Останнім часом досить багато магазинів, сервісів і фондів почали приймати оплату за товари у криптовалюті. Нардеп Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі звернув увагу на те, що серед них багато магазинів електроніки. Так, наприклад, серед клієнтів криптоеквайрингу WhitePay — Yabluka, eStore, Stylus, DOMINO, Фонд Сергія Притули, CARFIX та інші. SPEKA поспілкувалася з криптоюристами та розповідає, які магазини приймають оплату криптовалютою, чи є у цьому порушення та що з проєктом закону про віртуальні активи №10225-1.
Сьогодні легальність криптовалют спричиняє постійні обговорення як на місцевому, так і на міжнародному рівні. Важливість їхнього правового статусу зростає разом із поширенням використання криптовалют у всьому світі.
Станом на кінець 2023 року криптовалюта є законною у 119 країнах та на чотирьох британських заморських територіях. Це означає, що більш ніж половина країн легалізувала криптовалюти. Серед них 65% — держави з перехідною економікою або такою, що розвивається, переважно розташовані в Азії та Африці.
Читайте також:
Купити криптовалюту нескладно. Складніше зрозуміти, хто контролює її після купівлі.Баланс Bitcoin або Ethereum у застосунку ще не доводить, що активи контролює власник. У кастодіальній моделі ключі зберігає та використовує оператор сервісу. Користувач бачить баланс і надсилає транзакції через інтерфейс, але залежить від компанії.Криптовалюта — це цифровий актив, операції з яким записуються в блокчейні. Гаманець не зберігає монети буквально. Він керує криптографічними ключами, за допомогою яких власник може підписувати операції з активами в мережі.У некастодіальному гаманці ключі контролює власник. Це зменшує залежність від посередника, але не прибирає відповідальність. Потрібно захищати пристрій і дані доступу, не передавати seed-фразу стороннім та перевіряти адресу отримувача і мережу перед підтвердженням транзакції.Некастодіальна модель не захищає автоматично від фішингу, шкідливого програмного забезпечення, компрометації пристрою чи помилки в адресі. Підтримка не завжди може відновити доступ до втраченої фрази так само, як звичайний сервіс скидає пароль.DARCA будується навколо некастодіальної моделі. Ключі створюються та відкриваються на пристрої власника, а DARCA не повинна мати змоги самостійно розпоряджатися активами. Це опис межі контролю, а не обіцянка абсолютної безпеки.Перед вибором гаманця варто з'ясувати: хто контролює ключі, що саме зберігає сервіс, як працює відновлення і які дії неможливо скасувати. Саме ці відповіді важливіші за рекламний напис про «найбезпечніший» гаманець.Межа відповідальностіБлокчейн зберігає записи про активи та транзакції, а гаманець працює з ключами, які дають змогу підписати нову операцію. Тому резервна копія сама по собі нічого не пояснює. Важливо знати, що саме в ній збережено, де відбувається розшифрування і чи може сервер відкрити дані без власника.Некастодіальний сервіс може надавати інтерфейс і допомагати з технічними діями, але не повинен отримувати можливість самостійно підписувати транзакції. Це зменшує залежність від посередника, хоча не захищає пристрій від шкідливого програмного забезпечення, фішингу або підміни адреси.Перед переказом варто перевіряти не лише адресу, а й мережу. Окремо потрібно продумати відновлення після втрати чи заміни пристрою. Якщо в процесі бере участь служба підтримки, це не означає, що їй можна передавати seed-фразу або інші секрети.У DARCA ми виходимо з того, що контроль має залишатися у власника, а щоденний інтерфейс не повинен змушувати його постійно розбиратися в технічних деталях блокчейну. Але межі мають бути чесними: захист пристрою, даних доступу та правильність підписаної операції залишаються відповідальністю користувача.Як оцінювати гаманець до переказуСпочатку варто розділити кілька питань, які часто змішують. Де записані активи? Хто створює ключі? Де відкривається резервна копія? Хто може підписати транзакцію без підтвердження власника? Відповіді показують архітектуру точніше, ніж назва функції або рекламне порівняння.Якщо сервер зберігає зашифрований пакет, важливо знати, чи має він дані для самостійного розшифрування. Успішний вхід до облікового запису не повинен автоматично давати оператору можливість користуватися активами. Доступ до застосунку та контроль ключів — різні речі.Окремий клас ризиків пов'язаний із пристроєм. Підроблений застосунок, шкідливе розширення браузера або сторінка, яка просить seed-фразу, можуть зруйнувати захист незалежно від того, як працює блокчейн. Тому програмне забезпечення потрібно встановлювати з перевіреного джерела, а адресу й мережу перевіряти перед підписанням.Некастодіальність не означає, що користувач залишається сам на кожному технічному кроці. Вона означає, що сервіс не повинен забирати право на підпис транзакцій. Саме цю межу потрібно пояснювати чесно, разом із ризиками, які залишаються на боці власника.Чому баланс не є доказом контролюБаланс у застосунку — це лише відображення даних. Він може бути точним і водночас залежати від оператора, який зберігає ключі та визначає, коли активи можна вивести. Самостійний контроль починається з іншого питання: чи може власник підписати операцію без дозволу компанії.Для користувача це має практичні наслідки. Якщо сервіс недоступний, некастодіальна модель не повинна перетворюватися на очікування рішення підтримки. Водночас вона не звільняє від перевірки пристрою, даних відновлення, адреси та мережі.DARCA розглядає це як компроміс між зрозумілим щоденним сценарієм і збереженням контролю. Інтерфейс може приховати зайві технічні деталі, але не повинен приховувати від власника, яка операція підписується і які наслідки вже неможливо скасувати.Тому вибір гаманця варто починати не з кількості підтримуваних активів і не з рекламного порівняння. Спочатку потрібно зрозуміти модель доступу: хто контролює ключі, що може зробити сервіс без дозволу користувача і що залишиться доступним, якщо сервіс тимчасово не працює.Такий підхід не робить рішення простішим на словах, зате робить його перевірюваним. Власник бачить, які ризики приймає, а команда не підміняє технічну межу загальною обіцянкою безпеки.Як перевірити, хто насправді контролює ключі криптогаманця?
Правовий статус криптовалют у світі. CoinGecko
Проте лише дві країни, Сальвадор і Центральноафриканська Республіка, прийняли криптовалюту як законний платіжний засіб.
Як магазини приймають оплату криптовалютою?
Вячеслав Златін, юрист практики технологій та інвестицій у Juscutum, раніше розповідав SPEKA, що, попри відсутність в Україні окремого закону, який регулює віртуальні активи, використовувати їх та проводити з ними операції на території країни не заборонено.
Клієнти криптоеквайрингу WhitePay
Віртуальні активи, відповідно до ухвалених змін до ЦК України щодо розширення кола об’єктів цивільних прав, є цифровими речами, тобто благом, що створюється та існує виключно у цифровому середовищі та має майнову цінність. Тож до операцій з віртуальними активами застосовуються положення ЦК України, як і до операцій з іншими речами.
Операції з купівлі-продажу товарів або послуг за віртуальні активи можуть розглядатися як договір міни (бартеру). Згідно з таким договором, обидві сторони зобов'язуються передати у власність один товар (послугу) в обмін на інший, пояснює Вячеслав Златін.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Він каже, що безпосередні випадки прийняття оплати у віртуальних активах в Україні забезпечені криптовалютним процесингом, що здійснюється на схожих зі звичайним платіжним процесингом засадах.
В Україні допоки не існує правового регулювання криптовалютного процесингу, тому гравці на ринку використовують ліцензованих осіб в інших юрисдикціях, як-от Binance та CoinGate. Так, за продаж товару або надання послуги особа отримує оплату через зарахування віртуальних активів на особистий цифровий гаманець на ліцензованій платформі або на окремо визначений цифровий гаманець.
Сплата податків за прийнятті оплати криптовалютою
Роман Дулюк, старший юрист юридичної компанії INSEININ зазначає, що використання криптовалюти як засобу оплати не звільняє магазини від обов’язку сплачувати податки. Адже, як уже пояснювали раніше, загалом рух коштів виглядає так, що посередник все одно зараховує прибуток на реальні фіатні рахунки юридичної особи, зареєстровані у банку України.
Усі отримані кошти з продажу товарів/послуг оподатковуються, незалежно від форми оплати. Зокрема, це стосується податку на додану вартість (ПДВ) та податку на прибуток підприємств.
Проєкт закону про віртуальні активи №10225-1
Щоб сприяти розвитку криптокомпаній, зацікавлених у роботі на українському ринку, Міністерство цифрової трансформації разом із представниками бізнесу розробило у 2023 році законопроєкт №10225-1 про віртуальні активи.
Роман Дулюк зазначає, що законопроєкт №10225-1 — це ще одна спроба відродити досі непрацюючий закон «Про віртуальні активи» як альтернатива законопроєкту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) №10225.
Його місія — створення зрозумілого регулювання активів для використання криптовалют в Україні без тіньового ринку. Мета цього законопроєкту — забезпечення правової визначеності, захисту прав учасників ринку, а також інтеграція українського законодавства з міжнародними стандартами у сфері віртуальних активів.
Тобто зараз у парламенті розглядаються два нові законопроєкти (№10225 та №10225-1) щодо регулювання віртуальних активів, які лобіюють різні установи.
Роман Дулюк пояснив, чим відрізняються ці законопроєкти.
Законопроєкт №10225 (лобіює НКЦПФР)
Законопроєкт №10225, який підтримує НКЦПФР, охоплює широкий спектр аспектів регулювання віртуальних активів, зокрема юридичний статус, оподаткування, рекламування, фінансовий моніторинг та відповідність міжнародним стандартам.
Основні положення:
-
Регулятори: НКЦПФР і Національний банк України.
-
Категорії віртуальних активів: законопроєкт запроваджує чотири категорії, а саме токени електронних грошей, токени з прив’язкою до активів, індивідуальні токени та інші віртуальні активи.
-
Авторизація: надання послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, може здійснюватися лише авторизованими постачальниками.
-
Оподаткування: для фізичних осіб — 18% на інвестиційний прибуток і 1,5% воєнного збору, для юридичних осіб — 18% податку на прибуток, без ПДВ.
Законопроєкт №10225-1 (лобіює Мінцифри)
Законопроєкт №10225-1, запропонований Міністерством цифрової трансформації України, має більш лаконічний і структурований підхід, що робить його зручнішим для бізнесу та користувачів.
Основні положення:
-
Регулятори: Мінцифри та НБУ.
-
Інноваційна зона: створення інноваційної зони, де можна працювати без авторизації протягом трьох років.
-
Оподаткування: єдина ставка 18% для юридичних осіб, для фізичних осіб — пільгові ставки: 5% протягом перших трьох років і 9% протягом наступних п'яти років, якщо сума інвестиційного прибутку не перевищує 7 млн грн на рік.
-
Звільнення від ПДВ: звільнення від ПДВ для послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, за винятком токенів, що токенізують товари та послуги.
Обидва законопроєкти мають свої сильні і слабкі сторони, що спричиняє дискусії серед урядовців і представників бізнесу. НКЦПФР пропонує більш жорсткі правила регулювання та високі податки, тоді як Мінцифри прагне стимулювати інновації і пропонує пільгове оподаткування та спрощену авторизацію.
Натепер проєкт закону №10225-1 перебуває на розгляді у Верховній Раді, зазначає Роман Дулюк. Він пройшов перше читання і зараз доопрацьовується комітетами. Після внесення поправок і рекомендацій проєкт закону винесуть на друге читання. Якщо його ухвалять у другому читанні, закон набуде чинності після підписання президентом України і офіційного опублікування.
Потенційно проєкт закону може мати великий вплив на розвиток ринку віртуальних активів в Україні, оскільки забезпечить правову базу для операцій з криптовалютами і сприятиме їхньому ширшому впровадженню.
Про те, чому держави остерігаються визнавати криптовалюту як законний платіжний засіб, які компанії приймають оплату криптовалютою та які перспективи криптовалютних платежів в Україні, читайте у матеріалі за посиланням.
