IT Arena 2025: як головна техконференція України показала свою зрілість та стійкість. Інтерв'ю з Лесею Мандзевич, івент-директоркою Львівського IT Кластера
Цьогорічна IT Arena у Львові була чимось більшим, ніж просто велика технологічна подія. Вона чітко показала стан української техіндустрії: вона стала зрілою, різноманітною і напрочуд стійкою.
Повернення на стадіон «Арена Львів» створило атмосферу, схожу на 2019 рік — останній спокійний рік перед пандемією та війною. Але цей погляд у минуле лише підкреслив, як змінилася галузь за цей час.
Подія, що зібрала понад 6 тис. учасників з майже 40 країн, об'єднала провідних фахівців ринку — від засновників великих компаній та інвесторів до представників влади. Серед спікерів були Михайло Федоров, Джамала, Лоран Дюпуш, Степан Мітіш, Саша Мішо та багато інших. Говорили переважно про те, як поєднати бізнес, інновації та оборонні технології, а також про швидке зростання українських стартапів.
Ми зібрали усе найцікавіше із заходу, щоб розповісти, як відбувалася та чим закінчилася одна з найгучніших IT-подій року.
Від аутсорсу до defense-tech: як змінилася IT Arena
Рішення повернутися на «Арену Львів» мало не лише емоційну, а й практичну причину. Торік ми запитували програмну директорку IT Arena Лесю Мандзевич, чи повернеться подія на стадіон, й отримали досить впевнене «ні». Що ж, ніколи не кажи ніколи. Як пояснила нам Леся цього року, річ у банальній логістиці:
Історичні приміщення у центрі, за її словами, не розраховані на тисячі відвідувачів, які перебувають там по вісім годин поспіль.
Та цей крок мав і несподіваний психологічний ефект. «Я ніби помолодшав на шість років», — поділився враженнями з організаторами один з учасників. І це відчуття повернення до «нормальності» було справді важливим.
Якщо атмосфера нагадувала 2019-й, то теми розмов чітко показували, чим живе індустрія сьогодні. Конференція остаточно перестала бути подією лише для аутсорсингових компаній.
Вона пояснила: коли IT Arena засновувалася у 2014 році, більшість українського IT-бізнесу справді була аутсорсинговими компанями. Але тепер, з появою всесвітньо відомих українських продуктів та стрімким розвитком defense-tech, ринок кардинально змінився.
За її словами, головним досягненням стало те, що вдалося об'єднати напрями, які раніше розвивалися окремо:
Це розмаїття було видно у структурі конференції, яка мала п'ять сцен:
Підписуйтеся на наші соцмережі
- Business stage — для розмов про глобальні ринки та стратегії;
- Tech stage — для глибоких технічних доповідей від CTO та архітекторів;
- Product stage — про все, що стосується створення та запуску продуктів;
- Startup stage — найгарячіша точка, де народжувалися нові ідеї та угоди;
- Defense stage — майданчик, що став відповіддю на запити часу, демонструючи передові оборонні розробки.
Новий фокус: Made in Ukraine
Однією з важливих новацій цього року став Made in Ukraine Showcase. Як розповіла Леся Мандзевич, це була перша спроба створити окрему експозону для компаній, які розробляють продукти в Україні і для українського ринку. Цей крок є свідченням того, що внутрішній ринок технологій росте і стає самодостатнім, й організатори прагнуть підтримувати цей тренд.
Хто задавав тон: ключові спікери та теми
На конференції були не просто доповіді, а розмови про важливі речі. Наприклад, Міхіль Схеффер, президент Європейської ради з інновацій, говорив про стійкість української стартап-екосистеми як про приклад для інших країн. Він зазначив, що криза пришвидшила інновації, а інвестиції в українські технології — це внесок у світову безпеку.
Його думку продовжив Деніс Юлленспорре, голова ради директорів NATO DIANA. Його виступ «Від стартапу до національного безпекового активу» був особливо актуальним. Він ділився досвідом, як технологічні рішення перетворюються на критично важливі оборонні системи, що є надзвичайно цінним для українського defense-tech-сектору.
На Product-сцені Євген Зимбалевський з Esper Bionics поділився досвідом розроблення застосунку для біонічного протеза Esper Hand — це чудовий приклад того, як українські компанії роблять продукти, якими користуються в усьому світі. Його доповідь показала, як створювати технологічні рішення, орієнтовані на людину, там, де готових шаблонів просто не існує.
Говорили й про суспільну роль технологій. Панельна дискусія за участі співачки Джамали була присвячена жіночому лідерству та внеску жінок у розвиток IT під час повномасштабної війни.
Стартапи у дії: рекордні інвестиції та нові імена
Startup Competition — традиційно найжвавіша частина IT Arena. Цього року змагання побило рекорди: 202 заявки та інвестиційний фонд у майже $15 млн у вигляді попередніх домовленостей від українських та міжнародних фондів, серед яких 1991 VC, United Angels Network, Vesna Capital, Depo Ventures, MITS Capital та багато інших.
Переможців визначили у двох категоріях.
У категорії General Startups:
- 1 місце ($15 тис.): Ovul — трекер фертильності на основі аналізу слини.
- 2 місце ($10 тис.): Heft — система моніторингу здоров'я корів.
- 3 місце ($5 тис.): StackBob — AI-платформа для управління доступом співробітників.
У категорії Defence:
- 1 місце ($15 тис.): Dwarf Engeneering — операційна система для B2B-інтеграцій у DefTech.
- 2 місце ($10 тис.): BabAI — система активного захисту дронів на базі AI.
- 3 місце ($5 тис.): Bravo Dynamics — система стійкого зв'язку для наземних роботів.
Але найважливіше — це реальні угоди. За підсумками конференції 11 стартапів залучили понад $2,8 млн інвестицій. Серед найбільших угод — $1 млн від MITS Capital, розподілений між п'ятьма компаніями (Blue Arrow, Stozhar, SlimBeam, DroneMate, Zmiyar), та $500 тис. від 1991 Ventures.
За лаштунками: виклики та рішення організаторів IT Arena
Провести такий захід у країні, де триває війна, — це величезний виклик, і цьогорічна Arena не стала винятком. У розмові з нами Леся Мандзевич відверто розповіла про труднощі, які залишаються невидимими для більшості учасників:
«По-перше, безпекова ситуація — це завжди виклик. Коли ти збираєш так багато людей та різних представників під одним дахом, гарантування безпеки — це ризик і виклик номер один».
До вже звичних воєнних ризиків додався і призабутий гість з минулого: «Як виявилося, COVID досі існує. Багато спікерів, навіть з основної програми, захворіли і буквально за день до конференції повідомляли, що не можуть приїхати. Але, дякувати Богу, ми знаходили гідні заміни, і програма відбулася від А до Я на всі 100%».
Та, мабуть, найболючішим залишається третій виклик — нерозуміння міжнародною спільнотою реалій українського сьогодення. «Мені як програмній директорці помітно, наскільки світ та Європа досі не розуміють, що у світі триває війна. Після кожної атаки на Київ... від нас відмовлялися всі ті, хто обіцяв приїхати. Знаходити цих сміливих людей, які попри все готові їхати сюди, — це досі челендж», — розповіла Леся Мандзевич.
Історія одного застосунку: чому не вдалося запустити застосунок IT Arena цьогоріч та чи очікувати його у наступному році
Окрім глобальних викликів, команда ухвалювала і важливі внутрішні рішення. Багато хто з минулорічних учасників пам'ятає мобільний застосунок IT Arena. Цього року його не було, і це свідомий крок. Леся пояснює:
За її словами, минулорічна версія була MVP — першою спробою зібрати фідбек. І він був досить критичним:
Команда зрозуміла, що не встигне якісно доопрацювати застосунок до цьогорічної Арени, тому вирішили його приховати.
Замість цього запустили зручний чатбот, а основну увагу зосередили на сайті. Це чесний підхід, де якість ставиться вище за формальність: «Застосунок спробуємо зробити наступного року, але вже такий, який би нам самим подобався».