Дослідження: чи справді гаджети та екрани небезпечні для дітей?

Технології давно стали невід'ємною частиною нашого життя, а діти ледь не з пелюшок беруть до рук смартфон. Тема впливу девайсів на здоров’я дітей досі залишається предметом активних обговорень. На користь кожної із сторін знайдуться вагомі аргументи. Видання The Conversation вирішили пролити світло на ситуацію у своєму новому дослідженні. SPEKA підготувала переклад матеріалу.

Екрани переважають у сучасному світі, а серед експертів та батьків тривають дискусії про те, чи варто їх використовувати дітям до 5-6 років. Яким є реальний вплив гаджетів на нервово-психічний розвиток дитини?

Асоціації педіатрів рекомендують зменшити екранний час, особливо дітей до п'яти років. Однак дослідження показують, що картина далеко не чорно-біла: що саме дивиться дитина та в яких умовах має вирішальне значення.

Кілька досліджень підкреслили, що тривале використання екранів може спричинити втому та сухість очей, а також бути причиною короткозорості у дітей.

До того ж жодні технології не здатні та й не мають повністю замінювати реальні враження та досвід. Вільна гра, фізичні вправи, особисте спілкування й контакт із природою — усе це необхідно, щоб дитина росла здоровою та щасливою. Якщо ж замість цього малеча забагато часу проводитиме перед екраном, це може призвести до надмірної ваги, порушень зору та труднощів у навчанні.

Огляд 102 досліджень, проведених серед дітей віком до 3 років, доводить, що кількість часу перед екраном не єдиний фактор — умови та контекст надважливі.

Наприклад, якщо дорослий коментує або взаємодіє з контентом разом із дитиною, це покращує навчання та увагу. І навпаки, пасивний або неконтрольований вплив гаджетів створює ризики для когнітивного розвитку.

Телевізор чи інший пристрій на фоні також може відволікати увагу та заважати дитині гратися, навіть якщо вона не дивиться безпосередньо на екран.

Смартфони та планшети можуть бути чудовими інструментами для навчання, якщо використовувати їх в освітніх цілях під наглядом дорослих. Водночас за надмірного використання вони можуть обмежити живе спілкування, якого так потребує мозок, що росте й розвивається.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Крім того, перегляд телевізора у 2 роки негативно впливає на розумові функції через рік. Дослідження 2010 року показало, що діти, які найбільше дивилися телевізор, у 4 роки мали найгірші когнітивні показники.

Пасивний перегляд YouTube та подібних платформ також негативно впливає на малечу. Ті з них, хто частіше переглядав контент, зазвичай мають нижчий рівень мовленнєвого розвитку. Дослідники пов'язують цей ефект зі згаданим вище зменшенням соціальної взаємодії.

Інші дослідження доводять, що надмірний перегляд телевізора спричиняє гіперактивність у 7 років, а також погіршує показники з математики та у словниковому запасі. Також виявили, що надмірний перегляд телевізора у віці від 15 до 48 місяців утричі збільшує ймовірність затримки мовного розвитку. Всі ці висновки узгоджуються з результатами інших досліджень, присвячених наслідкам перегляду YouTube.

Тут історія змінюється. Дитячий та освітній контент може впливати позитивно, особливо якщо він супроводжується взаємодією.

Наприклад, застосунки для покращення уваги та виконавчих функцій у дітей віком 4-6 років продемонстрували також поліпшення інтелекту, уваги та оперативної пам'яті. Виявляється, певні вроджені фактори, як-от наявність гена DAT1, що пов'язаний з дофаміном, може впливати на ефективність результату занять у цих програмах.

Перегляд освітнього контенту також покращує мову, а саме числові, просторові поняття і словниковий запас у дітей 3 та 4 років, особливо якщо цей контент має насичений сюжет.

Крім того, технології можуть сприяти соціалізації. Наприклад, у дітей із психологічними труднощами віком від 4 до 5 років застосунки стимулюють розвиток оперативної пам’яті та самоконтролю. А у дітей з аутизмом (віком від 3 до 16 років) — покращують увагу та соціальну взаємодію, про що свідчить дослідження 2017 року.

Також було доведено, що коли діти віком 2-4 роки із затримкою мовлення користуються застосунками разом із підтримкою батьків, це сприяє розвитку мовлення.

Водночас нещодавнє дослідження, проведене серед дітей віком 4-12 років, показало, що технології також можуть приносити користь, якщо свідомо поєднувати їх із рухливими іграми та соціальною взаємодією.

Це може бути гра з «розумними» предметами, наприклад, м’ячем, що рахує удари, або гойдалкою із сенсорами, яка дає віртуальні призи. Або ж ігри, які використовують GPS і доповнену реальність для заохочення до руху.

Тож технології справді можуть мотивувати дітей рухатись, досліджувати світ і спілкуватися, але тільки якщо вони розроблені з урахуванням цих цілей.

Кілька експертних організацій поділились рекомендаціями як взяти максимум користі від часу перед моніторами.

Експерти наголошують, що екрани мають бути помічником у навчанні, а не відволікаючим фактором. Важливо показувати дитині хороший приклад власною поведінкою й уникати гаджетів перед сном.

Говорити, що усі екрани — зло, це як звинувачувати папір у шкідливості через те, що на ньому друкують книжки. Важливим є не носій, а зміст, контекст і якість взаємодії.