Ціна на нафту падає, але дизель дорожчає: чому ринки розійшлися
Падіння ціни на нафту нижче $100 за барель поки не означає здешевлення пального. Нафта реагує на дипломатію навколо війни США та Ірану й відновлення потоків через Ормузьку протоку, тоді як ціна дизеля більше залежить від фізичного дефіциту нафтопродуктів. Про розбіжність двох ринків розповів старший аналітик Bloomberg Intelligence з енергетики та сировинних товарів Роб Барнетт в ефірі Bloomberg Television.
Brent, глобальний нафтовий еталон, подешевшав максимум на 4,2%, а ф'ючерси на West Texas Intermediate — більш ніж на 5%, опустившись приблизно до $95 за барель. Нафта рухається до найдовшої серії падіння з червня: збільшення потоків через Ормузьку протоку та дипломатія навколо війни США та Ірану послабили нещодавній ціновий стрибок.
Ціна на нафту і дизель рухаються за різними правилами
За словами Барнетта, ринок сирої нафти зараз значною мірою торгується на заголовках і геополітичних очікуваннях. Збільшення кількості суден, що проходять Ормузькою протокою, разом із перспективою можливої угоди знижує побоювання щодо масштабного перебою постачання.
Дизель перебуває в іншій ситуації. Його ціна більше залежить від фізичної доступності продукту та фундаментального балансу попиту й пропозиції. Саме дефіцит нафтопродуктів підтримує високу ціну дизеля — близько $6,50 за галон на американських АЗС.
Теоретично здешевлення сирої нафти має згодом потягнути вниз і дизель. Але між цими процесами може пройти тижні або місяці. Останнім часом два ринки синхронізовані значно слабше, ніж зазвичай.
Це особливо важливо напередодні опалювального сезону на північному сході США: мазут для опалення фактично є аналогічним дизелю продуктом і перебуває в близькому ціновому середовищі.
Дефіцит дизеля посилюють удари по нафтопереробці
Підписуйтеся на наші соцмережі
Високу ціну дизеля підтримує одразу кілька факторів. Україна атакувала нафтопереробні заводи в росії, а росія запровадила заборону на експорт дизельного пального.
Водночас проблеми виникли й на Близькому Сході. Раніше нафтопереробні потужності регіону допомагали забезпечувати світовий ринок авіаційним паливом, дизелем та іншими продуктами.
Тому дефіцит відчувається не в одному окремому регіоні. У багатьох частинах світу просто недостатньо дизеля, а його дефіцит безпосередньо відображається у ціні.
Ситуацію підтверджують і зміни нафтових потоків. За супутниковими даними, завантаження нафти Саудівською Аравією всередині Перської затоки різко зросли на вихідних. Кількість суден у головному порту країни в Перській затоці була найвищою з червня.
Це свідчить про повернення Саудівської Аравії до маршруту через Ормузьку протоку після припинення роботи ключового нафтопроводу через країну до Червоного моря. Його роботу було зупинено на початку місяця після атак безпілотників.
Нові нафтопереробні заводи не вирішать дефіцит дизеля
На тлі дефіциту дизеля може здаватися логічним рішенням збільшення нафтопереробних потужностей. Однак швидко побудувати новий НПЗ неможливо.
За оцінкою Барнетта, введення нових потужностей потребує років, а можливо, навіть десятиліть. Тому короткострокового рішення через будівництво нових заводів немає.
Реалістичний шлях — повернути до роботи вже наявні потужності та відновити потоки нафтопродуктів до рівня, який існував до кризи.
Проблема в тому, що американські та західні НПЗ уже працюють приблизно на 100% потужності. Запасу в системі практично немає. Якщо через відкладене технічне обслуговування хоча б один великий завод вимушено зупиниться, це матиме відчутні наслідки для ринку нафтопродуктів.
Ціна дизеля скорочує попит, але ефект поки обмежений
Зростання вартості пального поступово скорочує попит — споживачі та бізнес починають використовувати менше продукту. Але поки цей ефект виявився слабшим, ніж можна було очікувати.
Світова економіка продовжує працювати, тому попит на нафтопродукти залишається високим. У сукупному вимірі скорочення може становити лише кілька відсотків — без різкого обвалу споживання.
До конфлікту близько 20% світових поставок нафти проходили через регіон Перської затоки та Близького Сходу. Перебої з вивезенням цього обсягу створюють складну логістичну ситуацію, але поки не перетворилися на пропорційне падіння попиту.
Ринок нафти та ринок дизеля тому дають різні сигнали. Сира нафта вже реагує на відновлення транспортних потоків і дипломатію, тоді як дизель залишається заручником фізичного дефіциту.
Навіть якщо ціна на нафту продовжить знижуватися, дизель може відреагувати із суттєвим запізненням — від кількох тижнів до кількох місяців. Особливо якщо нафтопереробні заводи й надалі працюватимуть без резерву потужностей.