Чи дійсно часи, коли власний автомобіль був виключно приватним простором, поступово минають?

5 хвилин читання

Для багатьох машина досі залишається зоною особистого комфорту. Проте реальність встановлює нові правила. Логістичний ринок в Україні та світі штормить: ціни на пальне б’ють рекорди, квитки на традиційний транспорт дорожчають, а звичні маршрути змінюються. У цих умовах класична модель — коли одна людина купує машину і сама їздить у справах — може ставати надто дорогою та менш ефективною. Натомість усе більше людей обирають модель спільного використання (sharing economy). 

Державні посадовці в інших країнах публічно заохочують населення кооперуватися задля економії палива та коштів. Так нещодавно сталося в Індії. Крім того, торік в цій країні під час великих релігійних і культурних свят добовий потік пасажирів на p2p-платформах на кшталт BlaBlaCar перевищував 100 тис. людей. Тобто це не просто тимчасове рішення, щоб перечекати кризу. Така масштабованість доводить: шерингова модель має величезний потенціал стати новим глобальним стандартом мобільності. 

В Україні також помітне зростання популярності спільних поїздок. За результатами нашого внутрішнього опитування, в якому взяли участь понад 15 тис. водіїв по всій  країні, 13,1% зазначили, що почали частіше брати попутників.

Тож чому шеринг так впевнено завойовує світ і трансформує наше уявлення про приватність? Давайте розберемо три головні чинники: економіку, екологію та соціальний капітал.

Читайте також: Звичайна покупка здається простою: замовити товар, забрати посилку або зайти до магазину. Але за нею стоять вантажні перевезення, склади, паковання, доставка, робота торгових точок і пристроїв, а також поїздки покупців. Видання Earth.com розповіло про новий спосіб оцінити весь цей ланцюг — і з’ясувалося, що реальні викиди шопінгу могли роками суттєво недооцінювати.

Економіка

Головний рушій спільного споживання — фінансова раціональність. Через стрибки цін на пальне українські водії активно переглядають свої звички:

Підписуйтеся на наші соцмережі

  • частіше беруть попутників та намагаються максимально заповнювати авто (беруть 3–4 пасажирів замість 1–2);
  • обирають плавний стиль водіння, щоб заощадити додаткові 0,5-1 л пального на 100 км;
  • активно користуються програмами лояльності АЗС.

Масштаб цієї оптимізації на прикладі нашої платформи — 568 мільйонів євро у 2025 році (а за останні 5 років ця сума сягнула 2,4 мільярда євро).

Крім того, спільні поїздки роблять подорожі доступнішими для молоді, для якої мобільність — це квиток до освіти, кар'єри, а також дослідження нових міст та країн. Молодь є ядром нашої спільноти: майже 50% глобальних бронювань у 2025 році здійснили користувачі віком до 26 років, а в Україні частка пасажирів віком 18–24 роки становить 31%.

Екологія

Транспортний сектор генерує близько 15,9% глобальних викидів парникових газів, посідаючи третє місце серед найбільших забруднювачів планети. Найпростіший і найшвидший спосіб зменшити цей вуглецевий слід — підвищити завантаженість уже наявних на дорогах автомобілів.

Завдяки свідомому вибору наших користувачів у 2025 році планета уникнула 4 мільйонів тонн викидів CO2. Це еквівалентно тому, якби на цілий рік із доріг зникло майже 870 тисяч легкових автомобілів. Сумарно за останні 5 років цей показник сягнув 12,7 мільйона тонн. Щоб уявити масштаб: це порівняно з тим, якби на українські та європейські дороги одночасно не виїхали 2,8 мільйона машин.

Соціальний капітал

Для України спільні поїздки стали чимось значно більшим, ніж просто зручним інструментом мобільності. Це прояв солідарності. Наше весняне опитування свідчить про надзвичайний рівень емпатії: для 42% українських водіїв головна мотивація брати попутників — це соціальна відповідальність і бажання допомогти людям, яким зараз важко чи занадто дорого пересуватися країною.

Особливо гостро подібна підтримка може відчуватися в регіонах. Спільні поїздки ефективно вирішують проблему «транспортного вакууму» там, де регулярне автобусне чи залізничне сполучення наразі обмежене або взагалі відсутнє. 

Загалом у світі за минулий рік понад 50 000 маленьких містечок і сіл із населенням до 10 000 жителів було поєднано між собою. А завдяки розгалуженій мережі з 2,7 мільйона точок збору по всьому світу люди могли знаходити однодумців і підтримку навіть у найвіддаленіших куточках планети.

Замість висновку 

Шерингова модель повертає логістиці її першочергову суть — ефективно обʼєднувати людей і раціонально використовувати ресурси. Цифрові p2p-платформи створюють для цього зручний простір.

Для України, яка наразі долає найважчі виклики завдяки феноменальній внутрішній взаємодії, модель спільного споживання є максимально рідною. Цей глобальний тренд не потребує від нас часу на адаптацію. Навпаки: демонструючи таку адаптивність та емпатію, ми не наздоганяємо цей тренд — ми його очолюємо.