Мінцифри та крипта: чи є надія на регулювання?

Міністерство цифрової трансформації України — це, мабуть, чи не найбільш всеохопна гілка виконавчої влади в останні декілька років. Феноменальним чином спеціалістам за керівництва Михайла Федорова вдається і розвивати військово-промисловий комплекс, і відновлювати інфраструктуру, і просувати український tech-сектор, уже не кажучи про цифровізацію державних послуг. 

Важливим сектором повноважень Мінцифри є просування в урядовому просторі інтересів українського бізнесу. І ось що цікаво: останнім часом дедалі більше ініціатив міністерства рясніють згадуваннями про криптовалютний сектор. Водночас останнє згадування про будь-які зсуви в цьому напрямі датується червнем цього року. Тоді зʼявилася інформація про те, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) доопрацьовує законопроєкт про криптоподатки. 

Затишшя щодо криптовалютного регулювання та підвищений інтерес Мінцифри до крипти може свідчити про те, що робота у цьому напрямі триває. Чому це можливо і як міністерство може на це натякати, ви дізнаєтесь у цьому довгочиті. 

Нормативно-правовий бекграунд регулювання криптовалют

Регулювання цифрових активів — доволі довгий і важкий процес для нашої держави. Від 2017 року точаться дебати щодо їх законного статусу, що постійно повертається на початкову стадію через економічні зміни у країні. За цей час криптовалюта стала фактично альтернативними грошима для українців: більш ніж 15% населення є її активними користувачами, а Україна на 5-му місці серед країн за прийняттям Web3-валюти. 

Процес зрушився з місця у 2021 році. Тоді створили вирішальний закон «Про віртуальні активи», що закріплював статус криптовалюти як власності. Його підписав президент 15 березня 2022 року, але досі закон не набув чинності, загрузнувши у багатьох редагуваннях. 

Та не зміни в законі є причинами відкладання його в довгу шухляду. Документ набуває чинності тільки після «внесення змін до податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій із віртуальними активами». 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Себто саме неадаптованість податкового кодексу до таких нововведень і гальмує повне регулювання криптовалюти. Та варто зазначити, що відповідний законопроєкт відправили на розгляд Верховною Радою та Комітетом із питань фінансів, податкової та митної політики ще 13 березня минулого року. 

Влітку цього року регулювання цифрових активів мало неабиякий прогрес. У червні Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) завершила розроблення проєкту про оподаткування криптоактивів і оновила текст закону «Про віртуальні активи». Ба більше, зміни передбачають й адаптацію до європейських норм регулювання активів MiCA. Що цікаво, Україна може стати першою європейською країною, що імплементує такий документ. 

Деталі регулювання

У разі ухвалення Верховною Радою оновлене законодавство про цифрові активи матиме такі ключові положення:

Останніми кроками залишається ухвалення змін до Податкового кодексу, що дозволять державі оподатковувати операції з криптовалютами. Та досі залишається невідомим стан справ із оновленим законодавством для цифрових валют. Хоча у нього залишається неабиякий потенціал. Водночас від державних урядовців чути дедалі більше натяків на те, що криптовалюту можуть прийняти — як із законодавством, так і без.

Уряд і бізнес просуває крипторегулювання

Міністерство цифрової трансформації завжди визнавало криптовалюту невідʼємною сферою економічних інтересів громадянина, натомість розуміння її як індустрії повною мірою відбулося цього року. Серед найголосніших ініціатив у цьому напрямі, які запровадила державна структура — Crypto Aid for Ukraine, унікальна платформа спрямування пожертвувань у криптовалюті, ідею якої нещодавно перейняв Ізраїль. Ба більше, у журналі Incredible Tech: Investor’s Guide to Ukrainian IT, що присвячений яскравим представникам українського бізнесу, знайшлося місце і для криптовалютних компаній, зокрема, для Hacken і біржі KUNA. 

Що важливо, Мінцифри наразі розробляє е-гривню, яка функціонує за допомогою технології blockchain і фактично є крипто-CBDC (Central Bank Digital Currency, з англійської — цифрова валюта центрального банку). Її пілотне введення в обіг має розпочатися у 2024 році. 

Та дійсно унікальною ініціативою Мінцифри є освітня. Навчальні програми міністерства покривають широкий спектр тем: від політології та соціології до штучного інтелекту й урбаністики. Серед них є й крипта. Безкоштовні курси від WhiteBIT, вебінари від її засновника Володимира Носова, а також навчальні матеріали від експертів — усім цим рясніє «Дія.Освіта». Сам Володимир Носов стверджує, що регулювання — це логічний і ефективний крок, а також натякає, що його не уникнути Україні:

Окрім Носова, ще один визначний український керівник натякає на прийняття криптовалюти — Сергій Коваленко, CEO Yasno, українського енергопостачальника. На пропозицію головного редактора dev.ua Стаса Юрасова додати крипту в програму лояльності, він відповів, що «крипта у нас зʼявиться». Так він міг натякнути на можливість сплачувати за електроенергію криптовалютою. 

Натяки чи реальні плани?

Поки що важко казати про те, чи мають заяви Мінцифри щось спільне із курсом держави на регулювання криптовалюти. Зрозуміло лише одне — візія міністерства повністю відображає розуміння Web3 як вагомої індустрії, а криптовалюти — як необхідного фінансового інструмента громадян України. Сильна позиція урядової структури, а також українського бізнесу уже виступає каталізатором ухвалення законодавства про віртуальні активи, і її результати ми побачимо рано чи пізно.