Чи цікава Україна світовим інвестфондам?

4 хвилин читання

Після рекордного за кількістю угод та інвестицій в українські стартапи тижня керуючий партнер GR Capital Макс Філіппов пояснює, що мотивує, а що навпаки – відлякує інвесторів

З початку 2021 року сума венчурних угод в Європі становить 73,7 млрд євро. Більша частина — 73,6% — це інвестиції на пізніх стадіях, тобто у зрозумілі та масштабовані компанії. Це рекордні показники, що стали результатом поступової трансформації інвестиційного ринку у бік нової економіки та технологічних компаній. До венчурних фондів додалися традиційні інвестори: інвестбанки, приватні акціонерні товариства, хедж-фонди, пенсійні фонди, суверенні фонди добробуту.

Україна – відомий гравець на ринку інновацій, втім, найчастіше нашу країну згадують як батьківщину засновників де-факто зарубіжних компаній, як GitLab чи Revolut. Поточні успіхи українських інноваційних компаній — це результат загального зростання капіталовкладень фондів у нову економіку. Грубо кажучи, дають гроші всім, і українським компаніям теж перепадає.

Читайте також: Прагнення фаундера контролювати абсолютно все на старті дає компанії потужний імпульс, але згодом може стати для неї смертельним вироком. При спробі вийти на міжнародні ринки український бізнес масово наступає на ті самі граблі

Підписуйтеся на наші соцмережі

Ми бачимо позитивний тренд. Протягом 5-7 років останніх років відносної стабільності в Україні та світі наші компанії зміцніли та набули інвестиційної привабливості. Бізнес виріс і отримав можливість інтегруватися в міжнародні ринки, що спричинило інтерес міжнародних інвесторів.

Повільна, але поступальна інтеграція України у глобальний світ розпочалася з безвізом та збільшенням кількості лоукост-рейсів. Як би дивно це не звучало, але нова економіка все одно залежить від можливості якісної та швидкої комунікації офлайн. Стартапери стали частіше літати до країн ЄС, долучатися до їхнього ком'юніті, отримувати досвід у світових акселераторах. І світ дивимось, і себе показуємо.

Слід розуміти, що поточні новини про екзити та інвестиції українських та пов'язаних з українцями компаній — це крапля у морі, але важливе інтро для майбутніх великих інвестицій та продажів. Найбільша угода на українському IT-ринку, в якій американська компанія VistaPrint купила (https://t.me/spekamedia/131) розробника фотостоку DepositPhotos за $85 мільйонів, є не дуже масштабною на фоні вкладень у британський Revolut з українським співвласником — сума раунду необанку склала 672,9 млн. євро. Вклалися японський конгломерат SoftBank та американський хедж-фонд Tiger Global. У чому причина?

США та ЄС – традиційні флагмани нової економіки, які воліють вкладати кошти в компанії, що працюють у зрозумілих їм юрисдикціях. Україна для закордонних фондів є складною для розуміння. Як сюди заводити гроші? Як отримувати прибуток? Наскільки прозора судова система? Наскільки сильне ком'юніті? Які представництва міжнародних банків відкриті? І ще сотні питань щодо ведення бізнесу в нашій країні.

Український інноваційний бізнес можна поділити на дві категорії. Перша — бажають при першій нагоді переміститися до США, Берліна або хоча б Польщі.

Друга — здатні розвиватися в Україні, але поки вивчають принципи взаємовідносин між підприємцем та інвестором. Візьмемо приклад компанії Uklon, яка надихнула естонського підприємця на запуск сервісу Bolt. Українці не змогли масштабуватися за межі країни, а естонці в серпні 2021 залучили $713 млн інвестицій при оцінці $4,75 млрд. У раунді взяв участь легендарний фонд Sequoia, який свого часу інвестував у Apple, PayPal, Google, Oracle і LinkedIn.

Український інноваційний ринок ще молодий, але перспективний. Цілком точно, що на його успіх впливає загальний інвестиційний клімат у країні. Не можна бути нацією стартапів із проблемами у фундаментальних сферах, на кшталт судової чи правоохоронної.

При цьому ми розуміємо, що українські засновники компаній готові до інвестицій та виходів зі свого бізнесу. Це нормальний процес у комерційній діяльності. Вчасно створити продукт та вчасно з нього вийти.

Інвестори не є благодійниками. Вони вкладають кошти в надійні компанії, що працюють у державах, де право приватної власності є непорушним, а взаємини між інвестором, підприємцем та державою суворо регламентовані у правовому полі.