Чіткі терміни vs правові прогалини. Перспективи та «підводні камені» нових військових контрактів
З 15 червня 2026 року в Україні діють нові мотиваційні військові контракти для ЗСУ та Сил оборони із чітко визначеними термінами служби (від 6 до 14 місяців для піхоти та 24 місяці для небойових посад). Для цивільних та мобілізованих це звучить як довгоочікувана альтернатива «безстроковій службі до кінця воєнного стану».
Утім, попри нові привабливі умови, навколо цих контрактів досі залишається чимало неясностей. На частину найпоширеніших питань Міноборони дало відповідь.
Водночас досі невідомо чи зможуть всі підписанти скористатися правом на відстрочку, як діяти чинним військовим та на що звертати увагу при підписанні контракту, щоб отримати обіцяні переваги.
SPEKA поставила ці питання юристу правозахисного центру «Принцип» Богдану Миколайчуку, юристці компанії «Актум» Наталі Гнатик та чинному військовослужбовцю Сергію Гнезділову, щоб розібратися у головних ризиках реформи.
Ключове:
- Згідно тексту нових контрактів їхні умови можуть змінюватися;
- Право на відстрочку без відповідного Закону неможливо буде реалізувати.
- Переведення з тилу на бойову посаду можливе, а разом з ним — довша служба і менша відстрочка.
Плюси та «підводні камені» нових військових контрактів
Аналізуючи нову систему, експерти погоджуються в одному: для потенційного рекрута це безумовний плюс. Можливість чітко планувати свій цивільний горизонт через 10 чи 14 місяців знімає головний страх — безстрокової служби. Втім, ключова проблема полягає в нерівності умов між чинними військовими, які служать з 2022 або 2014 року, та цивільними, які тільки підпишуть новий контракт.
Я не бачу жодних ризиків у нових контрактах. Я бачу певну диспропорційність цієї системи по відношенню до людей, які служать у війську тривалий час. Але водночас, якщо вірити заявам нового міністра оборони (на момент отримання коментаря — Михайло Федоров), цю диспропорційність буде виправлено. Уже восени почнуть звільняти людей, які відслужили у війську найдовше — тих, хто служить із 2014 року, а також тих, хто прийшов до війська до 2021 року й служить досі. Як я розумію, саме цю категорію хочуть відпускати першою вже восени. І це буде виправленням тієї диспропорційності по відношенню до людей, які тривалий час служать у війську.
Юрист «Принципу» у військових та ветеранських питаннях Богдан Миколайчук пояснює, що військові які служать в тому числі із 2022 року на бойовій посаді (стрілець, гранатометник, кулеметник тощо) можуть підписати контракт на 10 місяців. Тоді як військові, які служили декілька років на бойових посадах, а зараз продовжують службу в тилу, можуть підписати лише контракт на 2 роки.
В цьому й полягає дискримінація, адже інтереси новоприбулих враховані вище, ніж чинних бійців. Я розумію, що основна мотивація Міністерства оборони — залучити більше людей до армії. Але робиться це, на жаль, за рахунок тих, хто вже давно в строю. Також фактом є те, що мобілізовані, які служать з 2022 року, поки що не мають жодного механізму звільнитися, окрім підписати нові контракти.
За словами адвокатки юридичної компанії «Актум» Наталі Гнатик, виникає фундаментальна нерівність правового становища чинних військовослужбовців та цивільних, які мають намір підписати нові контракти. Військові мають укладати нові контракти або чекати припинення воєнного стану, тоді як новобранці одразу прийдуть на визначений термін.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Виникає різне правове становище військовослужбовців, які виконують однаковий конституційний обов'язок із захисту України, але мають різний обсяг гарантій залежно від моменту вступу на військову службу.
Богдан Миколайчук звертає увагу на суто юридичну деталь, яка теоретично може дозволити державі змінювати «правила гри» в процесі.
Якихось підводних каменів у самій Постанові № 768, яка регулює ці контракти, я не бачу. Проблема може полягати лише у тому, чи буде держава щось змінювати в умовах контрактів, що може погіршити стан підписантів. Наприклад, подовжить строки служби, якщо побачить, що занадто багато людей планують звільнитися за 10 місяців. Або прибрати якісь категорії військовослужбовців із контрактів на 6, 10 чи 14 місяців. Бо якщо вчитатися у сам текст контракту, який пропонується до підписання, то там є положення, що сторони зобовʼязуються виконувати будь-які зміни в законодавстві, якщо вони впливають на умови цього контракту. Тобто це така собі перестраховка, яку вирішили прописати в контракті.
На цьому актцентує й адвокатка «Актум» Наталя Гнатик:
Навпаки, пунктом 17 контракту прямо передбачено:
«…у разі зміни положень законодавства, вимоги яких можуть вплинути на ці угоди, я буду виконувати зазначені положення з урахуванням внесених змін».
На практиці це означає, що військовослужбовець погоджується не лише з чинним законодавством, а й із майбутніми змінами, які можуть бути прийняті вже після укладення контракту, розповідає Гнатик.
«Зокрема, законодавець у майбутньому може:
- змінити порядок проходження військової служби;
- змінити підстави та порядок звільнення;
- змінити строки проходження служби;
- встановити особливості продовження або припинення контрактів», — розповідає Гнатик.
Таким чином, визначений строк служби є гарантією, лише якщо чинне законодавство не зазнає змін.
Крім того, юридичну силу матимуть лише ті гарантії, які прямо закріплені у самому тексті контракту або законодавстві, а не озвучені у рекламі, відеороликах, презентаціях, на офіційному сайті та в інформаційних повідомленнях Міноборони, наголошує Гнатик.
Водночас у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15385, покликаний забезпечити незмінність умов служби та відстрочки військовим з новими контрактами.
Ризик не отримати відстрочку
Постанова — це акт Кабміну. На рівні Закону відстрочки регулює Закон «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію». Без змін в нього відстрочки не працюватимуть. Наскільки мені відомо, такі зміни готуються, але якщо ми пригадаємо річні контракти для 18-24-річних, то там зміни в Закон внесли лише через рік після появи самих контрактів, тобто коли перші контрактники вже починали звільнятися і фактично ризикували не отримати відстрочку, яку їм обіцяли.
«Зараз ситуація серйозніша, бо дехто міг укласти нові контракти на 6 місяців, передбачені для звільнених ветеранів. Якщо зміни в законодавство не внесуть до того часу, то ці люди ризикують не отримати відстрочку. Більше того, Постанова № 768 передбачає відстрочку і для тих, хто підписав звичайні контракти в період воєнного стану, тобто рік, два, три тому».
На цьому наголошує й Наталя Гнатик.
Сьогодні відсутня законодавча норма, яка б прямо передбачала відстрочку від призову під час мобілізації саме для осіб, звільнених після проходження військової служби за новим контрактом.
«Контракт лише містить посилання на право на відстрочку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 768, однак сама постанова не може самостійно встановити нову категорію осіб, які мають право на відстрочку. Таке право має бути безпосередньо передбачене законом, насамперед статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також узгоджене з іншими нормативно-правовими актами, що регулюють військовий облік, порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг»), а також порядок оформлення відстрочки».
Переведення на бойову посаду — можливе, а разом з ним і менша відстрочка
Це цілком нормальна практика для воєнного стану. Але суть в тому, що умови контракту для них не змінюються.
Уявімо, що людина підписала контракт на 24 місяці і служить діловодом. Але через півроку його перевели у стрільці чи гранатометники і він опинився в окопі на передньому краї. Бійцю доведеться дослужувати свої 18 місяців, а відстрочка для нього буде менша, адже 30 днів бойових дій даватимуть йому 1 місяць відстрочки з цим контрактом. Тоді як такий самий стрілець чи гранатометник, який одразу підписав піхотно-штурмовий контракт на 10 чи 14 місяців, служитиме менше і матиме 3 місяці відстрочки за кожні 30 днів бойових дій. Мені здається, що варто було би передбачити, що у разі переведення людини з тилу на суто бойову посаду, для нього мають мінятися умови служби так, як прописано у піхотно-штурмовому контракті», — розповідає Миколайчук.
На що звернути увагу перед підписанням?
Юристи рекомендують кандидатам дотримуватися чіткого алгоритму дій під час підписання:
-
1
Перевірте назву документа. Переконайтеся, що ви підписуєте саме «Контракт, що передбачає підвищені мотиваційні чинники, про проходження громадянами України військової служби під час воєнного стану», а не звичайний строковий контракт без пільг.
-
2
Перевірте графік та строки. Терміни (10, 14, 24 місяці чи від 6 місяців для ветеранів) мають бути чітко вказані у спеціальних графах на початку документа.
-
3
Шукайте посилання на Постанову № 768. У розділі зобов'язань Держави мають бути чітко прописані гарантії відстрочки та нормативне посилання на Постанову КМУ № 768.
-
4
Контролюйте процедуру звільнення. Хоча контракт передбачає автоматичне звільнення після завершення терміну, юристи наполегливо радять подавати письмовий рапорт командиру за 1 місяць до кінця строку, щоб уникнути затримок. Пам'ятайте: «просто встав і пішов» на війні кваліфікується як СЗЧ.
Нові контракти — це спроба держави дати суспільству довгоочікувану прогнозованість. Проте до моменту, поки Верховна Рада не зафіксує ці обіцянки на рівні Закону, кожен підписант бере на себе частину юридичного ризику.