За ніч переробили софт для дронів: у КАІ вчили стартап-мисленню від TUM

У Національному університеті «Київський авіаційний інститут» відбувся KAI × TUM Entrepreneurship Week: From Lean Startup to Ukrainian Reality – дводенний інтенсив з технологічного підприємництва, організований КАІ спільно з Technical University of Munich (TUM). Як це було, розповідає SPEKA.

Програма зібрала студентів, викладачів, підприємців і представників технологічної екосистеми навколо одного практичного питання: як перейти від сильної технології до продукту, який вирішує реальну проблему і може масштабуватися.

Сильної технології недостатньо

Головним лектором програми став Antoine Leboyer, Managing Director TUM Venture Lab Software & AI – підприємець з досвідом роботи у чотирьох стартапах. Одна з його ключових тез: технологічне підприємництво починається не з розробки продукту, а з розуміння проблеми, яку цей продукт має вирішити.

Інженерна команда може мати сильну технологію, але цього недостатньо для успішного бізнесу – потрібно зрозуміти, чи існує реальна потреба в рішенні і чи можна масштабувати продукт.

Під час інтенсиву учасники працювали над реальними підприємницькими кейсами The Virtual Hravuta, Alqem та Numi Digital, аналізуючи, як команди визначали проблему, шукали ресурси та приймали рішення щодо розвитку продукту.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Не будувати місяцями те, що можна перевірити за день

Окрему увагу Leboyer приділив підходу Lean Startup і роботі з мінімально життєздатним прототипом (MVP). Він навів приклад фінтех-стартапу, команда якого мала лише шість місяців фінансового ресурсу, але три з них витратила на створення MVP – і після першої ж демонстрації клієнту з'ясувалося, що основний сценарій використання продукту йому не підходить. Ту саму відповідь команда могла отримати ще на старті, просто показавши користувачу скриншот.

Звідси один із головних принципів лекції – «фідбек – золото»: завдання MVP не бути ідеальним, а якомога швидше дати команді інформацію, чи рухається вона в правильному напрямку.

Ніч на доопрацювання – і назад до користувача

Швидкість реакції на зворотний зв'язок Leboyer продемонстрував на прикладі команди, яка розробляла програмне забезпечення для дронів. Після тестування військові надали розробникам конкретні зауваження.

Команда не відклала їх до наступного етапу: софт доопрацювали протягом ночі, а вже наступного ранку повернулися до користувачів з оновленою версією. Саме в цьому, за словами Leboyer, і проявляється підприємницький підхід – слухати користувача, швидко реагувати на фідбек і повторювати цей цикл.

Найкращі фаундери – не завжди найкращі студенти

За спостереженнями Leboyer, найсильнішими фаундерами стають не обов'язково люди з найвищими оцінками чи найкращими технічними навичками – часто це ті, хто найшвидше вчиться.

Серед ключових якостей він виділяє coachability – здатність слухати інших і бути готовим змінювати власне бачення, а також уміння визначати пріоритети, працювати в команді та комунікувати складні речі людям без технічного бекграунду.

Від продукту до інвестора

Окрему частину програми присвятили венчурному фінансуванню. Leboyer говорив про те, як зацікавити венчурного інвестора й перейти від першої зустрічі до наступного етапу переговорів, а разом із Віталієм Гнатенком провів блок із підготовки pitch deck.

Michael Eckhardt, Managing Director Chasm Institute, представив концепцію Crossing the Chasm – перехід продукту від перших користувачів до ширшого ринку, а Bastian Burger, Director AI@X у TUM Venture Labs, говорив про нове покоління AI Native Startups.

Другий день інтенсиву сфокусували на українському технологічному середовищі: Ryan Grant Little (Invest in Bravery) розповів про залучення інвестицій в українські технологічні стартапи, а Артем Мороз представив можливості екосистеми BRAVE1.

За словами Leboyer, в Україні вже існує більше можливостей для технологічних підприємців, ніж самі майбутні засновники усвідомлюють – завдання команди не лише мати сильну технологію, а й навчитися знаходити потрібних людей і ресурси для її розвитку.

Раніше SPEKA розповідала, що у Києві відкрили лабораторію, де студенти і школярі роблять свої перші дрони.