Як підготувати автомобіль до зими: повний гід для водія
Зима для водія — це завжди клопіт. І річ не тільки в снігу. Головна проблема — це холод і те, чим посипають дороги. Низькі температури змінюють усе: мастило густішає, акумулятор гірше працює, гума твердне, а сіль на дорогах роз'їдає метал.
Якщо нічого не робити, то навесні будуть проблеми. Тому підготовка до зими — це не нудний список завдань, який можна відкласти, а необхідність, про яку ми сьогодні поговоримо.
Нуль градусів — це вже запізно. Чому +7°C — ваша головна цифра
Перше і найважливіше — шини. Це єдине, що з'єднує вас із дорогою. Є просте правило, яке знають майже всі: час перевзуватися, коли середня температура за добу стабільно тримається нижче +7°C.
Чому саме +7°C? Літня гума зроблена для тепла, та коли стає холодніше, вона твердне, ніби пластик. Вона просто перестає «липнути» до дороги. Як пояснюють фахівці, її здатність до зчеплення дуже падає.
Ось проста арифметика: авторитетні тести, наприклад, від німецького клубу ADAC, показують, що на снігу гальмівний шлях на літній гумі за швидкості 50 км/год може бути вдвічі довшим, ніж на зимовій. У міських умовах це різниця між тим, щоб встигнути зупинитись, і тим, щоб в'їхати у бампер машини попереду.
Останнім часом дехто почав сперечатися з правилом 7 градусів. Кажуть, що сучасні дорогі літні шини добре гальмують і за невеликого мінуса. І це правда, але з одним великим «але»: тільки на сухому асфальті, що буває вкрай рідко взимку.
Щойно на дорозі з'являється іній, сльота, каша чи лід — літня гума не працює. Зимова ж має дві переваги: по-перше, інший склад гуми, м'якший, який не дубіє на морозі. По-друге, інший малюнок протектора з тисячами дрібних насічок (їх називають ламелями). Вони працюють як маленькі липучки, чіпляючись за дорогу.
Що ж до так званих всесезонних шин, то це завжди компроміс. Вони кращі за літні на снігу, але сильно програють нормальній зимовій гумі, коли на дорозі справжній лід чи сніговий замет. Для м'якої зими десь у Португалії вони підійдуть, для наших реалій — вибір ризикований.
До речі, після заміни шин обов'язково перевірте тиск. На холоді повітря стискається, і тиск падає (приблизно на 0,1 атмосфери на кожні 8-10°C). Недокачана шина — це погане керування і швидкий знос. Не чекайте першого снігу — черги на шиномонтажах у цей день вам це підтвердять.
До речі, про зберігання знятих шин: їх треба помити і тримати у сухому темному місці, подалі від сонця. Якщо гума на дисках — складайте горизонтально (стопкою) або підвішуйте, якщо без дисків — ставте вертикально.
Крім цього, варто пам'ятати, що середній термін експлуатації шин — до 10 років, проте краще змінювати шини на нові кожні 5-6 років.
Зупинитися і бачити: що важливіше за шини?
Підписуйтеся на наші соцмережі
Добре, шини поміняли. Але треба ще якось гальмувати і бачити, куди їдеш.
Є одна річ, про яку багато хто забуває, — гальмівна рідина. Вона має погану звичку: вбирати вологу з повітря (це називається гігроскопічністю). За кілька років у ній накопичується певний відсоток води. Влітку це не так страшно (хоча й знижує температуру кипіння). А ось взимку ця вода може замерзнути у гальмівних трубках і утворити льодяні пробки. У кращому разі педаль стане ватною, у гіршому — гальма просто відмовлять у невідповідний момент.
Зимова дорога — це постійний бруд і реагенти з-під коліс вантажівок. Якщо ваші двірники залишають смуги чи розводи, поміняйте їх. Якщо вони вранці примерзли до скла, не відривайте їх силою — ви пошкодите гумове лезо. Краще увімкніть обігрів лобового скла і почекайте.
І, звісно, «незамерзайка». Залийте зимову рідину заздалегідь. Не треба чекати морозів. Якщо літня вода замерзне у бачку, вона може його розірвати. Або, що теж неприємно, згорить насос омивача.
Маленька порада: вимийте скло зсередини. За літо на ньому осідає пил і жирова плівка (наприклад, від дихання). Брудне скло запотіває набагато швидше і сильніше. Також перевірте, чи добре працює пічка. Якщо вона ледь дме теплим, це може бути проблемою з термостатом чи низьким рівнем антифризу.
Ранковий квест: як змусити машину завестися?
Знайома ситуація? Ранок понеділка, мороз, ви повертаєте ключ, а у відповідь ледь чутне «клац» або кволе «вжух-вжух». Це акумулятор, і він — головна жертва зими.
Чому він сідає? Річ у хімії. На холоді (десь -18°C) акумулятор втрачає половину своєї потужності. Просто фізично не може віддати весь заряд. А двигуну, щоб провернути загусле від холоду мастило, треба вдвічі більше сили, ніж влітку. Ось і виходить, дебет з кредитом не сходиться.
Якщо вашій батареї більш ніж 4-5 років, їй значно важче тримати ємність. А короткі поїздки містом її просто добивають. Чому? Бо генератор не встигає зарядити те, що витратилось на запуск і роботу всіх обігрівів (фари, пічка, підігрів сидінь, скла). Акумулятор постійно недозаряджений, а це веде до сульфатації пластин (вони псуються).
Що робити з АКБ. Перед зимою перевірте батарею. Почистьте клеми (білий наліт — це окислення). Ідеально — повністю зарядіть її стаціонарним зарядним пристроєм. Якщо батарея стара, замініть її восени, не чекайте проблем.
Тепер про мастило. Уявіть, що намагаєтесь швидко пролити холодний мед. Те саме відбувається з літнім або старим мастилом. Двигун перші секунди після запуску треться на суху, а це — жахливий знос. Тому взимку треба мастило з низькою в'язкістю. У маркуванні (наприклад, 5W-30) перша цифра з літерою W (Winter) — це і є показник для зими. Що вона менша (0W, 5W), то легше буде двигуну.
Не забудьте про антифриз (охолоджувальну рідину). Він не дає двигуну замерзнути. Якщо влітку ви доливали у бачок звичайну воду, концентрація антифризу впала. Вода при замерзанні розширюється (приблизно на 9%) і може просто розірвати радіатор або, що гірше, блок циліндрів. Ремонт буде дуже дорогий. Перевірити температуру замерзання можна на будь-якому СТО.
Намагайтеся тримати бак якомога повнішим. У напівпорожньому баку на стінках через перепади температур утворюється конденсат (вода). Вода важча за бензин, вона опускається на дно і звідти потрапляє у паливопровід, де замерзає.
Дизель? У вас окрема історія
Для власників дизельних авто є окрема проблема. Літнє дизельне пальне на морозі перетворюється на гель (парафінізується). Ці парафіни забивають паливний фільтр і магістралі, і машина просто не заведеться. Тому АЗС з настанням холодів переходять на зимовий дизель (до -20°C).
Якщо ж мороз вдарив раптово, а у вас в баку літнє пальне, врятувати ситуацію можуть спеціальні присадки — антигелі. Але їх потрібно заливати до того, як пальне замерзло.
Броня проти реагентів: як врятувати кузов від іржі
Про кузов теж треба думати заздалегідь. Головний ворог — сіль і хімія на дорогах. Цікавий факт: звичайна сіль (NaCl) майже не працює, коли температура падає нижче -10°...-15°C. Тому за сильних морозів дорожники використовують ще агресивніші (і більш корозійні) суміші, наприклад, хлорид кальцію.
Дехто каже: навіщо мити машину, якщо завтра знову бруд? Це велика помилка. Насправді взимку мити машину потрібно частіше, ніж влітку, особливо після поїздок по каші з реагентів. Бруд, що летить з-під коліс, — це не просто земля, а агресивний хімічний коктейль. Ця суміш забивається в усі мікротріщини, під арки, на днище і, залишаючись вологою, активно роз'їдає метал. Якщо на кузові були дрібні сколи чи подряпини, до весни на їхньому місці гарантовано буде іржа.
Краще замалювати до зими дрібні подряпини чи сколи на кузові, бо до весни вони можуть значно збільшитися у розмірах.
Також обробіть усі гумові ущільнювачі дверей та багажника силіконовою змазкою. Це не дасть їм примерзнути до металу після мийки. І, звісно, купіть засіб для розморожування замків, тільки носіть його у кишені куртки, а не у бардачку, куди ви не зможете потрапити.
Що кинути у багажник (і сподіватися, що воно не знадобиться)
Добре, якщо автомобіль підготовлений. Але взимку буває всяке, і ви можете застрягнути. Ваш особистий план «Б» має лежати у багажнику.
Основа цього набору — щітка для снігу зі скребком для льоду та лопата (невелика саперна або спеціальна автомобільна) про всяк випадок, хоча такі методи очищення можуть пошкодити лакофарбове покриття. Звісно, у вас мають бути буксирувальний трос, знак аварійної зупинки, аптечка та вогнегасник (перевірте термін придатності).
Для екстреного запуску двигуна знадобляться дроти для «прикурювання» («крокодили»). Краще не економити на них, дешеві алюмінієві дроти з тонким кабелем можуть просто розплавитися за спроби завести авто. Краще брати мідні, з товстим перерізом і потужними затискачами. Ще кращий, хоч і дорожчий, варіант — портативний пусковий пристрій (бустер).