Денис Капустін про РДК: як росіяни воюють проти армії рф
Російський добровольчий корпус виріс із групи із трьох людей у формування з кількома сотнями учасників, штурмовими підрозділами, бронегрупою, безпілотними системами та бойовою логістикою. Засновник і командир РДК Денис White Rex Капустін в інтерв’ю YouTube-каналу Militarnyi розповів, як корпус воює на Запорізькому напрямку, набирає російських добровольців, використовує дрони та якою бачить свою роль після завершення гарячої фази війни.
Денис Капустін про РДК: від трьох людей до сотень бійців
Російський добровольчий корпус починався з Дениса Капустіна та двох його товаришів. Один із них, Андрій, загинув у 2024 році під час операції зі звільнення Вовчанського агрегатного заводу. Тепер, за словами командира, РДК налічує кілька сотень людей.
Корпус має власні бази, систему рекрутингу та підготовки, склади озброєння, речового майна і продовольства, штурмові підрозділи, секцію БпЛА, бронегрупу та бойову логістику. Капустін називає РДК повноцінним військовим організмом, здатним забезпечувати різні компоненти бойової роботи.
За словами засновника корпусу, РДК є невіддільною частиною Головного управління розвідки. Тому окремі його групи можуть одночасно виконувати завдання на різних напрямках.
Дронарі можуть працювати на одній ділянці фронту, мінометники — на іншій, а штурмові групи — виконувати окремі спеціальні завдання. Капустін, зокрема, згадав участь бійців РДК в операціях у Чорному морі та на острові Зміїний.
На Запорізькому напрямку основна бойова частина корпусу діє як єдина система. Наземні роботизовані комплекси, безпілотники, артилерія, бронетехніка, піхота та бойова логістика працюють у спільному контурі.
Як РДК використовує танки, міномети та наземних роботів
Танки корпус переважно застосовує як далекобійну артилерію. Капустін вважає, що маневрена війна з великими танковими колонами відходить у минуле, оскільки будь-яка помітна одиниця техніки стає пріоритетною ціллю для операторів дронів.
У РДК є два танки та трофейний БТР-82. Бронетранспортер вивіз із території росії боєць Данило Шайба, який згодом загинув. За словами командира, машина досі виконує бойові завдання.
Змінюється і роль мінометів. Капустін припускає, що до завершення війни їхнє значення може суттєво скоротитися, оскільки частину завдань перебирають безпілотники.
Мінометний постріл значно дешевший, але, за оцінкою командира РДК, приблизно вдесятеро менш точний, ніж керований боєприпас із безпілотника. Частину мінометників у корпусі перекваліфіковують в операторів наземних роботизованих комплексів.
Це не означає повної відмови від традиційної артилерії. Йдеться про поступову зміну структури підрозділів відповідно до того, як дрони розширюють зону ураження та перебирають функції, які раніше виконували мінометні розрахунки.
Чому РДК не брав участі в Курській операції
Денис Капустін спростував поширене твердження про участь Російського добровольчого корпусу в Курській операції, яка почалася 6 серпня 2024 року.
У цей час підрозділ готував операцію зі звільнення Вовчанського агрегатного заводу. Її активна фаза, за словами командира, розпочалася в середині вересня. Тому РДК не міг одночасно діяти в Курській області.
Водночас корпус проводив окремі транскордонні операції у Брянській та Бєлгородській областях рф. Перший захід до Брянської області відбувся 2 березня 2023 року.
За словами Капустіна, група пройшла приблизно 1,5 км углиб російської території, замінувала дорогу, на якій згодом підірвався автомобіль росгвардії, обстріляла російську військову техніку та кілька годин діяла поблизу будівлі, яку можна було легко геолокувати.
Місце для запису відео обрали так, щоб російська сторона не могла переконливо заявити, нібито його зняли в Україні. Після серії таких операцій росія значно посилила охорону кордону.
Капустін вважає, що російський державний кордон фактично перетворився на продовження лінії фронту, оскільки військове керівництво рф почало приділяти прикордонним районам значно більше уваги.
Який військовий і політичний ефект дали операції РДК
Транскордонні операції мали військовий, політичний і медійний ефект. Після першого рейду про Російський добровольчий корпус дізналася міжнародна аудиторія, а підрозділ отримав нових добровольців, пожертви та додаткову медійну увагу.
Капустін також пов’язує ці операції зі зростанням мотивації українських військових. Після заходу на територію росії йому писали бійці, які воювали під Бахмутом. Для них перенесення війни на територію агресора стало важливим психологічним сигналом.
Операції також завдали репутаційного удару по російській армії, федеральній службі безпеки та керівництву рф. Перед першим рейдом російська влада звітувала про значні витрати на укріплення кордону, однак бійці РДК, за словами Капустіна, побачили там лише старий дріт і слабко захищені ділянки.
Засновник корпусу вважає, що ці рейди частково підготували суспільне сприйняття наступних операцій українських сил на території росії. Водночас це його оцінка, а не доведений причинно-наслідковий зв’язок.
Дрони РДК: FPV, розвідка та повітряна логістика
Під час боїв за Вовчанський агрегатний завод штурмові групи РДК протягом кількох тижнів перебували всередині великого промислового комплексу із залізобетонними перекриттями. Дістатися до них суходолом було надто небезпечно, а під час евакуацій корпус втрачав людей.
Тому важкі бомбери почали використовувати не лише для ударів, а й для транспортування вантажів. Ними доправляли воду, їжу, батареї для рацій, боєприпаси та інше спорядження.
Систему повітряного постачання довелося створювати практично з нуля. Бійці визначали висоту скидання, способи пакування різних вантажів і допустиму вагу. Перші пляшки з водою розбивалися, а пакунки розліталися після падіння, тому логістику поступово вдосконалювали.
Під час операції одному з командирів бойової групи за допомогою важкого дрона навіть доправили торт на день народження. Згодом штурмові групи замовляли шашлик, соуси та пельмені.
Нині дрони можуть доставляти на віддалені позиції не лише критично важливі припаси, а й дрібні побутові речі. Серед прикладів Капустін назвав Coca-Cola та нікотинові пакетики.
Дронові підрозділи РДК проводять аеророзвідку, завдають ударів FPV-дронами, здійснюють нічні скиди та підтримують штурмові групи постачанням.
Як бійці РДК збивають російські дрони Mavic
Окремою спеціалізацією стало полювання на російські розвідувальні дрони Mavic. Для цього використовують простий механізм із вантажем і мотузкою, яка має потрапити у гвинти ворожого апарата.
За словами Дениса Капустіна, одна з груп за приблизно два місяці збила 35 таких дронів. Командир секції безпілотних авіаційних комплексів оцінив один апарат приблизно у 100 тис. грн.
Капустін наголосив, що йшлося не лише про вартість техніки, а й про її дефіцит. У той період знайти та придбати Mavic в Україні було складно.
Засновник РДК також стверджує, що російські оператори нерідко купують дрони власним коштом. Цю інформацію він пов’язує з досвідом спілкування з колишніми військовослужбовцями армії рф.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Як дрони змінили тактику штурмів РДК
Сучасна зона ураження — це не суцільна смуга між двома лініями окопів, а простір, у якому противника можуть виявити й атакувати дронами, артилерією або іншими засобами.
Контролювати велику ділянку цілодобово неможливо. Оператори БпЛА та аеророзвідка втомлюються, а російські групи використовують рослинність, міську забудову, темряву та засоби маскування.
Російські військові, зокрема, застосовують термопончо, які мають спотворювати тепловий силует. Ефективність такого маскування залежить від якості спорядження, підготовки бійців, часу доби та умов місцевості.
За оцінкою Капустіна, зона дії українських дронів уже може сягати 5–10 км і надалі розширюватиметься. Перетнути її великою колоною мотоциклів або кількома бойовими машинами стає дедалі складніше.
Тактика РДК полягає не лише у знищенні груп противника, які вже накопичилися на позиції. Корпус намагається заздалегідь позбавляти російських військових місць для укриття.
Якщо будинок із міцним підвалом може стати точкою накопичення, його здатні знищити ще до появи там російських солдатів. Тоді наступній групі доводиться довше рухатися відкритою місцевістю, де її легше виявити.
Чому російські командири завчасно звітують про захоплення міст
Однією з характерних проблем російської армії Капустін називає практику завчасних доповідей про захоплення позицій і населених пунктів.
Командир нижчої ланки може бути впевнений, що його підлеглі займуть певну точку протягом кількох годин, і повідомити про це наперед. Інформація піднімається по вертикалі, населений пункт позначають окупованим, а російська пропаганда оголошує про просування.
Якщо фактичного захоплення не відбулося, визнати помилку вже небезпечно для кар’єри командирів. Тому солдатів продовжують відправляти вперед, щоб реальна ситуація відповідала вже намальованій карті.
Полонені російські військові розповідали РДК, що отримували карти з позначеними «закріпами», до яких нібито потрібно було лише дійти. Насправді частина цих точок залишалася під контролем українських військових.
Через це російські солдати іноді заходили до українських бліндажів, вважаючи їх своїми позиціями, і потрапляли в полон. Капустін визнає, що викривлені доповіді можливі в різних арміях, однак вважає їхній масштаб у збройних силах рф системним.
Полонені росіяни та колишні бійці «Вагнера» у РДК
У Російському добровольчому корпусі служать добровольці, колишні військові армії рф, полонені та люди, які перейшли на український бік через програму «Хочу жити».
Колишніх російських військовополонених у корпусі називають спецконтингентом. На початковому етапі вони мають менше прав, ніж добровольці, однак умови служби для всіх однакові.
Коли колишній військовий рф виконує накази, дотримується дисципліни та добре проявляє себе в бою, його статус поступово зрівнюється зі статусом інших бійців.
Колишній боєць ПВК «Вагнер» Влад Вайт став командиром одного зі штурмових підрозділів РДК. Михайло Перс, який також пройшов шлях від служби на боці росії до корпусу, загинув.
У бронегрупі служать колишні російські танкісти та механіки-водії. Вони мають особливу цінність через дефіцит людей із досвідом роботи з бронетехнікою.
Частина військових переходить на український бік ще до потрапляння в полон. Капустін навів приклад російського солдата, який отримав наказ розстріляти українських військовополонених, але відпустив їх. Згодом він сам перейшов до українських сил і приєднався до РДК.
Як РДК використовує російську мову під час штурмів
Російськомовний склад корпусу дає РДК окрему тактичну перевагу. Під час штурмів його бійці можуть звертатися до противника чистою російською мовою без характерного українського акценту.
Перед операціями підрозділ проводить розвідку та намагається встановити, хто саме перебуває на позиціях. Йдеться навіть про позивні російських командирів.
Під час атаки бійці можуть назвати відомі їм підрозділи або позивні та видати себе за російське підкріплення. Під психологічним тиском солдати рф іноді вірять, що до них прийшли свої, залишають укриття та потрапляють у полон.
Практика стала настільки відомою, що в окремих російських частинах з’явилися спеціальні попередження. Якщо штурмовики говорять чистою російською, солдатам наказують не довіряти їм автоматично та перевіряти інформацію через штаб.
Бійці РДК, зі свого боку, намагаються діяти швидко, щоб противник не встиг скористатися радіозв’язком.
Як РДК набирає російських добровольців
Добровольці приїжджають до Російського добровольчого корпусу з росії та європейських країн. Перед зарахуванням вони проходять серію відеоінтерв’ю.
Рекрутери перевіряють фізичний стан людини, психічну стійкість, щирість і мотивацію. Корпус не приймає всіх охочих, оскільки для росіянина РДК часто стає єдиним середовищем підтримки в Україні.
Командування має переконатися, що рішення не є імпульсивною спробою щось довести родині, втекти від особистих проблем або уникнути кримінального переслідування.
Вік не вважають визначальним критерієм. За словами Капустіна, деякі 18-річні рекрути за кілька місяців ставали досвідченими бійцями та успішно виконували бойові завдання.
Корпусу потрібні люди, які розуміють наслідки свого вибору, поділяють його уявлення про братерство та готові залишатися в підрозділі надовго.
Капустін також заявив, що в РДК немає випадків самовільного залишення частини. Він пов’язує це з попереднім відбором і мотивацією людей, яким часто немає куди повертатися.
Чи можлива внутрішня криза в росії після військової поразки
Капустін вважає, що російське суспільство здатне терпіти санкції, дефіцит, високі ціни та погіршення рівня життя, доки армія демонструє хоча б видимість просування.
Удари по нафтогазовій інфраструктурі, дефіцит пального, проблеми з постачанням Криму й атаки дронів на москву змінюють цю модель. Війна, яку російська пропаганда подавала як віддалену «спецоперацію», починає безпосередньо впливати на населення рф.
На думку командира РДК, це поляризує російське суспільство. Прихильники війни ще сильніше підтримують агресію, а люди, які раніше не мали чіткої позиції або виступали проти вторгнення, починають відкритіше вимагати його припинення.
Капустін проводить історичні паралелі між великими військовими поразками росії та подальшими внутрішніми потрясіннями. Його приклади та висновки є політичною оцінкою співрозмовника, а не встановленим прогнозом.
Він переконаний, що несподівана поразка російської армії може запустити в суспільстві дискусію про ціну війни, міжнародну ізоляцію, ослаблення економіки та людські втрати.
Звільнення Криму як можливий удар по режиму путіна
Одним із найпотужніших можливих ударів по режиму путіна Капустін вважає повернення Криму Україні.
На відміну від Бахмута, Авдіївки або Малої Токмачки, назви Криму, Севастополя та Сімферополя добре відомі більшості росіян. Втрата цих територій була б зрозумілою навіть аудиторії, яка майже не стежить за реальною картою бойових дій.
Анексія півострова стала одним із головних символічних успіхів путінського режиму. Саме тому звільнення Криму, на думку Капустіна, буде значно складніше приховати або подати російському суспільству як перемогу.
Якщо війна завершиться без великої поразки росії, кремль зможе заявити, що отримав нові території та досяг частини своїх цілей. Повернення Криму Україні зруйнувало б цю конструкцію.
Тоді російське суспільство могло б поставити питання, заради чого були міжнародна ізоляція, економічне ослаблення, людські втрати та внутрішня напруга.
Капустін також висловив сподівання, що Німеччина передасть Україні ракети Taurus, які, на його думку, можуть допомогти знищити Кримський міст.
Політичні цілі РДК і російська опозиція
Російський добровольчий корпус відкрито декларує політичні амбіції щодо майбутнього росії. Капустін хоче, щоб організацію сприймали не лише як військовий підрозділ, а як російський національно-визвольний рух.
Для цього представники РДК працюють на міжнародних майданчиках і проводять зустрічі з європейськими політиками. В інтерв’ю згадувалася робота політичного представника корпусу Петра Бакумова, зокрема його контакти з представниками Швеції, Швейцарії, Німеччини, Молдови, Фінляндії та Естонії.
Капустін пояснює, що корпус уже має військовий досвід, але для реалізації політичних амбіцій йому також потрібні дипломатичні зв’язки та досвід переговорів.
Засновник РДК критично оцінює значну частину російської ліберальної опозиції, вважаючи її нездатною перетворити політичний капітал на реальний тиск на кремль.
Водночас він позитивно згадує Гаррі Каспарова, Євгенію Чирикову та Євгена Чичваркіна як представників російського антипутінського середовища, з якими можливі спілкування та співпраця.
Головна претензія Капустіна полягає в тому, що опозиційні структури роками повторюють однакові форми протесту, хоча ті не змогли послабити кремлівський режим або зупинити війну.
На противагу цьому РДК пропонує росіянам практичний, хоча й небезпечний шлях боротьби: контракт зі Збройними силами України, участь у війні проти рф і подальшу легалізацію в Україні.
Якою Денис Капустін бачить роль РДК після війни
Після завершення гарячої фази війни Російський добровольчий корпус не планує припиняти діяльність.
Капустін застерігає від надмірної концентрації лише на постаті путіна. Навіть смерть або усунення президента рф не означатиме автоматичної трансформації російської держави.
У російському суспільстві може зберегтися ресентимент, переконання, що армії «не дали воювати по-справжньому», і прагнення нового реваншу проти України.
Майбутнє РДК залежатиме від того, чим завершиться війна. Капустін очікує, що військова поразка може спричинити в росії політичну, соціальну та економічну турбулентність.
У момент найбільшої нестабільності броньовані колони корпусу, за його задумом, мають вирушити на територію рф. Досвід транскордонних операцій і заколоту Євгена Пригожина він трактує як доказ того, що масового спротиву такому руху може не бути.
На відміну від Пригожина, заявив командир РДК, корпус не планує зупинятися за 200 км від москви.
Це політична та військова декларація Дениса Капустіна, а не підтверджений сценарій майбутніх подій.
Чому Капустін не вважає прокремлівських націоналістів самостійною силою
Такі організації, як «Русская община», «Белый человек» або «Северный человек», Капустін не вважає самостійною політичною чи військовою силою.
За його оцінкою, це контрольовані об’єднання, які можуть бути пов’язані з російськими силовими структурами або окремими олігархами. Їм дозволяють діяти лише в межах, визначених державною вертикаллю.
Капустін порівнює такі середовища з групами, які влада може використати для конкретного завдання, а потім знову усунути з публічного простору. Самостійно впливати на політичні процеси вони, на його думку, не здатні.
Засновник РДК переконаний, що аналог українського «Азову» не може виникнути в сучасній росії, оскільки незалежне військово-політичне середовище потребує вільної країни.
У російській системі, за його словами, існує лише вертикаль влади: людина або є її частиною, або опиняється під репресіями.
Денис Капустін про можливий розпад росії
Страх перед розпадом росії Капустін називає міфом, вигідним одночасно кремлю та нерішучим західним елітам.
Цей сценарій часто описують як появу численних неконтрольованих територій із ядерною зброєю та місцевими воєначальниками. Командир РДК вважає таке бачення перебільшеним.
Він звертає увагу, що після розпаду радянського союзу світ не зіткнувся з ядерною катастрофою, попри економічну кризу, корупцію, незаконну торгівлю зброєю та слабкість державних інституцій.
Капустін також вважає, що різні регіони росії вже мають відмінні економічні, культурні та цивілізаційні орієнтири. Далекий Схід тяжіє до Азії, Сибір має власну регіональну специфіку, а Калінінградська область географічно відокремлена від основної території рф.
На його думку, національні республіки могли б самостійно визначати свій подальший політичний шлях.
Для України головним важелем впливу залишається військова перемога. Саме її масштаб визначить, чи зможе кремль знову представити поразку як перегрупування, чи в росії почнуться процеси, які центральна влада вже не контролюватиме.