Перша зустріч. Або одна зміна, яка поліпшить ваші зовнішні комунікації
Коли я працювала офіціанткою в Америці, то помітила три причини, чому там не залишають чайові. Перша — несмачна їжа чи напої. Друга — довгі затримки на кухні. І третя — погана атмосфера в ресторані: заблизько стоїть інший столик, занадто гучна музика, пахне кухнею в залі тощо.
Бувають й інші, але то вже швидше в рамках статистичної похибки, а не реальні причини. На жодну з них офіціант не має впливу. Але тільки в офіціанта зарплатня залежала від чайових. Памʼятаю, на той час година роботи офіціанта коштувала $3,75 плюс чайові, тоді як кухаря — від $13. Якщо перевести на мову бізнесу, повноважень та важелів впливу офіціантам не дано, а відповідальність, грошові втрати та й інші ризики несуть саме вони.
У комунікаціях так само: комунікаційники часто несуть відповідальність та ризики за роботу, в якій вони – остання ланка і на яку не мають жодного впливу. І раптом у вас великий потік кадрів, демотивована команда та постійні проблеми в зовнішніх комунікаціях – може варто їх запитати, чи достатньо у них важелів впливу та інформації, щоб ефективно працювати і приносити очікуваний результат. Такий собі trade-off: відповідальність та результат за інформацію та повноваження.
Креатив від слова “create” – створювати
Зі спілкування з комунікаційниками можу підсумувати, що одна з ключових причин низької ефективності та невдоволення роботою є те, що вони перестають бути авторами й перетворюються на службу доставки. Тобто, коли їм не дають простору для креативу в значенні «створювати» (від англ. create — створювати). І надто часто мусять комунікувати те, що накреативили без них.
Найгірша фраза, яку можуть почути комунікаційники звучить приблизно так:
Підписуйтеся на наші соцмережі
«Ми тут з агенцією/маркетингом/колегами усе придумали. Концепція готова, продукт готовий, домовленості є. Вам треба просто написати “постик” і реліз і зробити так, щоб про це всі говорили».
В кращому випадку дадуть презентацію з трьома словами на слайді, бо більше не пасує по шаблону з бренд-буку, і красивими картинками-мудбордом.В кращому випадку дадуть презентацію з трьома словами на слайді, бо більше не пасує по шаблону з бренд-буку, і красивими картинками-мудбордом.
У цей момент уся команда уже програла, адже ефективні комунікації починаються з дослідження, розуміння теми і продукту, пошуку історії та ексклюзиву. Він починається з першої розмови навколо проєкту – саме там виникають питання, сумніви, конфлікти, жарти, несподівані рішення, моменти «а що, якщо…». Саме там народжується те, що потім хочеться переказувати іншим і про що хочуть читати, дивитись і слухати цільова аудиторія.
До чого це все? Покличте своїх комунікаційників на першу зустріч. Не робіть з них службу доставки, а дайте місце повноцінного рівноправного члена команди, яка творить, а не тільки займається дистрибуцією. Іноді одна репліка на першій зустрічі стає заголовком, який потім розлітається світом. І навпаки. Жоден бюджет на просування не врятує продукт, якщо комунікаційників запросили тоді, коли залишилося лише «написати текст».
«Не задавайте дивних запитань»
Є ще одна ситуація, коли команда приносить готовий продукт і ставить завдання в таскменеджері: розкажіть про нього світу. Комунікаційник починає ставити питання. Чому це важливо? Для кого? Що тут нового? Яку проблему це вирішує? Чому люди мають звернути увагу саме зараз?
І дуже часто бачить здивування. Наче відповідь на ці питання — відповідальність комунікаційника. Але ні. Якщо всередині продукту немає чесної відповіді на питання «чому це має когось хвилювати», жодні комунікації цього не компенсують.
Але є вихід. Якщо комунікаційника запросили на ту зустріч, де продукт розроблявся, він може вихопити це з розмов, підсвітити і сформулювати. Адже це і є хард скіл — бачити історію та цікаві факти для аудиторії там, де розробники продукту вважають це за замовчуванням очевидно та нецікаво. Ба навіть задати ці самі питання, але на початку творення вони звучать не так недоречно як тоді, коли команда вже 2 роки працює з проєктом.
Комунікаційник — людина розумна
Професія комунікаційника передбачає навички, які рідко вчать в університеті, а лише здобувають роками: стратегічне мислення й аналіз ситуації у світі, роботу зі стейкхолдерами, довірою та репутацією, розуміння аудиторій і вміння бачити зв’язки там, де їх не бачать інші. Це люди, які інвестували багато часу і ресурсів у саморозвиток, досвід, навички думання, аналізу і творення.
І прірва полягає у тому, що від цих людей очікують — написати «постік» на абзац і забрифувати дизайнера на картинку, що в час ШІ звучить, погодьтесь, дивно. І якщо є запит, щоб ваші комунікаційники працювали ефективніше, запрошуйте їх не на фінальну презентацію. Запрошуйте їх на першу зустріч.
P.S. це збірний досвід, який не є описом роботи в жодного з роботодавців, де я працювала.