Українську культуру не зламати. Після нічної атаки на Київ люди йшли до книгарні з вибитими вікнами, щоб купити книжки
У ніч на 15 червня росія вкотре завдала масованого удару по Києву. Під обстрілами опинилися житлові будинки, цивільна інфраструктура та об'єкти, які мають особливе значення для української культури та історичної пам'яті.
Серед пошкоджених — Києво-Печерська лавра, одна з головних святинь України та пам'ятка світового значення. Також постраждала кіностудія імені Олександра Довженка, місце, без якого неможливо уявити історію українського кінематографа. Повідомлялося і про пошкодження культурних інституцій, розташованих поблизу епіцентрів вибухів.
Кожен такий удар має не лише матеріальні наслідки. Пошкоджені стіни можна відбудувати. Набагато важче відновлювати те, що пов'язане з пам'яттю, історією та культурною спадщиною народу.
Але щоразу після чергової атаки стає очевидним: українську культуру неможливо знищити ракетами.
Показовою стала історія київської книгарні «Альпака». Унаслідок вибухової хвилі в приміщенні вибило вікна, пошкодило стелю та конструкції будівлі. Від самого ранку працівники почали ліквідовувати наслідки атаки.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Здавалося б, у такий день відвідувачів не мало бути зовсім. Та сталося навпаки.
Попри уламки скла, ремонтні роботи та відсутність звичного комфорту, до книгарні почали приходити люди.
— Ви сьогодні працюєте? — запитала одна з жінок, обережно переступаючи через будівельні матеріали біля входу.
— Працюємо, — відповіли працівники.
— Тоді я хочу купити книжки для онуки.
У цих кількох словах — більше, ніж проста покупка.
Коли людина приходить по книжку після нічного обстрілу, вона робить вибір на користь майбутнього. Вона підтримує не лише конкретну книгарню. Вона підтримує українську мову, українське книговидання, українську культуру.
Саме тому культура живе.
І буде жити. У відреставрованих стінах Лаври. У фільмах, які зніматимуть на кіностудії Довженка після ремонту. У музейних експозиціях, які знову відкриються для відвідувачів. У книжках, які читають і будуть читати українські діти. У читачах, які будуть приходити до книгарень навіть після вибухів.