Скільки даних створює людство щосекунди — і де все це зберігається

Поки ви читаєте це речення, мільйони інших людей одночасно також щось читають в інтернеті, гортають стрічку в Instagram або спілкуються через Zoom.

Кожна з цих дій залишає цифровий слід — файл, запис у базі даних, рядок логу. І все це потрібно десь зберігати, обробляти й тримати доступним.

У цій статті команда датацентру GigaCenter розповість, скільки саме даних ми створюємо щосекунди та яка інфраструктура стоїть за тим, щоб вони залишалися доступними.

Що відбувається в мережі щохвилини

Компанія Domo щороку публікує інфографіку Data Never Sleeps, в якій показує масштаб цифрової активності за одну хвилину. У виданні 12.0 за 2024 рік наведено, що на той час світова інтернет-аудиторія становила 5,52 мільярда людей.

За оцінками, щохвилини користувачі здійснюють близько 5,9 мільйона пошукових запитів у Google, надсилають 251 мільйон електронних листів і 18,8 мільйона текстових повідомлень. Тільки у робочих чатах Slack за цей час надсилають понад мільйон повідомлень.

Відео на YouTube набирають приблизно 3,5 мільйона переглядів за хвилину. У Facebook та Instagram кількість переглядів коротких відео Reels сягає майже 139 мільйонів. Ці показники враховують і повторні перегляди одного ролика різними користувачами.

Якщо розділити ці показники на 60, вийде приблизна картина того, що відбувається щосекунди: приблизно 98 тисяч пошукових запитів, 4,2 мільйона електронних листів і 313 тисяч текстових повідомлень. Окремо YouTube набирає близько 58 тисяч переглядів, а Reels — 2,3 мільйона. 

Це усереднені показники лише для кількох категорій активності із набагато ширшого потоку, який включає ще фінансові транзакції, телеметрію з давачів і показники мільйонів підключених пристроїв.

Скільки це у зетабайтах

Активність — це одне, а обсяг даних, який вона породжує, — інше. Щоб виміряти цю кількість, аналітики оперують зетабайтами. Зетабайт — це одиниця, що дорівнює трильйону гігабайтів або одиниці з 21 нулем у байтах. Це приблизно стільки, скільки вмістять 3,9 мільярда смартфонів із пам’яттю 256 ГБ.

У дослідженні Data Age 2025, опублікованому у 2018 році, аналітична компанія IDC прогнозувала, що річний обсяг створених, зібраних і скопійованих даних у світі зросте з 33 зетабайт у 2018 році до 175 зетабайт у 2025. До цього обсягу входять нові дані та їхні копії, зокрема ті, що виникають під час роботи цифрових сервісів.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Водночас обсяг створених даних значно перевищує обсяг тих, які зберігаються надовго. Частина інформації потрібна лише на час обробки, після чого її видаляють або перезаписують. 

Документи, бази даних, відео та резервні копії можуть зберігатися роками. Тому наступне питання — де саме розміщується інформація, яку потрібно залишити доступною.

Три рівні, де живуть дані

Дані можуть зберігатися на пристрої користувача, на локальному сервері компанії або в датацентрі. IDC виділяє три основні рівні цієї інфраструктури: кінцеві пристрої, периферію мережі та ядро.

Endpoint (кінцеві пристрої) — смартфони, ноутбуки, давачі IoT та інше обладнання, яке створює або отримує дані. Частина інформації залишається там: фотографії в пам’яті телефона, документи на комп’ютері чи записи вимірювань на пристрої.

Edge (периферія мережі) — сервери й системи, розташовані ближче до місця, де виникають або використовуються дані. Це можуть бути локальні сервери філій компанії чи невеликі центри обробки даних поблизу користувачів. 

Вони дозволяють опрацьовувати інформацію з меншою затримкою. Наприклад, система відеоспостереження може аналізувати відео на місці й передавати до центральної системи лише записи визначених подій.

Core (ядро) — датацентри, в яких зосереджені ресурси для централізованого зберігання та обробки інформації. Тут працюють корпоративні бази даних, онлайн-сервіси, системи резервного копіювання й аналітики. 

На фізичних серверах у ЦОД працюють і хмарні платформи. Коли користувач зберігає файл у «хмарі», він розміщує його на носіях обладнання, до якого отримує доступ через мережу.

Ці рівні взаємодіють залежно від завдання. Частину даних обробляють і зберігають локально, іншу передають до центру обробки даних. Інформація також може надходити безпосередньо з пристрою до хмарного сервісу — проходити всі три рівні обробки їй необов’язково.

Що фізично відбувається всередині датацентру

Датацентр — це спеціально обладнаний об’єкт для розміщення серверів, систем зберігання та мережевого обладнання.

Його роботу забезпечують системи електроживлення, охолодження, пожежогасіння та контролю доступу. Резервні джерела живлення й компоненти інженерних систем допомагають підтримувати роботу під час відключень електроенергії та технічного обслуговування.

Для оцінки інженерної інфраструктури датацентрів використовують, зокрема, класифікацію Tier, розроблену Uptime Institute. Вона має чотири рівні: від Tier I до Tier IV. 

Наприклад, для Tier III ключовою вимогою є можливість планового обслуговування компонентів і шляхів розподілу живлення та охолодження без зупинки ІТ-обладнання. Це забезпечують резервні компоненти й альтернативні шляхи подачі ресурсів.

Також існує стандарт TIA-942, який охоплює вимоги до фізичної інфраструктури ЦОД: розташування об’єкта, будівлі, кабельних систем, електроживлення, охолодження, пожежної та фізичної безпеки. 

Крім того, важливою є сертифікація ISO/IEC 27001, яка стосується системи управління інформаційною безпекою — оцінювання ризиків, правил доступу, реагування на інциденти та контролю виконання цих процедур.

Виклик, який росте разом з обсягом даних

Щоб зберігати більше інформації та обслуговувати більше користувачів, датацентри нарощують серверні потужності й системи зберігання. 

Додаткове обладнання потребує електроенергії та охолодження. Особливо високі вимоги до потужності створюють обчислення для штучного інтелекту.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, у 2025 році споживання електроенергії центрами обробки даних зросло на 17%, тоді як загальний світовий попит — на 3%. 

Зростання навантаження посилює потребу в розвитку електромереж, а доступність живлення стає важливим чинником під час будівництва та розширення ЦОД.

Тому для компаній, які розміщують своє обладнання в датацентрі, важливо перевіряти, чи має майданчик достатньо потужності для поточних потреб і подальшого розширення.

Висновок

За допомогою інтернету ми спілкуємося, навчаємося, досліджуємо світ і фіксуємо те, що відбувається навколо. Частина цієї інформації потрібна на кілька секунд, інша стає знанням, до якого повертатимуться роками.

За можливістю зберегти ці дані й отримати до них доступ стоять обладнання, електроенергія та щоденна робота людей. І що більшим стає цифровий світ, то міцнішою має бути його фізична основа.