Домінування долара США: чи загрожує валюті занепад
Китайська економіка за деякими показниками вже випередила американську, проте світова валютна система досі залишається беззаперечно долароцентричною. Попри дискусії про дедоларизацію та появу нових торговельних блоків, процес зміни головного платіжного засобу планети завжди розтягується на покоління. Як зазначає міжнародне видання The Conversation у розборі дослідження професора Каліфорнійського університету Баррі Ейхенгріна, історія світових грошей доводить: занепад валютного гегемона відбувається вкрай повільно, а реальної заміни долару США наразі не існує.
Від афінських «сов» до фунта: як еволюціонувала світова валютна система
Міжнародна торговельна система майже завжди мала єдину провідну валюту. Довіру закордонних купців у різний час виборювали грошові одиниці країн, що володіли потужними обсягами торгівлі, політичною стабільністю та геополітичним впливом.
Еволюція світових платіжних засобів охоплює кілька ключових епох:
- Афінські «сови» (V століття до н. е.): перші монети для міжнародних розрахунків. Завдяки незмінній вазі, дизайну та високій пробі срібла вони залишалися еталоном торгівлі в межах Делоського союзу століттями.
- Римський денарій: слугував головною монетою далеко за межами Римської імперії, досягши максимального поширення близько 117 року н. е.
- Візантійський солід: у V столітті н. е. цю золоту монету використовували в купецьких розрахунках від Британії до Індії.
- Флорентійський флорин: у добу Відродження Флоренція стала фінансовим центром Європи, а стабільний вміст золота у флорині зберігався протягом трьох століть.
- Іспанський реал: став першою справді глобальною валютою, де вісім реалів складали один песо («pieces of eight»).
- Нідерландський гульден: піднісся разом із розквітом Амстердама як світового валютного хабу та експансією Голландської Ост-Індійської компанії.
- Британський фунт стерлінгів: посів панівне становище у XVIII столітті завдяки промисловому зростанню та розширенню Британської імперії.
Бреттон-Вудс і «надмірний привілей»: у чому полягає домінування долара США
Підписуйтеся на наші соцмережі
Зміцнення американської валюти розпочалося після заснування ФРС у 1913 році та ослаблення Великої Британії внаслідок Першої світової війни. Остаточний статус долара як центру світової системи зафіксувала Бреттон-Вудська угода 1944 року. Союзні держави створили систему опосередкованого золотого стандарту: ціну золота жорстко прив'язали до долара, а інші валюти — до американського грошового знака.
Сьогодні масштаб домінування долара США залишається вражаючим:
- 89% операцій на світовому валютному ринку здійснюються за участю долара (за даними Банку міжнародних розрахунків за квітень 2025 року; сума часток дорівнює 200%, оскільки кожна угода залучає дві валюти).
- 57% офіційних резервів центральних банків світу зберігаються в доларах (за даними МВФ за перший квартал 2026 року).
- Близько 40% світової торгівлі контрактується та інвойсується в доларах США.
Таке становище дає Вашингтону так званий «надмірний привілей». Величезний глобальний попит на доларові облігації дає змогу уряду та компаніям США позичати кошти за нижчими відсотковими ставками. Водночас міцний долар робить імпорт і закордонні поїздки дешевшими для американців, хоча й дещо знижує конкурентоспроможність експорту США.
Фінансові санкції та нові ризики: як прискорилася дедоларизація
Попри вигоди, домінування долара тривалий час викликало невдоволення багатьох країн. Поворотним моментом став 2022 рік, коли через повномасштабне вторгнення в Україну росію відключили від глобальної фінансової системи та заморозили її резерви.
Це спричинило масштабне переосмислення ризиків у світі. Уряди країн, які припускають навіть теоретичну можливість погіршення відносин зі Сполученими Штатами, почали шукати шляхи диверсифікації, щоб не опинитися у схожій фінансовій пастці.
Чому євро, юань та криптовалюти не замінять міжнародні резервні валюти США
Жодна з існуючих альтернатив наразі не здатна повноцінно зайняти місце долара. Розподіл часток у міжнародних розрахунках та резервах чітко демонструє обмеження потенційних конкурентів:
-
1
Євро (29% валютних транзакцій / 20% резервів): залишається другою за значенням валютою, але поступається через фрагментованість ринку державних облігацій між країнами Єврозони.
-
2
Японська єна (17% транзакцій / 5% резервів) та британський фунт (10% транзакцій / 4% резервів): відіграють важливу регіональну роль, але не мають потенціалу глобального лідера.
-
3
Китайський ренмінбі / юань (9% транзакцій / 2% резервів): суттєво відстає. Пекін зберігає суворий контроль за рухом капіталу, а Народний банк Китаю не є інституційно незалежним, що підриває довіру міжнародних інвесторів.
-
4
Швейцарський франк та австралійський долар: займають по 6% у торговельних угодах, утримуючи 0% і 2% у світових резервах відповідно.
Щодо приватних криптовалют, вони так і не стали функціональними грошима. За них практично не здійснюються легальні покупки товарів чи послуг, а ціна Bitcoin за останній рік скоротилася вдвічі через високу волатильність.
Перспективи дедоларизації: оцінки Баррі Ейхенгріна щодо майбутнього долара
Статус міжнародної резервної валюти втрачається вкрай повільно. Історичні прецеденти показують, що навіть після втрати державою статусу першої економіки світу її грошова одиниця зберігає панівне становище протягом багатьох десятиліть.
Наразі у світі немає жодного інструменту, готового заступити американські гроші. Тому ще тривалий час долар США залишатиметься тим, що Баррі Ейхенгрін влучно назвав «найчистішою сорочкою в кошику з брудною білизною».