Дослідження: чи справді гаджети та екрани небезпечні для дітей?

8 хвилин читання

Технології давно стали невід'ємною частиною нашого життя, а діти ледь не з пелюшок беруть до рук смартфон. Тема впливу девайсів на здоров’я дітей досі залишається предметом активних обговорень. На користь кожної із сторін знайдуться вагомі аргументи. Видання The Conversation вирішили пролити світло на ситуацію у своєму новому дослідженні. SPEKA підготувала переклад матеріалу.

Час перед екраном може бути корисним або шкідливим для дітей молодшого віку (до 5-6 років) — все залежить від змісту та контексту.

Хлопчик грає у відеоігри

Екрани переважають у сучасному світі, а серед експертів та батьків тривають дискусії про те, чи варто їх використовувати дітям до 5-6 років. Яким є реальний вплив гаджетів на нервово-психічний розвиток дитини?

Читайте також: Китайські виробники електроніки вже не наздоганяють світових лідерів, а в багатьох категоріях випереджають їх. Таку думку в інтерв'ю SPEKA висловив CEO «Цитруса» Артем Шевченко.

Асоціації педіатрів рекомендують зменшити екранний час, особливо дітей до п'яти років. Однак дослідження показують, що картина далеко не чорно-біла: що саме дивиться дитина та в яких умовах має вирішальне значення.

Фізичний вплив

Кілька досліджень підкреслили, що тривале використання екранів може спричинити втому та сухість очей, а також бути причиною короткозорості у дітей.

До того ж жодні технології не здатні та й не мають повністю замінювати реальні враження та досвід. Вільна гра, фізичні вправи, особисте спілкування й контакт із природою — усе це необхідно, щоб дитина росла здоровою та щасливою. Якщо ж замість цього малеча забагато часу проводитиме перед екраном, це може призвести до надмірної ваги, порушень зору та труднощів у навчанні.

Живі емоції

Нейропсихологічний вплив

Окрім фізичних наслідків, існує занепокоєння щодо впливу екранного часу на увагу, вивчення мови та емоційну регуляцію.

Огляд 102 досліджень, проведених серед дітей віком до 3 років, доводить, що кількість часу перед екраном не єдиний фактор — умови та контекст надважливі.

Наприклад, якщо дорослий коментує або взаємодіє з контентом разом із дитиною, це покращує навчання та увагу. І навпаки, пасивний або неконтрольований вплив гаджетів створює ризики для когнітивного розвитку.

Телевізор чи інший пристрій на фоні також може відволікати увагу та заважати дитині гратися, навіть якщо вона не дивиться безпосередньо на екран.

Смартфони та планшети можуть бути чудовими інструментами для навчання, якщо використовувати їх в освітніх цілях під наглядом дорослих. Водночас за надмірного використання вони можуть обмежити живе спілкування, якого так потребує мозок, що росте й розвивається.

Серйозна проблема: неприйнятний контент

Підписуйтеся на наші соцмережі

Основний ризик — це не обов’язково сам екран, а те, що він транслює

Ранній вплив контенту, не призначеного для дітей, може спричинити труднощі з увагою та виконавчими функціями, особливо самоконтролю (невід'ємною частиною регуляції поведінки та пізнання), а також із затримками у вивченні мови. Хоча дослідження не встановлюють причинно-наслідкового зв'язку, можна припустити, що ці проблеми є наслідком не лише проведеного перед екраном часу.


Вищий рівень безладного використання гаджетів у дітей молодшого віку, приблизно 3 років, пов'язаний з гіршим рівнем гальмівного контролю, а також нижчим рівнем нейронної активності у відповідних ділянках мозку (префронтальній корі).

Крім того, перегляд телевізора у 2 роки негативно впливає на розумові функції через рік. Дослідження 2010 року показало, що діти, які найбільше дивилися телевізор, у 4 роки мали найгірші когнітивні показники.

Пасивний перегляд YouTube та подібних платформ також негативно впливає на малечу. Ті з них, хто частіше переглядав контент, зазвичай мають нижчий рівень мовленнєвого розвитку. Дослідники пов'язують цей ефект зі згаданим вище зменшенням соціальної взаємодії.

Лого сервісу YouYube Kids

Інші дослідження доводять, що надмірний перегляд телевізора спричиняє гіперактивність у 7 років, а також погіршує показники з математики та у словниковому запасі. Також виявили, що надмірний перегляд телевізора у віці від 15 до 48 місяців утричі збільшує ймовірність затримки мовного розвитку. Всі ці висновки узгоджуються з результатами інших досліджень, присвячених наслідкам перегляду YouTube.

А як щодо дитячого контенту?

Тут історія змінюється. Дитячий та освітній контент може впливати позитивно, особливо якщо він супроводжується взаємодією.

Наприклад, застосунки для покращення уваги та виконавчих функцій у дітей віком 4-6 років продемонстрували також поліпшення інтелекту, уваги та оперативної пам'яті. Виявляється, певні вроджені фактори, як-от наявність гена DAT1, що пов'язаний з дофаміном, може впливати на ефективність результату занять у цих програмах.

Обкладинка дитячого розвиваючого мультику "Майстерня БіБі"

Перегляд освітнього контенту також покращує мову, а саме числові, просторові поняття і словниковий запас у дітей 3 та 4 років, особливо якщо цей контент має насичений сюжет.

Крім того, технології можуть сприяти соціалізації. Наприклад, у дітей із психологічними труднощами віком від 4 до 5 років застосунки стимулюють розвиток оперативної пам’яті та самоконтролю. А у дітей з аутизмом (віком від 3 до 16 років) покращують увагу та соціальну взаємодію, про що свідчить дослідження 2017 року.

Також було доведено, що коли діти віком 2-4 роки із затримкою мовлення користуються застосунками разом із підтримкою батьків, це сприяє розвитку мовлення.

Дошкільнята граються конструктором

Водночас варто пам’ятати, що найбільш переконливі докази позитивного впливу на роботу мозку стосуються дітей від 6 років. У цьому віці діти краще переносять навички, здобуті у цифрових програмах, у реальне життя. Це стосується не тільки пам’яті чи уваги, а й загального інтелекту, емоційно-поведінкової регуляції, успішності у навчанні та розвитку виконавчих функцій.


Рух, дослідження та спілкування

Попри всі потенційні переваги, варто пам’ятати: екрани ніколи не замінять дитині вільної гри, фізичної активності та живого спілкування.

Водночас нещодавнє дослідження, проведене серед дітей віком 4-12 років, показало, що технології також можуть приносити користь, якщо свідомо поєднувати їх із рухливими іграми та соціальною взаємодією.

Це може бути гра з «розумними» предметами, наприклад, м’ячем, що рахує удари, або гойдалкою із сенсорами, яка дає віртуальні призи. Або ж ігри, які використовують GPS і доповнену реальність для заохочення до руху.

Дитина грається із доповненою реальністю

Тож технології справді можуть мотивувати дітей рухатись, досліджувати світ і спілкуватися, але тільки якщо вони розроблені з урахуванням цих цілей.

Рекомендації експертів

Кілька експертних організацій поділились рекомендаціями як взяти максимум користі від часу перед моніторами.

Американська академія педіатрії радить уникати екранів дітям до 18 місяців (за винятком відеодзвінків). Для малюків віком 18-24 місяці рекомендують споживати лише якісний контент і завжди у супроводі дорослих. Дітям від 2 до 5 років варто споживати контент не більше години на день і теж обирати навчальні програми.

Експерти наголошують, що екрани мають бути помічником у навчанні, а не відволікаючим фактором. Важливо показувати дитині хороший приклад власною поведінкою й уникати гаджетів перед сном.

Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує обмежувати екранний час для дітей віком 2-4 роки до однієї години на день, а для дітей від 5 до 17 років — до двох годин.

Екрани — не вороги

Говорити, що усі екрани — зло, це як звинувачувати папір у шкідливості через те, що на ньому друкують книжки. Важливим є не носій, а зміст, контекст і якість взаємодії.

Найбільший виклик — знайти здоровий баланс: поважати розвиток дитини й використовувати технології як помічників, а не як заміну живої гри, спілкування та руху.
Батько із сином граються