Андрій Пишний про економіку України: гривня, ставки та головні ризики

Удари росіян по портовій інфраструктурі коштуватимуть Україні частини економічного зростання та відтермінують мільярди доларів експортної виручки. Однак різкого стрибка курсу через цей фактор Нацбанк не очікує. Голова НБУ Андрій Пишний у програмі «Командири економіки» на YouTube-каналі Radio NV пояснив, що буде з гривнею, інфляцією та кредитуванням, навіщо регулятор посилив монетарну політику і чи збирається він залишати посаду.

Прогноз НБУ для економіки: блокада портів забере 0,9% ВВП

НБУ оцінює негативний вплив блокування морської інфраструктури приблизно у 0,9% ВВП за результатами року. Водночас прогноз економічного зростання покращено з 1,1% до 1,8%.

Важливим компенсатором став оборонно-промисловий комплекс. Його позитивний внесок у економічну динаміку 2026 року регулятор оцінює у 1,4 відсоткового пункту.

До блокування порти Великої Одеси обробляли близько 4–4,5 млн тонн вантажів. Частину потоків можна переорієнтувати на альтернативні маршрути з потенціалом приблизно 3–3,5 млн тонн, а також на залізницю. Проте це потребує часу й збільшує витрати, а Дунай додатково обмілів через спеку.

До кінця року Україна може недоотримати близько $2,5 млрд експортної виручки. Пишний наголошує, що це не обов'язково остаточна втрата: гроші за вже зібраний рекордний урожай можуть надійти у першому півріччі 2027 року.

Основний тиск відчують аграрії через зберігання, дорожчу логістику та потребу фінансувати посівну. Очільник Нацбанку вже рекомендував банкам підтримати кредитування агросектору та логістичних підприємств.

Курс гривні 2026: чому НБУ не очікує обвалу

Затримка експортної виручки сама по собі не має спричинити різкого падіння гривні. Буфером залишаються міжнародні резерви та зовнішнє фінансування.

Станом на 1 серпня резерви перевищували $51 млрд, а до кінця 2026 року НБУ допускає їх зростання приблизно до $70 млрд або більше.

Керівник регулятора пов'язує це зі значними обсягами міжнародного фінансування, частина якого локалізуватиметься в Україні та підтримуватиме виробництво, бюджет і резерви.

Блокада портів також не зупинить валютну лібералізацію. Від початку повномасштабного вторгнення НБУ близько 80 разів змінював постанову про валютні обмеження. Наступний пакет має відчутно стосуватися не лише підприємств, а й фізичних осіб.

Облікова ставка НБУ: чому регулятор посилив політику

Рішення щодо облікової ставки пов'язане насамперед із базовою інфляцією.

Загальна інфляція сповільнилася під впливом цін на свіжі продукти, але Нацбанк вважає цей фактор тимчасовим. Натомість базова інфляція перевищила прогноз і набула ознак стійкої тенденції.

На кінець року НБУ прогнозує базову інфляцію на рівні 9,4%, загальну — близько 10%. У 2027 році вона має сповільнитися до 6,7%, а цільових 5% регулятор планує досягти наприкінці 2028 року.

Облікова ставка не може відновити порт чи підстанцію. Її завдання — не дозволити первинним шокам перетворитися на тривалий вторинний інфляційний тиск.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Валютний курс гривні: як НБУ керує ринком під час війни

З жовтня 2023 року Україна працює в режимі керованої гнучкості курсу. Андрій Пишний наголошує, що гривню формують попит і пропозиція, а НБУ згладжує небезпечні піки волатильності.

Воєнна економіка створила значний профіцит валюти в державному секторі через міжнародну допомогу та дефіцит у приватному. Нацбанк фактично вирівнює цей структурний дисбаланс.

Частка операцій без участі НБУ збільшилася приблизно з 20% до 50%. Різниця між готівковим і міжбанківським курсами становить близько 0,1%, тоді як у 2022 році розрив між офіційним і ринковим курсами сягав приблизно 20%.

Курс гривні після вступу України до ЄС залежатиме від продуктивності

Євроінтеграція не означає автоматичної девальвації гривні. За оцінкою голови НБУ, вирішальним буде те, як зміниться продуктивність економіки.

Якщо вона зростатиме, гривня потенційно може зміцнитися. За збереження економічної рівноваги курс може залишатися відносно стабільним. Послаблення можливе за негативної динаміки продуктивності.

Останній сценарій регулятор не вважає базовим, оскільки європейська інтеграція вже до формального вступу створює позитивні стимули для розвитку.

Кредитування в Україні зростає, а NPL впали до мінімуму

Частка непрацюючих кредитів опустилася до найнижчого рівня за 17 років. У 2023 році NPL сягали близько 40%, а рівень дефолтів — приблизно 20%.

Банки реструктуризували борги та списали близько 170 млрд грн проблемних активів. При цьому списання не означає припинення їх стягнення.

Кредитування зростає двозначними темпами три роки поспіль, а останні два — більш ніж на 30%. Пишний називає це найдовшим приблизно за 15 років періодом безперервного кредитного зростання.

Податок на банки: чому НБУ проти ставки 50%

Більшість бізнесу платить 18% податку на прибуток, тоді як банки та небанківські фінансові установи постійно сплачують 25%. Застосування 50-відсоткової ставки четвертий раз поспіль очільник регулятора називає помилкою.

Перший такий крок Нацбанк вважав виправданим через природу тодішніх прибутків сектору. Однак постійне повторення механізму погіршує прогнозованість податкової системи, зменшує капітал для кредитування та може ускладнити приватизацію державних Sense Bank та Укргазбанку.

Конфлікт НБУ і Гетманцева: Пишний говорить про «ремісію»

Нинішній стан відносин із головою фінансового комітету Верховної Ради Данилом Гетманцевим Андрій Пишний назвав «ремісією» та заявив, що не хоче ескалації.

Нацбанк відкинув звинувачення щодо своєї ролі в ситуації навколо Sense Bank. Через виявлені порушення регулятор 13 разів звертався до різних правоохоронних органів і чотири рази — до підрозділу фінансового моніторингу. Сума штрафних санкцій становила майже 52 млн грн.

НБУ не визначає кадрову чи кредитну політику банку. За правління відповідає наглядова рада, а за наглядову раду державного банку — акціонер, тобто уряд.

НБУ та Укрпошта: що буде з ідеєю поштового банку

Голова Нацбанку заперечує особистий конфлікт із керівником Укрпошти Ігорем Смілянським і наполягає, що питання стосується регулювання та корпоративного управління.

У суперечці навколо квитанцій за комунальні послуги НБУ заявив, що не посилював вимоги щодо розміщення персональної інформації. Навпаки, відповідні процедури були спрощені.

Ключовий факт у дискусії про поштовий банк: Укрпошта жодного разу не подавала заявку на банківську ліцензію. Водночас регулятор уже працює з іншими учасниками ринку, які цікавляться ліцензіями банків фінансової інклюзії.

НБУ і Польща: навіщо випускати пам'ятну монету

У 2023 році Національні банки України та Польщі реалізували спільний проєкт пам'ятної монети, присвяченої дружбі та братерству.

У 2026 році НБУ вирішив продовжити цю традицію та анонсував монету до 25-річчя апостольського візиту Іоана Павла II в Україну у 2001 році.

На момент розмови готової монети ще не презентували — йшлося про рішення її створити та залучити художників, скульпторів і експертів до пошуку спільних українсько-польських символів.

Відставка Пишного: чи залишить голова НБУ посаду

На тлі повідомлень про можливе завершення каденції Андрій Пишний не дав сигналу про намір достроково залишити НБУ.

Очільник Нацбанку наголосив, що мандат голови регулятора та підстави для його звільнення чітко визначені законодавством. Тим, хто прогнозує його відставку, він порадив уважно прочитати відповідні норми та «попрацювати над альтернативним сценарієм».

Отже, інформацію про можливе дострокове завершення каденції Пишний не підтвердив і фактично відкинув такий сценарій.

Прогноз НБУ показує головний ресурс економіки України — капітал

Українська економіка одночасно відчуває протилежні імпульси. Удари по логістиці забирають близько 0,9% ВВП і відкладають $2,5 млрд валютної виручки, але оборонний сектор підтримує зростання. Інфляція вимагає жорсткішої політики, тоді як міжнародне фінансування зміцнює резерви.

Банківська система при цьому переходить від кризового виживання до розширення кредитування. Тому дедалі важливішим ресурсом стає капітал: від нього залежатиме здатність банків фінансувати бізнес і відновлення країни.

Для курсу гривні довгостроково важитимуть продуктивність економіки, контроль інфляції, зовнішнє фінансування та здатність України перетворити євроінтеграцію на економічне зростання.