Вчені з'ясували, що кишечник допомагає мозку формувати спогади про їжу

3 хвилин читання

Враження від їжі іноді можуть надовго залишатися в пам’яті. Наприклад, шоколадний кекс може викликати яскраві спогади з дитинства

Вчені з Університету Південної Каліфорнії припускають, що формування таких спогадів може залежати від кишечника, пише ScienceDaily.

Вчені з'ясували, що кишечник допомагає мозку формувати спогади про їжу. Фото: Deposit Photos

Науковці дослідили роль блукаючого нерва — одного з основних каналів комунікації між травною системою та мозком. Він бере участь у регуляції травлення, апетиту та відчуття ситості, а результати нового дослідження свідчать, що може також впливати на формування пам’яті.

Читайте також: Кефір стоїть в холодильнику у більшості українців ще з дитинства, комбуча стала популярною не так давно, але вже здобула собі репутацію корисного напою. Вони ферментовані, обидва містять пробіотики і обіцяють користь для кишечника. Але чи однакові вони? Американська дієтологиня Бріттані Любек з Університету Мемфіса пояснила, у чому різниця і як обрати, пише Very Well Health.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Як кишечник передає інформацію мозку

В експериментах із щурами дослідники виявили, що споживання поживної їжі збільшувало вивільнення ацетилхоліну в нейронах, пов’язаних із гіпокампом — ділянкою мозку, яка відіграє ключову роль у навчанні та пам’яті.

Цей процес залежав від сигналів, які надходили з кишечника через блукаючий нерв. Коли науковці порушували цей зв’язок, рівень ацетилхоліну після прийому їжі більше не підвищувався. При цьому щурам ставало складніше виконувати завдання, у яких потрібно було запам’ятати місце, де вони нещодавно знайшли їжу.

За словами дослідників, це може свідчити про те, що кишечник своєрідно «повідомляє» мозку про поживну цінність їжі, допомагаючи запам’ятати, де і за яких умов тварина її знайшла.

Мозок реагує не лише на смак

Експерименти також показали, що для активації цього механізму важливий не тільки смак їжі, а й те, скільки поживних речовин вона містить.

Щури реагували на споживання цукру або жиру активністю мозкових шляхів, пов’язаних із пам’яттю. Натомість солодкі рідини з низькою або нульовою калорійністю не викликали такої самої реакції.

Таким чином, мозок, ймовірно, здатен відрізняти приємний смак від реальної поживної цінності їжі.

Дослідники припускають, що така система могла сформуватися як механізм виживання. Для тварини в дикій природі важливо запам’ятати місце, де можна регулярно знайти поживну їжу. Сигнал від кишечника може допомагати мозку визначити, який досвід варто зберегти.