Чули про великий палець геймера і тунельний синдром зап'ястя? Розповідаємо, хто може їх мати, і що з цим робити

Геймінг і кіберспорт можуть здаватися не такими фізично виснажливими, як інші заняття, але навантаження на кисті й пальці вони все одно дають.

Відеоігри та кіберспорт стрімко набирають популярності в усьому світі — дедалі більше людей різного віку беруть до рук геймпади, мишки й телефони. Разом із цим зростанням інтересу можуть проявлятися й менш очевидні проблеми. У більшості з нас ігрові звички не призводять до помітних наслідків для здоров’я, але це не означає, що геймінг не створює свого власного типу навантаження на тіло.

Так, геймінг і кіберспорт — далеко не класичні види спорту з інтенсивними рухами, але вони теж можуть спричиняти травми від «зносу» та перевантаження. «Великий палець гаймера» — один із поширених прикладів.

Хто схильний до появи великого пальця геймера?

Хоча назва звучить так, ніби йдеться виключно про геймерів, насправді проблема не обмежується іграми. Ця проблема може з’явитися у будь-кого, хто часто робить повторювані рухи великим пальцем:

У геймерів і кіберспортсменів — на консолі, ПК чи смартфоні — години натискань на клавіші, «скручувальних» рухів і напруженого хвату можуть зробити цю проблему більш ймовірною.

Медична назва стану — теносиновіт де Кервена (de Quervain’s tenosynovitis). Це травма від надмірного навантаження подібна за механізмом до синдрому карпального каналу та «клацаючого пальця» (trigger finger). Вона спричиняє запалення сухожиль великого пальця і оболонки, що їх оточує. Вважається, що причина — повторювані рухи на кшталт хватання, стискання та щипкового захоплення, через які сухожилля потовщується і починає рухатися у своїй оболонці не так плавно, як має.

Симптоми великого пальця геймера

Підписуйтеся на наші соцмережі

Постійні повтори можуть викликати біль і дискомфорт біля основи великого пальця. Іноді додається біль уздовж променевого боку зап’ястка — тобто з того боку, де розташований великий палець. У частини людей з’являються труднощі з рухами пальця, особливо коли потрібно взяти щось у руку або затиснути між пальцями.

Інша проблема — тунельний синдром зап'ястя

Тунельний синдром (синдром зап’ястного каналу) — часта причина болю, оніміння, поколювання й слабкості в кисті. Проблема розвивається поступово, але може відчутно заважати роботі, сну й дрібній моториці. 

Найпоширеніший варіант — карпальний (зап’ястний) тунельний синдром: серединний нерв проходить із передпліччя до долоні через зап’ястний канал, і надмірний тиск у цій зоні погіршує його роботу. У результаті страждає чутливість пальців і з’являється біль, який може віддавати в кисть, лікоть або всю руку.

У кого може бути синдром зап’ястного каналу?

Причина зазвичай не одна, а «набір» обставин, які підсилюють тиск у зап’ястному каналі. Найчастіше причинами тунельного синдрому бувають:

Ризик вищий у жінок, часто у віці 30–50 років, і синдром може вражати одну або обидві руки. 

Симптоми: як зрозуміти, що це саме тунельний синдром зап'ястя

Синдром часто «стартує» з неприємних відчуттів у пальцях і наростає хвилеподібно, особливо вночі. Типові прояви тунельного синдрому зап'ястя:

Акцент на вправи: як допомогти руці без «героїзму»

Вправи — один із найбезпечніших способів підтримати зап’ястя вдома, особливо при легкому та середньому ступенях. Найкращий ефект зазвичай дає поєднання вправ із нічною шиною та корекцією навантаження. За порадою лікарів, рекомендується тренуватися повільно, вправи не мають викликати різкий біль або наростання оніміння.

Комплекс вправ при тунельному синдромі зап’ястя:

Зазвичай кожну вправу можна виконувати до 4 разів на день, але орієнтир — відчуття легкого розтягнення, а не біль. Якщо під час вправ з’являється дискомфорт, який посилюється, або симптоми стають частішими й сильнішими, варто припинити заняття та звернутися до невролога.

Тактика ж лікування залежить від причини, тяжкості симптомів і того, наскільки постраждала провідність нерва. Зазвичай тунельний синдром починають лікувати з консервативних методів (накладання шини на ніч, протизапальних та знеболювальних засобів, тейпування, ультразвукова терапія тощо).

Важливо: зміст цієї статті не призначений для заміни професійної медичної консультації, діагностики чи лікування. Завжди звертайтеся до кваліфікованих медичних фахівців із будь-якими питаннями щодо стану здоров’я.