консультації з профспілкою або представниками працівників за процедурою і у строки, передбачені кодексом.
При цьому гарантії діяльності профспілок і організацій роботодавців регулюватимуться спеціальними законами. Сам кодекс містить відсилочні норми та покладає на роботодавця обов’язок створювати умови для діяльності представників працівників відповідно до законодавства і колективних договорів.
Відпустки, відпочинок та додаткові гарантії
У сфері відпусток новий кодекс не зменшує існуючих гарантій. Якщо працівник уже має тривалість відпустки більшу ніж 28 днів, вона зберігається.
Водночас встановлюється чіткий мінімальний стандарт: основна щорічна відпустка не може бути меншою ніж 28 календарних днів.
Документ також передбачає додаткові щорічні відпустки для працівників, які працюють у шкідливих або важких умовах. Порядок, підстави та тривалість таких відпусток визначатимуться окремо.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Окрім цього кодекс вводить мінімальні стандарти відпочинку:
— щоденний відпочинок має становити не менше 12 годин;
— щотижневий безперервний відпочинок — не менше 42 годин.
Важливе правило стосується накопичених відпусток. Невикористані відпустки, які працівники набули до набрання чинності новим кодексом, не зникають. Вони зберігаються і надаються або компенсуються за правилами, що діяли раніше.
Локаут
Проєкт Трудового кодексу вводить у правове поле поняття локауту. Під цим терміном розуміється тимчасове повне або часткове призупинення роботи чи обмеження доступу працівників до робочих місць під час страйку без припинення трудових договорів.
У європейській моделі соціального діалогу колективні дії мають бути збалансованими. Якщо працівники мають право на страйк, роботодавець також може мати інструмент реагування.
Саме тому проєкт передбачає право роботодавця на локаут як елемент системи колективних трудових відносин відповідно до підходів Європейської соціальної хартії.
Ці положення були напрацьовані соціальними партнерами — представниками профспілок, роботодавців і Національної служби посередництва і примирення.
Водночас документ містить запобіжники від можливих зловживань. Локаут може бути оголошений лише як реакція на неправомірні дії сторони працівників.
Крім того, локаут прямо заборонений у трудових спорах, що стосуються виплати заборгованості із заробітної плати. Кодекс також визначає процедуру його застосування та підстави, за яких він може бути визнаний незаконним.
Звільнення під час лікарняного або відпустки
Проєкт кодексу не вводить нових підстав для звільнення під час лікарняного або відпустки. Йдеться лише про уточнення процедур.
Роботодавець може видати наказ про звільнення в період тимчасової непрацездатності або відпустки працівника. Однак фактичним днем звільнення в такому випадку буде перший робочий день після завершення лікарняного або відпустки.
Загальне правило залишається незмінним: днем звільнення вважається останній день фактичного виконання трудових обов’язків.
Таким чином працівник не втрачає захисту під час лікарняного або відпустки. До завершення такого періоду звільнення не відбувається, а всі трудові гарантії зберігаються.
Нові норми також деталізують порядок фінального розрахунку при звільненні.
Якщо строк попередження про звільнення скорочується за згодою працівника, роботодавець повинен виплатити компенсацію не менше двох середньоденних зарплат за кожен день скорочення.
Якщо строк попередження скорочується без згоди працівника, компенсація має становити не менше трьох середньоденних зарплат за кожен робочий день скорочення.
Понаднормова робота
Понаднормова робота не є новою нормою. Вона існує і в чинному законодавстві. Однак новий кодекс пропонує більш чіткі правила її застосування.
У мирний час ліміт понаднормових робіт становить 120 годин на рік. Проєкт Трудового кодексу пропонує збільшити базову межу до 180 годин на рік.
Водночас колективний договір може встановлювати інший ліміт, але не більше 250 годин на рік.
Нормальна тривалість робочого часу залишається незмінною — 40 годин на тиждень. Вона може бути меншою, якщо це передбачено колективним або трудовим договором.
Разом із понаднормовими роботами абсолютна максимальна тривалість робочого часу не може перевищувати 48 годин на тиждень.
Проєкт також зберігає вимоги щодо підстав залучення до понаднормової роботи та підвищеної оплати. Це стосується роботи у нічний час, у вихідні або святкові дні.
Для порівняння, у деяких країнах ЄС існують схожі підходи. Наприклад, у Хорватії базовий річний ліміт понаднормових годин становить 180, але може бути збільшений до 250 годин за колективним договором. В Італії річний ліміт становить 250 годин і також може змінюватися через колективні угоди.
Гарантії для вагітних працівниць, батьків і сімей
Проєкт Трудового кодексу зберігає базові гарантії для вагітних працівниць і працівників із сімейними обов’язками.
Зокрема, роботодавцю забороняється звільняти з власної ініціативи:
— працівників, які мають дітей віком до півтора року;
— батьків дітей з інвалідністю;
— одиноких матерів або одиноких батьків, які мають дитину до 14 років.
Винятки можливі лише у випадках, прямо передбачених законом.
Також кодекс гарантує вагітним працівницям право на медичні огляди зі збереженням оплати праці.
Окремою новацією є оплачувана відпустка для догляду за дитиною загальною тривалістю чотири місяці.
Кожен із батьків має індивідуальне право на два місяці такої відпустки. Якщо ж дитину виховує одинока мати або одинокий батько, за ними зберігається право на всі чотири місяці оплачуваної відпустки.
При цьому відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами і відпустка для догляду за дитиною до трьох років не скасовуються. Нова норма фактично створює додатковий інструмент підтримки батьківства і більш рівномірного розподілу сімейних обов’язків.
Кодифікація та перехідні положення
Окрема частина проєкту присвячена кодифікації трудового законодавства.
Це означає, що новий Трудовий кодекс не скасовує права працівників через втрату чинності окремих законів. Йдеться лише про перенесення норм із різних актів у єдиний системний документ.
Саме тому у прикінцевих положеннях передбачено, що окремі закони можуть втратити чинність одночасно з набранням чинності кодексом. Однак їхні норми фактично будуть інтегровані до нового регулювання.
Перехідні положення також прямо гарантують збереження вже набутих прав працівників.
Наприклад, права, які виникли до набрання чинності кодексом — зокрема щодо накопичених відпусток — не втрачаються лише через зміну форми правового регулювання.
Що це означає для ринку праці
У підсумку проєкт Трудового кодексу намагається не стільки радикально змінити трудове право, скільки систематизувати і модернізувати його. Документ вводить більш чіткі правила контролю за працівниками, регулює понаднормову роботу, уточнює процедури звільнення і закріплює сучасні соціальні гарантії.
Головна логіка реформи — створити єдину, зрозумілу і більш наближену до європейських стандартів систему трудового законодавства, яка однаково працюватиме і для бізнесу, і для працівників.