Українські виробники зброї просять переглянути плату за дозвіл на оборонний експорт

Українська рада зброярів та інші галузеві об’єднання підтримали запуск контрольованого експорту продукції оборонного призначення, однак закликали доопрацювати нові правила. 

Йдеться про постанову Кабінету Міністрів України №875, яка запроваджує спеціальний порядок міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання на період воєнного стану.

Українська рада зброярів, Ліга оборонних підприємств України, Український кластер подвійних технологій, Федерація роботодавців України, Національна асоціація оборонної промисловості України та Технологічні Сили України підготували консолідовані пропозиції щодо змін до постанови.

Виробники вважають плату за дозвіл зависокою

Одне з основних зауважень стосується плати за отримання дозволу на експорт. За чинними правилами вона становить: 

Підписуйтеся на наші соцмережі

На думку представників ринку, для частини продукції, зокрема конвенційного озброєння, така плата може зробити експорт економічно невигідним і знизити конкурентоспроможність українських компаній на зовнішніх ринках.

Об’єднання пропонують або повністю скасувати плату, або знизити її до не більше як 5% вартості контракту.

Також виробники виступають проти авансової сплати. За їхньою позицією, плату варто стягувати після фактичного виконання контракту або щонайменше після того, як виробник отримає кошти від іноземного замовника.

Окремо вони пропонують передбачити гарантоване повернення коштів, якщо контракт не буде реалізований з причин, які не залежать від виробника, а для довгострокових контрактів — можливість поетапної сплати.

Виробники просять уточнити правила експорту

Ще одна проблема, на яку звертають увагу представники оборонної промисловості, — можливість зупинення експорту, якщо державний замовник має «намір» закупити відповідний товар.

У постанові, за їхньою оцінкою, недостатньо чітко визначено, яким документом має підтверджуватися такий намір, протягом якого часу він має перетворитися на реальну закупівлю та що відбувається, якщо вона зрештою не здійснюється.

Також бізнес пропонує переглянути мінімальний поріг контракту у 15 млн грн. Він може створювати проблеми для тестових, демонстраційних, дослідних і пілотних поставок, які часто передують укладенню масштабного контракту з іноземним замовником.

Для таких поставок виробники пропонують запровадити окремий режим або суттєво знизити встановлений поріг.

Крім того, бізнес-об’єднання вважають необхідним створити зрозумілий механізм отримання актуальної інформації про перелік критичних товарів та зміни до нього.

Представники ринку також наголошують на необхідності дотримуватися встановленого 30-денного строку розгляду заявок та однозначно застосовувати принцип мовчазної згоди.