На табло 32:0. Що аудит Євросоюзу виявив у системі захисту європейських грошей

У 2025 році Україна повідомила Європейський Союз про 32 порушення під час використання європейських коштів на відбудову. За той самий період українські правоохоронні органи відкрили за цими коштами рівно нуль кримінальних справ.

Це не моя оцінка. Це висновок Аудиторської ради, яка у липні оприлюднила звіт про те, як українська антикорупційна система захищає гроші ЄС.

Хто, кому і за що платить

З 2024 року Євросоюз фінансує український бюджет через програму Ukraine Facility. Це понад 50 мільярдів євро на чотири роки у вигляді грантів і пільгових кредитів. Гроші йдуть не окремими проєктами, а траншами прямо до державного бюджету, за умови що Україна виконує узгоджений перелік реформ. Сьомий транш ми отримали навесні цього року.

Оскільки це кошти європейських платників податків, ЄС хоче бачити, що з ними відбувається. Для цього існує європейське бюро OLAF, яке розслідує шахрайство з коштами ЄС по всьому світу. А в кожній країні, яка ці кошти отримує, має бути національна служба-партнер. В Україні таку функцію з 2024 року виконує Держаудитслужба, і називається вона AFCOS, служба координації боротьби з шахрайством.

Логіка проста. Аудитори виявляють порушення, повідомляють Брюссель, а серйозні випадки передають слідчим. Мережа для цього створена і охоплює тринадцять органів, включно з НАБУ, Офісом генпрокурора, поліцією та СБУ.

Це опис того, як система має працювати. Аудиторська рада вирішила перевірити, як вона працює насправді, і просто запитала самі ці органи.

Перекличка

Питання було одне: скільки кримінальних чи адміністративних справ пов’язаних з витратами коштів ЄС ці органи вели або порушували у 2024-2026 роках. Відповіді варто прочитати підряд.

Підписуйтеся на наші соцмережі

НАБУ: спільних справ і оперативного обміну інформацією не було.

САП: оперативного обміну з OLAF не було.

НАЗК: матеріалів, повʼязаних із фінансуванням ЄС, правоохоронцям не передавало.

АРМА: операційної співпраці немає.

ДБР: одна справа.

Тобто, станом на травень 2026 року жоден спеціалізований антикорупційний чи правоохоронний орган офіційно не повідомив AFCOS про жодну корупційну справу, повʼязану з Ukraine Facility.

Порушення при цьому є. Просто знаходять їх не слідчі. Близько 90% усього, про що Україна повідомляє Європу, походить з планових перевірок Держаудитслужби. Система працює як бухгалтерія, а не як правоохорона.

При цьому порушення не абстрактні. Найтиповіші сюжети 2025 року такі: акти виконаних робіт, у яких роботи записані як зроблені, а насправді не зроблені, нецільове використання коштів і завищені компенсаційні виплати. Сфери: освіта, ремонти медичних закладів, житлові компенсації для вразливих людей.

Гроші зникають в актах виконаних робіт, аудитори це фіксують, а кримінальних справ немає. Напрошується думка про змову або саботаж. Насправді причини значно прозаїчніші, і їх дві.

Перша причина технічна. Коли слідчий вносить справу до Єдиного реєстру досудових розслідувань, він не зазначає джерело фінансування. У реєстрі є лише «бюджетні кошти». Відрізнити справу про європейські гроші від справи про будь-які інші неможливо. Навіть якщо дуже хотіти порахувати, рахувати нема за чим.

Друга причина юридична. В українському законодавстві немає обовʼязку правоохоронних органів співпрацювати з OLAF. Співпраця добровільна. Європейське бюро окремо фіксує небажання Національної поліції, а це орган, який веде більшість справ про корупційні правопорушення.

Не вигадати, а дотиснути

Проблему помітили не вчора і не аудитори. Рішення вже написані, вони просто лежать без руху.

Офіс генпрокурора підготував зміни, які дозволять позначати в реєстрі справи, що стосуються європейських грошей. Держаудитслужба ще в березні подала до Мінфіну свій пакет змін до законів. Стратегію протидії шахрайству розробили, погодили з двадцятьма шістьма установами і врахували зауваження європейських колег. Усе це існує. Усе це чекає на погодження.

Тобто вигадувати нічого не треба. Треба дотиснути. І тут є два шляхи.

Перший простий. Позначати всі закупівлі та всі справи за європейські гроші окремою міткою «Ukraine Facility». Приблизно так, як у Prozorro вже позначають донорів. Тоді будь-який такий випадок можна знайти за кілька кліків, порахувати і про нього звітувати. Для цього не потрібен закон, достатньо наказу і кількох тижнів роботи. Грошей це не коштує взагалі.

І тут є ефект, про який зазвичай не згадують. Мітка працює в обидва боки. Коли чиновник бачить, що конкретний тендер окремо позначений як європейський і що за ним стежать пильніше, ніж за іншими, ризик для нього виглядає зовсім інакше. Інколи видимість зупиняє краще, ніж покарання.

Другий шлях довший. Обовʼязок співпрацювати з європейськими партнерами треба вписувати в закони про поліцію, прокуратуру, НАБУ, ДБР і БЕБ. А це вже Верховна Рада, комітети, два читання і питання політичної волі. Такі речі в нас рухаються роками, і чесніше сказати про це прямо.

Тому починати логічно з першого. Можна ухвалити скільки завгодно законів про обовʼязок звітувати, але звітувати нема про що, поки в реєстрі не видно, які справи стосуються європейських грошей. Спочатку навчитися бачити. Потім зобовʼязувати дивитися.

Наступний звіт Аудиторської ради вже готують. Я б дуже хотів, щоб у графі про кримінальні справи там стояв не нуль. Поки що для цього достатньо одного наказу.