Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.
preview
Світлана Овсієнко
Світлана Овсієнко Копірайтер SPEKA
0
8 хвилин читання

Український ОПК зріс у 55 разів: чи стане мілтек новою економікою України?

Український оборонно-промисловий комплекс за роки повномасштабної війни продемонстрував безпрецедентний стрибок, збільшивши виробничі потужності у 55 разів. Як зазначається у випуску YouTube-каналу TAX Podcast за участю народної депутатки України, голови парламентської ТСК з питань захисту прав інвесторів та робочої групи з питань інвестицій в ОПК Галини Янченко, за цим рекордом ховається глибока економічна колізія. 

Вітчизняні підприємства здатні виробляти озброєння на десятки мільярдів доларів більше, ніж здатна викупити держава. Перед Україною постає екзистенційне питання: чи вдасться перетворити цей оборонний ривок на довгострокову економічну перевагу, робочі місця та стабільну валюту, чи технології будуть втрачені у момент найвищого світового попиту?

Чому масштабування оборонної промисловості формує нову економіку країни

Сектор оборонного виробництва сьогодні перетворився на якірний локомотив та найдинамічнішу галузь української економіки. Масштабування ОПК вигідне не лише загальній обороноздатності, але й кожному громадянину та державній фінансовій системі крізь призму цілої низки фундаментальних факторів:

  • Створення високооплачуваних робочих місць: поява тисяч вакансій для інженерів-конструкторів, програмістів, операторів БПЛА, техніків та фахівців суміжних високотехнологічних галузей, що зупиняє відтік мізків.
  • Мультиплікативний ефект для суміжних ринків: кожна гривня, вкладена в мілтек, стимулює розвиток металургії, машинобудування, логістики, хімічної промисловості та мікроелектроніки.
  • Суттєві податкові надходження: зростання відрахувань до державного та місцевих бюджетів (ПДФО, податки на прибуток підприємств), які спрямовуються безпосередньо на забезпечення сил оборони та соціальні виплати.
  • Кардинальна зміна переговорних і геополітичних позицій: перехід від статусу виключно пасивного реципієнта міжнародної допомоги до статусу рівноправного, технологічного гравця на глобальному ринку безпеки. Україна ділиться з партнерами унікальним бойовим досвідом та інноваціями.
  • Збереження економічного тилу: оборонні підприємства забезпечують стовідсоткове законне бронювання ключових працівників, даючи змогу професіоналам працювати на оборону всередині країни без ризику раптової мобілізації профільних інженерних кадрів.

Чому потужності українського мілтеку залишаються недозавантаженими через обмеження бюджету

Незважаючи на колосальний потенціал, виробники стикаються з гострим дефіцитом замовлень та обмеженістю фінансування. Державний бюджет України спрямовує під 90% зібраних внутрішніх податків і зборів на утримання армії та військові потреби, але цих колосальних коштів усе одно недостатньо для викупу всього обсягу продукції, яку здатні генерувати українські заводи.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Додатковим системним бар'єром тривалий час залишалося жорстке кредитування. Наприкінці 2024 року запрацювала державна програма пільгових кредитів під 5% річних у гривні, яка за минулий рік видала позик на близько мільярд гривень і допомогла підприємствам модернізувати обладнання. Проте комерційні банки продовжують вимагати надмірну заставу в розмірі півтора-два рази більшу за суму самого кредиту. Через відсутність достатньої застави на балансі та брак повноцінних державних гарантій від Міністерства фінансів багато перспективних компаній досі не можуть масштабувати свої виробничі лінії.

Нові правила експорту озброєння: як уникнути бюрократичних пасток і стимулювати ринок

Головною проблемою залишається збут, тому стратегічно важливим кроком стало законодавче розблокування експорту озброєння до країн-союзників. Спеціальні оборонні угоди (дрон-діли) на сьогодні підписані з дев'ятьма країнами, серед яких:

  • Балтійські держави (Литва, Латвія, Естонія)
  • Данія та Нідерланди
  • Країни Перської затоки (ОАЕ, Катар) та Азербайджан

Нова підзаконна база запровадила революційні норми: Державна служба експортного контролю зобов'язана розглянути ліцензію за 30 днів. Якщо Міністерство оборони заявляє, що продукція потрібна українській армії, воно зобов'язане укласти контракт із виробником також за 30 днів. Якщо контракт не укладено, компанія отримує законне право на експорт. Наприклад, українські підприємства здатні випускати понад 10 мільйонів FPV-дронів на рік, тоді як держава купує до 4 мільйонів; експорт залишків дозволяє зберегти виробничі потужності.

Водночас нові правила містять дискусійні вимоги: обов'язкову сплату 20% вартості контракту для готової продукції та 30% для комплектуючих ще до здійснення експорту. Багато виробників зазначають, що 30% мита на компоненти б'є по українських компаніях, які й так змушені конкурувати з дешевим китайським імпортом. Логічніше було б встановити нижче мито на компоненти задля стимулювання повного циклу виробництва всередині країни.

Український ОПК може виробляти 10 млн FPV, а держава купує лише 4 млн: що не так із закупівлями?

Як іноземні закупівлі та податкові пільги посилять фінансову стійкість фронту

Особливу увагу в процесі розбудови оборонної екосистеми приділено залученню зовнішнього капіталу та усуненню фіскальних бар'єрів для міжнародних донорів. Спеціальна комісія з питань інвестицій в оборонку ініціювала вкрай важливий законопроєкт щодо звільнення від ПДВ та ввізного мита тих контрактів, за які платять іноземні уряди задля подальшої безоплатної передачі озброєння Збройним Силам України.

Аналіз минулорічних показників демонструє, що міжнародні партнери залучили понад 6,5 мільярда доларів на закупівлю української зброї для фронту. Якби податкові пільги та дерегуляція діяли раніше, ці кошти були б використані на 20–40% ефективніше, оскільки донори не переплачували б за податковими ланцюжками. Позитивним сигналом є наявність понад півсотні депутатських підписантів під цією ініціативою, що гарантує її ухвалення. Це дозволить остаточно усунути правові перекоси, знизити фінансове навантаження на міжнародних партнерів та суттєво здешевити закупівлі для українського фронту без залучення додаткових грошей із держбюджету.

П'ять стратегічних кроків держави для подальшого масштабування оборонного комплексу

Для того щоб подвоїти, примножити поточні результати оборонної промисловості та перетворити мілтек на стійку основу економіки, держава має чітко реалізувати п'ять фундаментальних кроків:

  • 1
    Експортна свобода та міжнародне просування: забезпечити стабільні, прозорі та прогнозовані правила експорту озброєння, а також державну підтримку просування українських військових технологій на зовнішніх ринках.
  • 2
    Довгострокове державне планування: налагодити відкритий, передбачуваний діалог із виробниками щодо довгострокових контрактів на державні закупівлі, уникаючи хаотичних тендерів та ситуацій із дефіцитом часу.
  • 3
    Захист від силового тиску: повністю усунути неправомірний тиск з боку правоохоронних органів, зокрема припинити абсурдні кримінальні провадження від ДБР стосовно чесних українських виробників зброї.
  • 4
    Податкова стабільність середовища: зберегти передбачуваність та стабільність податкового законодавства для інвесторів, унеможливлюючи раптові фіскальні зміни під час активної фази війни.
  • 5
    Прозорі електронні закупівлі: продовжити перехід від ручних закритих контрактів до прозорих електронних закупівель озброєння через відкриті майданчики на кшталт Prozorro для розвитку здорової конкуренції за ціною та якістю.

Чи стане мілтек довгостроковим фундаментом української економіки

Український оборонно-промисловий комплекс остаточно перетворився на стратегічний фундамент національної безпеки та економічної стійкості. Поєднання внутрішнього оборонного попиту, контрольованого експорту до країн-союзників, зняття податкових бар'єрів для міжнародної допомоги та надійного захисту виробників від бюрократичного тиску здатне забезпечити перетворення ОПК на повноцінний локомотив економіки України, що гарантує стабільний приплив валюти, створення робочих місць та технологічне лідерство на глобальному ринку.

0
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі