Чи доречно засмутитися, якщо що ваші старання не оцінили?
Ми всі розглядаємо емоції по-різному, але найчастіше це щось на кшталт позитивні/негативні, хороші/погані, приємні/неприємні. Дивлячись на те, яку правду ви оберете, так ви і будете сприймати ситуацію, себе і світ в цілому.
В психології в останній хвилі прийнято ділити емоції на адаптивні та дезадаптивні (функційні/дисфункційні). Грубо кажучи, ті, що нам корисні і не дуже. І насправді, це прибирає стигму на неприємні емоції. Бо якщо ми розуміємо емоції в контексті корисності, то відчувати занепокоєння, переходячи дорогу, і роздратування, зустрівшись із несправедливістю, може бути нормальним і навіть доречним.
Що не скажеш про депресію після розставання і сором за пост в соцмережах. Ці емоції явно не дають нам нічого хорошого і різновид реакцій інших на одні і ті ж обставини, свідчить нам про непряму закономірність ситуації та почуттів. Звʼязок звичайно є, але між ситуацією і вашою реакцією (поведінковою чи психічною) є мисленевий процес, на який, ви можете вплинути (навіть, якщо це буває важко).
Підписуйтеся на наші соцмережі
В КПТ терапії одне із завдань клієнта є приділення уваги тим ситуаціям, які викликали сильні емоції, дискомфорт, небажану поведінку. Ви згадуєте ваші думки в той момент і разом із терапевтом ідентифікуєте задачу в терапії. Але чи кожну ситуацію, де у вас були неприємні емоції, варто «пропрацьовувати»? Адже ми живемо у світі, де відсутність неприємних ситуацій - скоріше аномалія, а значить неприємні емоції, як наслідок, теж будуть частиною реальності.
Тому важливим кроком буде усвідомити і розмежувати емоції на доречні та недоречні.
Чи доречним буде засмутитися, тому що ваші старання не оцінили? — так
Чи доречним буде впасти в депресію? — ні
Зверніть увагу на «занепокоєння» та «тривога», в якийсь період розвитку КПТ тривогу стали сприймати як за доречну емоцію, яка має ціль допомогти. Особливо, ця ідея відгукнулась тим, що бояться дати собі розслабитись, бо зупиняться в розвитку. Але не тривога робить нас зібраними, зацікавленими у майбутньому, сфокусованими, енергійними і тд. Занепокоєння — це той стан, коли в моменті ми збираємо всю нашу енергію і фокусуємося на проблемі. Воно дуже енергозатратне (як і тривога), але саме ця емоція нас пушить вперед. А тривога та інші емоції зʼїдають нас зсередини.
Це перелік працює і з приємними емоціями, такі як «радість», «гордість. Уявіть, що ви довго працювали над проектом і він нарешті реалізувався. Ви відчуваєте радість, задоволення і, наче, все доречно. Лише є різниця між тим, щоб бути задоволеним від виконаної роботи і собою як особистістю, яка її зробила. Чому це так важливо? Якщо в наступний раз проект вийде невдалим, то в першому варіанті ви відчуєте жаль, сум, можливо, роздратування, а в другому — гнів та сором за себе.
Одне усвідомлення недоречності емоцій дозволить вам менше переживати цю інтенсивність почуттів. А якщо запитаєте себе «В що я вірю і про що я думаю?» і дасте чесну відповідь, то це й ще зменшить вірогідність повторення подібного досвіду.