Армія купуватиме бронежилети і шоломи тільки українського виробництва: з чим це повʼязано
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11520 «Про публічні закупівлі». Тепер до 31 грудня 2032 року всі оборонні закупівлі цивільних товарів, тобто автобуси, спецодяг, бронежилети, шоломи, машини для розмінування, проходитимуть з обов'язковою вимогою локалізації закупівель. Про це повідомив нардеп Дмитро Кисилевський.
Що тепер зобов'язана купувати армія і в кого
- До цього вимога "купуй українське" діяла для звичайних держзакупівель — лікарень, шкіл, міськрад. Для армії такого правила не було.
- Тепер воно з'явилось: якщо товар підпадає під локалізацію в публічних закупівлях, та сама вимога автоматично поширюється і на закупівлі для Сил оборони.
- Бронежилети, шоломи та механізовані засоби розмінування внесли до переліку окремо. Уряд за погодженням з парламентським комітетом нацбезпеки зможе додавати до цього списку інші товари оборонного призначення.
- Рівні зростатимуть поступово: 30% українського вмісту у 2026 році, 35% у 2027-му, 40% у 2028-му.
- Закупівлі на суму до 1 млн грн під цю вимогу не підпадають, раніше поріг був утричі нижчий, 200 тис. грн.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Як закрили схему з фіктивними "українськими" товарами для війська
Раніше постачальник міг завезти товар для армії з-за кордону, а щоб показати «достатньо українського» просто дописував до вартості великі маркетингові чи консультаційні послуги від пов'язаних компаній.
На папері відсоток локалізації виходив потрібний, у реальності ж не було нічого українського.
Новий закон прибирає цю можливість. Базою розрахунку тепер стала виробнича собівартість, тобто тільки те, що фактично витратили на виготовлення.
Раніше достатньо було зареєструвати фірму в Україні, і товар вважався «українським», навіть якщо його везли з Польщі чи Китаю. Тепер країна походження визначається там, де товар фізично виготовили, а не де зареєстрований продавець.
Перевіряти все це буде Державна аудиторська служба на кожному етапі закупівлі, включно з внесенням товару до Реєстру локалізації. За порушення відповідатимуть і постачальник, і замовник.
Раніше SPEKA писала про те, як українські defense-tech компанії стикаються з юридичними барʼєрами для залучення інвестицій, новий закон додає ще один аргумент на користь реального виробництва в Україні, а не за її межами.
Що локалізація закупівель для війська змінює для України
- Головний висновок: гроші платників податків на оборону більше мають залишатись в Україні, а не йти за кордон через сірі схеми.
- Для українських виробників оборонних товарів зʼявиться більш захищений ринок зі зрозумілими правилами. Для постачальників-посередників без власного виробництва тиск зростає з кожним роком. 30% сьогодні перетворяться на 40% за два роки, а перевірки стануть реальними, а не формальними.
- Для ринку загалом — сигнал, що держава послідовно переводить оборонні видатки у внутрішній попит.
Зважаючи на те, що Україна вже розгортає спільне виробництво з ЄС, вимога локалізації формує стимул будувати потужності саме тут.