Інвестиції у державний борг: чому український Tech-сектор масово переходить з депозитів на ОВДП

Ще кілька років тому інвестиційний портфель типового українця, який почав серйозно замислюватися про своє фінансове майбутнє, нагадував класичний набір для виживання у 90-х, лише трохи модернізований: валютна готівка «під матрацом» (або на банківському рахунку), трохи криптовалюти на біржі та, можливо, квартира «під здачу» у спальному районі Києва.

У цій картині світу облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) виглядали як незрозумілий бюрократичний інструмент для банків, страхових гігантів або фінансових гіків, які люблять читати дрібний шрифт у договорах.

Проте станом на 2025 рік фінансовий ландшафт змінився кардинально. Статистика свідчить про справжній тектонічний зсув у поведінці українців: інвестиції в ОВДП сягнули історичних максимумів. І це вже не історія виключно про ситуативний патріотизм чи емоційні рішення перших місяців великої війни. Це історія про холодний розрахунок, податкову оптимізацію та фінансову зрілість ринку, який нарешті навчився рахувати реальну дохідність і зрозумів, що гроші мають працювати, а не просто лежати.

Жовтневий рекорд: коли цифри говорять голосніше за емоції

Щоб зрозуміти масштаб змін, достатньо поглянути на суху статистику Мінфіну. Станом на початок листопада 2025 року фізичні особи тримають у державних облігаціях понад 106 млрд грн. Це абсолютний рекорд за всю історію незалежності України.

Лише за останній рік, порівняно з жовтнем 2024-го, обсяг інвестицій громадян та бізнесу в держборг зріс на разючі 27,5%. Цей показник — не просто цифра у звіті, це маркер перетоку капіталу з консервативних банківських депозитів у більш дохідні цінні папери.

Цікаво спостерігати, як розподілився державний борг. Хоча основними маркетмейкерами залишаються комерційні банки та НБУ, які сумарно контролюють левову частку ринку, саме сегмент фізичних осіб показує найбільшу динаміку. Звичайні українці зараз володіють портфелем, який можна порівняти з балансами великих корпорацій. При цьому інвестори демонструють цікаву поведінку: хоча гривневі папери домінують за обсягом завдяки високій ставці (приблизно 16,5%), темпи купівлі валютних облігацій випереджають гривневі у 2,5 раза. Це свідчить про те, що люди шукають баланс: вони хочуть заробляти на високих гривневих ставках, але водночас хеджують ризики через валютні інструменти.

Як зазначають у Міністерстві фінансів, продаж облігацій став другим за обсягом джерелом фінансування держбюджету після міжнародної допомоги, перевищивши 1,89 трлн грн за час воєнного стану.

The Game Changer: чому депозити програли війну за гроші

Якщо ви запитаєте будь-якого фінансового радника, чому у 2025 році варто обрати ОВДП замість звичного депозиту, він відповість одним словом: податки. Саме фіскальна політика стала тим чинником, що змінив правила гри.

З 1 січня 2025 року в Україні суттєво змінилися умови оподаткування пасивних доходів. Підвищення військового збору вдарило насамперед по класичних банківських вкладах. Математика тут невблаганна: за розміщенні коштів на депозиті з вашого доходу держава автоматично утримує 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та новий військовий збір у розмірі 5%. Сумарно ви віддаєте 23% свого прибутку. Тобто майже чверть заробітку зникає ще до того, як ви встигнете його отримати.

Підписуйтеся на наші соцмережі

На цьому фоні ОВДП виглядають як справжня податкова гавань. Це фактично єдиний інвестиційний інструмент в Україні для фізичних осіб, де ставка податку дорівнює нулю. Ані ПДФО, ані військовий збір з доходу від державних облігацій не стягуються.

Проста математика на прикладі 100 000 гривень

Уявімо ситуацію: у вас є 100 тис. грн, які ви хочете інвестувати на рік. Якщо ви понесете їх у банк під непогані 15% річних, ваш номінальний дохід становитиме 15 тис. грн. Але після сплати всіх податків (3450 грн) на руки ви отримаєте лише 11 550 грн. Реальна ефективна ставка вашого вкладу впаде до скромних 11,55%.

Але обравши ОВДП із середньою ринковою ставкою 16%, ви отримаєте 16 тис. грн чистого доходу, адже податків немає. Різниця у реальній дохідності між цими інструментами становить майже 4,5%. У світі фінансів це прірва, яка і змушує ліквідність масово перетікати з банківських рахунків у цінні папери.

Механіка та безпека: як це працює «під капотом»

Якщо відкинути складну юридичну термінологію, купівля ОВДП — це надання кредиту своїй державі. Ви позичаєте гроші Міністерству фінансів, а воно зобов'язується повернути їх з відсотками у чітко визначений день.

Головна відмінність від депозиту полягає у рівні безпеки. Банківські вклади захищені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Хоча під час воєнного стану гарантується 100% вкладів, у разі банкрутства банку процес виплат може затягнутися у часі. З ОВДП все простіше: повернення коштів гарантується державою ув повному обсязі безпосередньо з бюджету України.

Технічно це інструмент із найнижчим кредитним ризиком на внутрішньому ринку. Дефолт за внутрішнім боргом у національній валюті майже неможливий, адже держава є емітентом цієї валюти.

Ринок пропонує інвесторам два шляхи отримання прибутку. Ви можете стати класичним рантьє, купуючи купонні облігації: ви платите номінальну вартість, а держава раз на пів року перераховує вам відсотки (купон) на картку, повертаючи тіло вкладу наприкінці терміну. Або ж можна обрати дисконтні облігації, які працюють за принципом відкладеного прибутку: ви купуєте папери дешевше за номінал (наприклад, за 900 грн), а в дату погашення отримуєте 1000 грн. Останнім часом інвестори намагаються «зафіксувати» високу дохідність на довгий термін (до 3 років), очікуючи, що у майбутньому облікова ставка, а за нею і дохідність нових паперів, будуть знижуватися.

Валютна стратегія: Carry Trade по-українськи

Одвічна дилема українського інвестора — гривня чи долар — у випадку з облігаціями набуває нових відтінків. Валютні ОВДП пропонують дохідність у діапазоні 3–4,5% річних, тоді як гривневі — 16–19%.

На перший погляд, 4% у валюті виглядають скромно. Але якщо згадати про майже нульові ставки європейських депозитів та інфляцію долара, яка повільно, але впевнено з'їдає купівельну спроможність готівки під матрацом, це стає цілком робочим інструментом збереження капіталу.

Тут вступає в дію логіка точки беззбитковості. Щоб доларова інвестиція під 4% стала вигіднішою за гривневу під 17%, курс гривні має девальвувати більш ніж на 12–13% за рік. Наприклад, якщо курс зараз 42 грн/$, то він має стрибнути вище 47,5 грн/$, щоб валютна облігація математично перемогла гривневу.

Більшість досвідчених інвесторів не намагаються вгадати курс, а використовують принцип Парето або правило 70/30: тримають 70% портфеля у гривневих паперах для максимізації поточного заробітку, а 30% — у валютних ОВДП як страховку від непередбачуваних шокових сценаріїв.

Макроекономічний контекст та Impact Investing

Інвестуючи у борг держави, важливо розуміти економічний контекст. Прогнози на 2025 рік залишаються стриманими: інвестиційна компанія Dragon Capital знизила прогноз зростання ВВП до 1,7%, а НБУ — до 1,9%. Дефіцит електроенергії та безпекові ризики стримують економіку, а інфляційний тиск, хоч і менший за пікові значення, досі зберігається. Проте навіть за інфляції 10–12% номінальна дохідність ОВДП перекриває знецінення грошей, зберігаючи купівельну спроможність вашого капіталу.

Але в ОВДП є ще один вимір, який не можна ігнорувати, — моральний. У контексті війни це головний інструмент так званого impact investing. Купуючи «військові облігації», ви напряму фінансуєте оборонний бюджет: закупівлю дронів, снарядів, забезпечення армії. Це форма прагматичного патріотизму: на відміну від безповоротного донату, ці кошти працюють на макроекономічну стабільність країни, зменшуючи потребу в емісії гривні (друку грошей), яка розганяє інфляцію.

UX та доступність: як FinTech змінив правила

Якщо ви досі думаєте, що купівля облігацій — це стоси паперів, візити в офіси у робочий час і складні договори, ви застрягли у минулому. Сьогодні український FinTech задає світові стандарти зручності.

Придбати облігації тепер можна за кілька секунд, поки ви п'єте ранкову каву. Застосунок «Дія» зробив цей процес максимально простим для новачків, додавши емоційну складову через назви окупованих міст — «Маріуполь», «Ялта», «Горлівка». Банківські застосунки (Sense SuperApp, Monobank, Privat24) та професійні брокерські платформи (ICU, Dragon Capital) пропонують ще ширший функціонал, зокрема доступ до вторинного ринку. Приємний бонус — комісії за купівлю та обслуговування рахунку для роздрібних інвесторів у більшості випадків скасовані, що робить поріг входу фактично нульовим.

Стратегія «драбинки»: як не заморозити всі гроші

Наостанок про стратегію. Як інвестувати розумно, щоб не залишитися без доступу до грошей на довгі три роки? Професійні інвестори використовують тактику «драбинки» (Laddering).

Суть проста: ви не вкладаєте всю суму в одні папери, а розбиваєте її на частини та купуєте облігації з різним терміном погашення. Частину коштів — на 3 місяці, частину — на пів року, рік і найдовші папери на 2-3 роки для фіксації максимальної ставки.

Такий підхід дає подвійну вигоду. По-перше, забезпечує ліквідність: кожні кілька місяців частина грошей повертається вам на рахунок, і ви можете використати їх для життя або нових покупок. По-друге, дає гнучкість: якщо ставки на ринку зростуть, у вас будуть вільні кошти, щоб реінвестувати їх під вищий відсоток. Якщо ж ставки впадуть, ви вже будете у виграші завдяки довгим позиціям з високою дохідністю.

Актуальні ставки та графік аукціонів завжди доступні на офіційних ресурсах Національного банку та Міністерства фінансів.