Local CEO, wow-продукти й глибина: як Revolut формує найкращих продактів
У новому випуску подкасту Lenny’s Podcast голова продакт-функції Revolut розповів, як компанії вдається вирощувати виняткових продакт-менеджерів. Їхній підхід не просто нетиповий — він перетворює кожного PM на автономного «локального СЕО», здатного вести продукт від ідеї до масштабування. Ми підготували короткий виклад найважливішого.
Суть підходу: інтелект, автономія і підприємництво
Revolut не женеться за досвідом у резюме — тут шукають людей із потужним інтелектом, жагучим бажанням будувати та вмінням заглиблюватися в деталі. Компанія свідомо надає перевагу кандидатам без багаторічного бекграунду в продакт-менеджменті, натомість зосереджуючись на потенціалі.
Усі продакт-менеджери в Revolut мають статус «продакт власників» — це більше, ніж просто роль. Це повноцінна відповідальність за продукт: від розробки та UX до бізнес-метрик і стратегічних рішень. У моделі «Local CEO» такі люди керують кросфункціональними командами, ухвалюють фінальні рішення та представляють результати напряму засновникам.
Три типи продактів: UX, технічні та аналітичні
У Revolut виокремлено три типи продакт власників:
UX-продакти відповідають за взаємодію з користувачем, тестують дизайн, оптимізують кількість кліків, обирають кольори, анімації, ідеальні слова в інтерфейсі. Вони формують користувацький journey, перевіряють макети через інтерв’ю та тестування на внутрішній панелі користувачів.
Технічні продакти щодня спілкуються з розробниками, читають код, вирішують проблеми з архітектурою, оптимізують performance, налаштовують бекенд-інфраструктуру. Це часто — колишні інженери.
Data science продакти глибоко працюють з аналітикою: будують дашборди, запускають A/B-тести, прогнозують вплив нової функції на бізнес-метрики.
Попри різні вектори, їх об’єднує кілька ключових навичок: здатність до глибокого аналізу проблем, емпатія до користувача, технічна обізнаність, бізнес-чуття і готовність працювати руками.
Як приймаються рішення: глибина замість швидкості
У Revolut не приймають рішень «на око». Кожне з них спирається на глибоке дослідження проблеми:
- Продакт сам аналізує дані, проводить інтерв’ю з користувачами, будує мапу проблем.
- Після формування гіпотези розробляється сценарій — мінімальний функціонал з максимально якісним UX.
- Функція тестується на частині аудиторії (іноді одній країні), збираються показники retention, adoption, NPS.
- Лише після цього функцію масштабують.
До прикладу, перед запуском спільних рахунків у Європі продукт проходив детальне тестування в кількох регіонах із доопрацюванням UI, фінансових обмежень та обліку податкових змін.
«Wow-продукти»: що це на практиці
Підписуйтеся на наші соцмережі
Щоб продукт вважався «wow», він має не просто працювати, а викликати позитивні емоції. Практичні ознаки:
- Швидкість — транзакція відбувається за секунди;
- Прозорість — усі тарифи видно одразу;
- Емоція — користувач відчуває турботу (анімоване підтвердження переказу, кастомізація фону в додатку, індивідуальні поради щодо фінансів).
Щотижня команди проходять product review із фаундерами, де показують свій прогрес. Кожен екран проглядає CEO, що підтримує культуру уваги до деталей.
Як створюють нові продукти: метод «New Bets»
Щоб запустити новий продукт, потрібно пройти процедуру «New Bet»:
Ідея: подає будь-хто — навіть не з продакт-команди.
Бізнес-кейс: які проблеми вирішує, яка потенційна аудиторія, як відрізняється від конкурентів.
Можливість масштабування: наскільки легко адаптувати продукт до регуляцій і локальних вимог у 50 країнах.
Прототип і вузький запуск: реліз на 1-2 ринки з глибоким трекінгом показників.
Полірування: поки метрики не відповідають «wow-рівню», масштаб не дозволено.
Масштабування: після підтвердження продукт миттєво запускають на всю базу (50+ млн користувачів).
Критерії успішності нового продукту
Щоб масштабувати продукт, він має відповідати чітким критеріям:
- Retention 7/30/90 > 40/25/15%;
- NPS > 50;
- Cost-to-serve на користувача < встановленого порогу;
- техпідтримка отримує мінімум звернень;
- кількість внутрішніх інцидентів ≈ 0.
Якщо хоча б один із критеріїв не дотягує, команда повертається до доопрацювання.
Як управляють командою з 100+ продуктів
У компанії щомісяця ведеться понад 100 проєктів. Щоб не втратити контроль, керівництво фокусується на 7–10 ключових ініціативах:
- Визначаються продукти з найвищим впливом на користувачів або бізнес.
- По кожному з них — глибоке занурення: технічний аудит, UX-рев’ю, аналіз метрик.
- Інші команди автоматично орієнтуються на вимоги до якості, спостерігаючи за цими рев’ю.
Це створює культуру високих стандартів і внутрішню конкуренцію за право потрапити в фокус керівництва.
Як наймають: джерела талантів і структура інтерв’ю
Revolut шукає продактів через:
- аналіз конкурентних продуктів: якщо є крута функція — шукають, хто її створив;
- внутрішні переходи — інженери, аналітики, операційники, що проявили себе;
- провідні технічні виші — залучення студентів ще до першого досвіду.
Процес найму включає:
-
1
Скринінг на інтелектуальну гнучкість (тести, кейси);
-
2
Інтерв’ю на структурність мислення та здатність заглиблюватися в проблему;
-
3
Практичне завдання — побудувати план продукту (іноді з прототипом);
-
4
Співбесіда з головою продакт-функції та рев’ю логіки ухвалених рішень.
Що ще важливо: «Failure Corner» і уроки лідерів
Revolut відкрито говорить про помилки. У компанії діє принцип: «Якщо щось майже готове — це ще не готове». PM має подбати не тільки про запуск, а й про:
- інформування служби підтримки;
- узгодження з регулятором;
- підготовку маркетингових матеріалів;
- активацію функції в CRM;
- моніторинг поведінки користувачів після запуску.
Недопрацювання в будь-якому з цих етапів — фейл.
Висновок: модель, яку варто наслідувати
Revolut не просто створює продукти — вона створює нову школу продакт-менеджменту. У її основі — самостійність, відповідальність, обов’язкова глибина в деталях, акцент на користувацький досвід і виняткові стандарти якості. Якщо ви прагнете побудувати кар’єру PM або створити власний продукт, ці принципи — дорожня карта до успіху.
Цей матеріал підготовлений на основі інформації з відкритих джерел. Редакція самостійно відбирає ключові факти, аналізує їх та структурує за допомогою AI-інструментів.