У КМДА створюють цифрового двійника Києва: він прогнозує катастрофи та евакуацію людей
«Київ Цифровий» готується до масштабного впровадження ШІ вже цього року, аналізує терабайти даних про киян та розробляє цифрового двійника Києва, який допоможе прогнозувати надзвичайні ситуації.
SPEKA поспілкувалася з Вікторією Іцкович, директоркою департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА. Саме її команда відповідає за розвиток цифрових міських сервісів столиці — застосунку «Київ Цифровий» та Порталу послуг.
Найпопулярніші сервіси у «Київ Цифровий»
Якщо подивитися на статистику «Київ Цифровий», які сервіси є найбільш популярними, а якими користуються менше, ніж очікувалось?
Наразі у застосунку майже 4 млн користувачів — фактично все доросле населення міста. Звичайно, це не лише кияни, а й гості столиці. У застосунку доступні вже десятки різноманітних сервісів, які охоплюють майже всі вертикалі міста: транспорт, освіту, електронну демократію, ярмарки тощо.
Найбільш вживаними є так звані «якорні» сервіси.
- По-перше, це транспорт та електронний квиток, ми є його адміністраторами, а «Київ Цифровий» — один із головних каналів його купівлі;
- По-друге, це послуги для водіїв: паркування, штрафи, евакуація;
- Ну і, звісно, один із найбільш вживаних сервісів сьогодні — критичні сповіщення про повітряні тривоги та відключення світла (останні ми реалізували у тісній співпраці з ДТЕК).
Ці послуги найпопулярніші в «Київ Цифровий», але разом з тим ми розвиваємо багато різних сервісів, такі як корисні мапи, адопція тварин тощо.
Якими сервісами «Київ Цифрового» користуються найменше? Чи є такі, що не виправдали початкових прогнозів щодо попиту?
Є сервіси, якими користуються менше з різних причин, і це нормальна користувацька поведінка. Наприклад, все те, що стосується електронної демократії. Одне з наших прагнень – щоб люди краще розуміли свою участь в процесах управління містом і були «empowered», тобто могли безпосередньо впливати на процеси, які відбуваються в місті, та на управлінські рішення, які приймають посадові особи.
Задля цього ми розвиваємо сервіси електронної демократії в «Київ Цифровий». Наразі їх налічується чотири: петиції, опитування, голосування ОСББ та сервіс «Мій депутат».
Нам би дуже хотілося, щоб кияни активніше користувались цими сервісами, адже це інструменти прямої демократії і це набагато ефективніше, ніж писати заклики чи висловлювати розчарування у соцмережах.
Європейський досвід свідчить про те, що конверсія сервісів електронної демократії невисока, тому ми не робимо окремі застосунки для електронної демократії, а намагаємося додати цей функціонал до «Київ Цифровий». Так користувачі, які заходять заради транспортних послуг, бачать ці інструменти та долучаються до життя міста.
Також хотілося б, щоб люди активніше користувалися сервісом адопції тварин. Через війну київські шелтери переповнені: туди евакуюють тварин із зон бойових дій, багато улюбленців втратили господарів через війну. В застосунку кожен, хто хоче знайти чотирилапого друга, може зробити це зручно.
Електронна демократія: від петицій до контролю за депутатами
Які механізми електронної демократії є реалістичними для Києва сьогодні та у найближчі роки? Що вже працює, а що планується?
Ми не вигадуємо нічого принципово нового, а розвиваємо чотири конкретні напрямки:
-
1
Опитування. Департаменти використовують їх для вивчення громадської думки під час складання стратегічних планів чи підготовки проєктів рішень Київради (наприклад, щодо перейменування вулиць та скверів). Крім того, ми використовуємо цей функціонал для голосувань: нещодавно через «Київ Цифровий» обирали Раду ветеранів при Верховній Раді, голосувати могли лише учасники бойових дій. А восени плануємо провести голосування до Молодіжної Ради при Київраді, в нас вже є відповідне рішення, згідно якого голосування проводитиметься в «Київ Цифровий».
-
2
Петиції. Дуже дієвий інструмент прямої демократії. Завдяки інтеграції функціоналу Порталу послуг у «Київ Цифровий» голосувати за них стало надзвичайно легко. Для багатомільйонного Києва зібрати необхідні 6 тисяч голосів, щоб петиція пішла в роботу комісій та Київради — нескладно. Будь-яка адекватна ініціатива зараз швидко набирає цей мінімум.
-
3
Голосування ОСББ. Під час блекаутів будинкам критично важливо бути енергонезалежними та ухвалювати рішення щодо спільного бюджету. Оскільки багато співвласників можуть знаходитись поза містом і не мати можливості фізично відвідати збори і проголосувати, то ОСББ втрачали можливість ухвалювати управлінські рішення. Ми зробили безкоштовний функціонал для цифрового голосування, яким може скористатися будь-яке ОСББ чи ЖБК.
-
4
«Мій депутат». Цей сервіс ми запустили буквально кілька тижнів тому. Кияни мають право знати, як люди, за яких вони колись голосували, представляють їхні інтереси. У сервісі можна знайти депутата за своєю адресою, переглянути адреси приймалень та записатися, а також перевірити головне: чи відвідує він пленарні засідання, які проєкти рішень подає і як голосує, тобто, чи робить ті зміни в місті, на які очікували кияни.
Чи можна очікувати вибори мера в «Київ Цифровий»?
Поки ми не розглядаємо реалізацію такого функціоналу, оскільки це суперечить чинному законодавству. Але якщо в майбутньому закони зміняться, будемо вивчати можливість проведення такого голосування в застосунку. Технічні можливості для цього у нас є.
Який сервіс виявився найуспішнішим чи приніс найбільшу користь, зокрема ветеранам?
Підписуйтеся на наші соцмережі
Якщо вимірювати успіх за кількістю користувачів — це транспортні сервіси та сповіщення про тривоги.
Якщо говорити про соціальну ефективність, ми багато працюємо над покращенням взаємодії міста з ветеранами. Ми запустили в «Київ Цифровий» можливість безоплатного паркування та проїзду в громадському транспорті для учасників бойових дій. Це передбачено законом, проте раніше механізму реалізації права на паркування фактично не існувало, якщо тільки людина не сиділа в машині та не показувала своє посвідчення УБД інспектору з паркування або ж залишала його під лобовим склом, що є розповсюдженням персональних даних.
У транспорті теж доводилося постійно демонструвати посвідчення контролеру або на вході.
Ми перевели ці послуги в повністю електронний вигляд через шерінг документів у застосунку «Дія». Ветеран один раз підтверджує свій статус у «Київ Цифровий» і далі користується міськими сервісами безкоштовно.
Власний ШІ в «Київ Цифровий»: від чат-ботів до аналізу законів
Де у роботі КМДА та міських сервісів уже застосовуються технології штучного інтелекту?
Тут варто розділити використання ШІ на офіційне та так зване Shadow IT, коли працівники самостійно використовують інструменти для оптимізації своїх щоденних задач — і це використання є досить широким. Якщо говорити про системні рішення, то ШІ вже давно інтегрований у міські системи кібербезпеки та відеоаналітики.
Зараз ми запустили кілька проєктів із впровадження ШІ безпосередньо у «Київ Цифровий» та на Порталі послуг. Сподіваюся, що до кінця цього року ми покажемо перші результати і користувачі отримають новий функціонал, зокрема можливість швидше знаходити інформацію щодо різних міських сервісів за допомогою ШІ.
Тобто це буде персональний чат-бот-помічник?
Так, на першому етапі це буде чат-бот, який допомагатиме людині швидше знаходити інформацію про міські сервіси та алгоритми взаємодії з ними. Наступним кроком ми досліджуватимемо можливість того, щоб цей помічник не лише консультував, а й виконував певні дії за користувача — тобто плануємо автоматизувати використання послуг на порталі та в застосунку.
Крім того, мені б хотілося впровадити ШІ для аналізу нормативно-правових документів та рішень Київради. Звичайній людині складно розібратися в юридичній мові та зрозуміти, чому певні процеси в місті влаштовані саме так. Великі мовні моделі (LLM) чудово справляються із розʼясненням таких актів зрозумілою мовою.
КМДА розробляє власну мовну модель чи використовуєте готові рішення, на кшталт ChatGPT? Чи плануєте використовувати українську LLM, коли вона буде доступна?
Наразі ми тренуємо власну модель на базі опенсорсної архітектури LLaMA. Водночас на певних етапах розвитку ми використовуємо публічні моделі, такі як ChatGPT, щоб допомогти системі швидше навчатися. Коли нам стане доступна українська LLM ми будемо раді використати всі її можливості, щоб покращити механізм, який ми створюємо.
Як дані змінюють місто: «Data-Driven City» та оптимізація транспорту
Як дані з «Київ Цифровий» впливають на реальні управлінські рішення КМДА?
Майже кожне опитування результується у конкретне рішення. Юридично депутати можуть прийняти будь-яке рішення, адже опитування – це не голосування, але практика показує, що фінальні проєкти готуються саме за побажаннями містян. Це стосується перейменувань, правил розміщення електрогенераторів (це рішення ухвалювали приблизно рік тому), рішення про поводження з тваринами тощо.
Також ми аналізуємо великі масиви деперсоніфікованих даних для запуску нових продуктів. Наприклад, нещодавно ми впровадили паркувальний абонемент із великою знижкою для тих, хто сплачує податки в місті Києві. Це рішення ухвалювалося на основі даних із «Київ Цифровий» та аналізом поведінкових моделей.
З 1 серпня в «Київ Цифровий» зʼявився пересадковий квиток.
Його формат і те, як він функціонуватиме, повністю прораховано на основі даних про ком'ютинг (регулярні щоденні поїздки за одним і тим самим маршрутом, найчастіше за напрямком «дім – робота – дім») пасажирів, які ми збираємо через «Київ Цифровий».
Як саме ШІ допомагає прораховувати поведінку людей, наприклад, для пересадкового квитка?
Штучний інтелект — це інструмент для роботи з великими масивами даних, з яких потрібно виокремити патерни. Наприклад, нам потрібно зрозуміти, як часто людина пересідає з одного виду транспорту на інший на шляху до роботи чи назад.
Ми маємо деперсоніфіковані дані щодо кожної валідації: час, місце, конкретний валідатор. На основі цього модель штучного інтелекту показує, наприклад, що абсолютна більшість пасажирів під час поїздки робить не більше однієї чи двох пересадок. Від цього й формується логіка продукту.
При цьому ШІ не замінює людей. Без хорошого аналітика інструмент не працюватиме. Фахівець має зрозуміти: якусь задачу простіше вирішити математично в Excel, а якусь — завантажити в ШІ, написавши правильний промпт. Якщо просто закинути масив даних і написати «зроби добре», результат буде ненадійним, адже ШІ помиляється. Тому аналітики та розробники нікуди не зникнуть, просто зміниться формат їхньої роботи.
Чи можна вже зараз назвати Київ «Data-Driven City» (містом, що керується даними)?
Абсолютно. Ми чомусь пов'язуємо це поняття виключно з цифровізацією, хоча data-driven — це просто прийняття рішень на основі даних, які можуть бути навіть «стопкою паперів», хоча це й незручно. Сьогодні жоден управлінець у місті не ухвалює рішень без аналітики.
Для цього ми розвиваємо «Портал Даних». Його публічна частина з дашбордами, машиночитними даними та API доступна для кожного. Але у проєкту є й велика внутрішня частина — управлінські дашборди для департаментів, заступників мера та міського голови.
Також у нас працює Ситуаційний центр міста Києва. Це велика інформаційна система, в яку зводяться дані з різних датчиків та відеоаналітики. Вона дозволяє оперативно реагувати на надзвичайні ситуації.
Наприклад, якщо ми моделюємо якусь надзвичайну ситуацію, то можна швидко зрозуміти скільки людей потенційно може перебувати на тій чи іншій території і відповідно скільки транспорту для евакуації потрібно відправити, чи є там критичні підприємства, укриття тощо. В Києві жодне рішення без даних не приймається.
Цифровий двійник та моделювання загроз війни
Ви згадали, що місто може складати портрети мікрорайонів. Чи означає це, що у вас є детальний цифровий профіль кожного району або конкретної людини?
Ми дійсно складаємо цифрові портрети районів та мікрорайонів у Ситуаційному центрі, щоб розуміти усереднений профіль їхніх мешканців. Що стосується конкретної людини — ми фіксуємо, якими сервісами та послугами вона користується. Це відбувається не лише через застосунок, а й через портал міських послуг.
Ми бачимо, які документи має людина, і розуміємо, в яких послугах вона теоретично може бути зацікавлена. Зараз ми працюємо над тим, щоб у кабінеті користувача порталу пропонувати людині сервіси проактивно, спираючись на те, що місту вже відомо про неї. Це і є свого роду «паспорт» чи профіль киянина.
Застосунок також персоналізує пропозиції там, де це доречно. Наприклад, якщо ми бачимо, що користувач паркується дуже часто, система автоматично пропонує йому придбати паркувальний абонемент у той момент, коли це стає для нього фінансово вигіднішим, ніж погодинна оплата.
Багато мегаполісів створюють цифрові двійники для моделювання процесів. Наскільки близько до цього підійшов Київ?
Ми вже перебуваємо на цьому рівні і серйозно просунулися. Наш Ситуаційний центр — це і є фактично цифровий двійник Києва. Ця система збирає всю можливу інформацію про місто, яка використовується зокрема для моделювання воєнних загроз та надзвичайних ситуацій.
Наприклад, ми детально моделювали сценарій руйнування Вишгородської дамби внаслідок бойових дій та потенційного затоплення столиці. Оскільки система знає всі висоти рельєфу та параметри будівель у Києві, вона прораховує (залежно від пори року та рівня води), які саме території опиняться в зоні підтоплення. Це дозволяє заздалегідь знати, скільки людей і з яких вулиць потрібно евакуювати, скільки техніки туди направити, де розгорнути пункти незламності та укриття, і чи є на цих територіях критичні підприємства.
Також цифровий двійник моделює транспортні потоки на основі деперсоніфікованих метаданих із камер відеоспостереження.
Що означає «деперсоніфікована інформація з камер»? Номери автівок та обличчя людей видно на відео?
Там узагалі немає відеозаписів у звичному розумінні. Для міської аналітики та статистики відео не потрібне. Система відеоаналітики обробляє потік у реальному часі за допомогою алгоритмів ШІ та одразу генерує виключно метадані: наприклад, скільки транспортних засобів певного типу проїхало через конкретну точку за годину. Номери машин для цього не фіксуються. Те саме з людьми: система бачить, що певну кількість разів на станції метро скористалися квитками, але персональних даних конкретного пасажира в цих масивах немає.
Кібератаки на КМДА та «Київ Цифровий»
Росія постійно атакує українську цифрову інфраструктуру. Як часто кібератак зазнає КМДА і чи намагалися прицільно покласти «Київ Цифровий»?
Кіберпростір — це повноцінний сучасний домен війни, тому атаки відбуваються постійно. Нас атакували і до повномасштабного вторгнення, але після його початку ландшафт загроз суттєво змінився. Наші сервіси, зокрема інфраструктуру віртуалізації, на якій базується «Київ Цифровий», атакують прицільно та регулярно — переважно для того, щоб заблокувати містянам доступ до важливих послуг.
Для відбиття цих загроз у місті працює спеціалізований Security Operation Center. Ми постійно взаємодіємо з українськими та міжнародними профільними організаціями. Це безперервний процес: ворожі загрози еволюціонують, тому ми змушені постійно рухатися на випередження.
Майбутнє «Київ Цифровий»
Яким ви бачите «Київ Цифровий» за 3, 5 чи 10 років?
Він має залишатися дієвим щоденним інструментом, який покращує якість життя киян та гостей міста, а також головним каналом комунікації між міською владою та громадою, але з набагато більшою кількістю сервісів у найрізноманітніших сферах.
Якщо ж зазирнути ще далі — на 5 або 10 років, то наша амбітна мета не змінюється: ми завжди називали «Київ Цифровий» — «містом в кишені», тому наша ціль, щоб будь-який міський сервіс людина могла отримати через мобільний застосунок або свій ПК.
Кияни мають забути, що таке ходити по кабінетах, управліннях чи департаментах і збирати паперові довідки. Все, що місто вже знає про людину, воно не має запитувати у неї вдруге. Наше прагнення — усунути зайве витрачання часу та нервів містян, адже в нашому житті зараз і так вистачає приводів для стресу.