Енергоефективність системи резервного живлення: де ховаються зайві кіловати?

5 хвилин читання

Нам знову прогнозують складну зиму в Україні. Не першу і, нажаль, не останню. Ми вже добре знаємо, як це прокидатися без світла, планувати день навколо графіків відключень, заряджати павербанки за першої ж можливості та думати, чи вистачить заряду акумулятора до моменту, коли електроенергія з'явиться знову.

Тому й до наступної зими багато хто готується заздалегідь: встановлює системи резервного живлення, купує акумулятори, інвертори, генератори. Але є один нюанс, про який люди часто згадують вже після покупки обладнання.

Скільки електроенергії насправді споживає наш будинок?

Читайте також: Атаки росії на ключові дата-центри Києва та наближення зимових холодів викликають у користувачів закономірне питання: чи впораються мобільні мережі з додатковим навантаженням під час нових відключень світла?

90% з вас скажуть, що це просто, складаємо потужності всіх електроприладів й отримуємо результат. 

А якщо я я скажу, що на практиці все відбувається набагато складніше?

Одні прилади працюють постійно, інші вмикаються час від часу. Деякі споживають небагато, але працюють цілодобово. А потужна техніка може створювати короткочасні пікові навантаження, які взагалі легко не помітити у звичайному житті.

У результаті в будинку з'являються ті самі «зайві кіловати», які ми начебто не витрачаємо, але вони суттєво впливають на час роботи акумулятора.

Саме тому ми в LogicPower рекомендуємо починати розмову про резервне живлення не з питання «який інвертор чи акумулятор купити?», а з розрахунку «скільки автономної енергії мені насправді потрібно?»

Підписуйтеся на наші соцмережі

Це і є перший крок до енергоефективності.

Де ховаються зайві кіловати? 

Щоб це зрозуміти пропоную провести простий енергоаудит. Беріть блокнот і впишіть туди усі прилади в квартирі (будинку), які працюють від електроенергії:

  • холодильник;
  • морозильну камеру;
  • роутер;
  • освітлення;
  • телевізор;
  • ноутбуки та комп'ютери;
  • пральну машину;
  • бойлер;
  • кондиціонер;
  • мікрохвильову піч;
  • електрочайник та інше обладнання.

Напроти кожного найменування проставте потужність, яка вказана в технічному паспорті чи на шильдику самого пристрою. 

Тут важливо розуміти, що потужність, зазначена виробником, не завжди означає, що прилад постійно споживає саме стільки. Наприклад, холодильник може мати потужність 350 Вт, але компресор не працює безперервно 24 години. Тому за добу він витратить значно менше енергії, ніж якби постійно споживав свої максимальні 350 Вт.  Тому для розрахунку автономності важливо розуміти не лише максимальну потужність, а й реальне середнє споживання електрики.

Коли електроенергія є в мережі, ми можемо користуватися всіма приладами без особливих обмежень, хоч чайник, хоч бойлер, хоч праска одночасно. 

Але коли будинок переходить на резервне живлення, правила змінюються: щоб максимально зберегти заряд акумулятора і продовжити час автономної роботи, варто чітко розуміти, які прилади справді необхідні, а без яких на кілька годин можна обійтися.

Тому, аналізуючи споживання, я рекомендую розділити всю техніку на три групи:

  • 1
    Критично важливе обладнання. Таке, що має працювати навіть під час тривалого відключення: опалення, холодильник, освітлення, зв'язок, системи безпеки тощо.
  • 2
    Техніка, без якої можна обійтися, але бажано що вона працювала під час відключень. Телевізор,зарядні пристрої та інше.
  • 3
    Енергоємні прилади. Бойлер, електрочайник, праска, електроплита, обігрівач, потужний кондиціонер тощо. Ці прилади не варто підключати до джерела безперебійного живлення, бо одна чашка чаю може виявитися значно дорожчою для акумулятора, ніж здається на перший погляд.

Тепер, коли ми чітко розуміємо, скільки енергії для резервного живлення нам потрібно, можно обирати потужність джерела безперебійного живлення та ємність акумуляторної батареї. Я вже писав про це у статті “І знову про ДБЖ: ТОР3 найпопулярніших питань від користувачів”.

Але навіть якщо ви все вірно порахували, не варто намагатися самотужки обрати обладнання для системи резервного живлення. 

Розрахунок навантаження є лише першим кроком. Далі потрібно правильно обрати потужність інвертора, врахувати пускові струми, визначити необхідну ємність акумулятора та перевірити, чи сумісне обладнання між собою.

Помилка на цьому етапі може коштувати вам надто дорого. У кращому випадку система працюватиме не так ефективно, як очікувалося. У гіршому, резервного живлення просто не вистачить у найпотрібніший момент.

Тому я рекомендую спочатку порахувати власне споживання, визначити пріоритетні прилади, а далі звернутися до фахівців, які допоможуть обрати ДБЖ з акумулятором, які потрібні саме вам.

Бо енергоефективність — це не про те, щоб відмовитися від усього, що споживає електроенергію. Це про те, щоб розуміти, куди вона витрачається. А в умовах тривалих відключень це ще й про те, щоб ефективно витрачати ємність акумуляторної батареї.