«Квантові» акції вже на біржах
Квантові комп’ютери ще не стали масовим продуктом, але їхні розробники вже залучають мільярди. У 2026 році сектор почав перетворюватися з венчурної ставки на далеке майбутнє на самостійну біржову індустрію. Тобто з IPO, державним фінансуванням, виробничими ланцюгами та гонкою США, Європи й Китаю.
Ще нещодавно квантові обчислення виглядали як галузь, де наукові публікації помітно випереджають бізнес-моделі. Компанії будували експериментальні машини, сперечалися про кількість кубітів і якість корекції помилок, а інвесторам залишалося вірити в далеке технологічне майбутнє. У 2026 році ситуація змінилася. Квантовий сектор уже формує самостійну групу публічних компаній із багатомільярдними капіталізаціями, а на біржу виходять не лише розробники процесорів, а й постачальники обладнання. За оцінкою McKinsey, до 2035 року ринок квантових обчислень може зрости до $28-72 млрд, а сукупна виручка квантових технологій – обчислень, зв’язку та сенсорів – наблизиться до $97 млрд. Для фондового ринку це вже не наукова екзотика, а новий сегмент deep tech.
Головна особливість цього сегмента – величезний розрив між сьогоднішньою виручкою та вартістю компаній. Інвестори платять не за поточний грошовий потік, а за ймовірність того, що одна з конкуруючих архітектур стане стандартом наступного покоління обчислень. Тому технологічна перевага, запас капіталу, доступ до державних замовлень і здатність вбудувати квантові машини у звичну хмарну інфраструктуру сьогодні важливіші за маржу.
З лабораторії – на Nasdaq
Найпоказовіший приклад – Quantinuum. Компанія, що виникла внаслідок об’єднання квантового підрозділу Honeywell і Cambridge Quantum, будує комп’ютери на іонних пастках і водночас розвиває програмний стек. У червні 2026-го вона провела перше для галузі велике класичне IPO: розмістила 28 млн акцій по $60 і залучила $1,68 млрд. У день дебюту оцінка компанії піднімалася приблизно до $17,6 млрд. При цьому квартальна виручка у II кварталі становила лише $8 млн. Такий дисбаланс добре показує, що саме купує ринок.
Інвесторів цікавить насамперед технологічна та комерційна зв’язка. Система Helios використовує 98 фізичних кубітів, а компанія демонструвала роботу 48 логічних кубітів із дуже високою точністю. Партнерство з Oracle передбачає розміщення Helios безпосередньо в дата-центрі Oracle Cloud Infrastructure: клієнт зможе звертатися до квантової потужності приблизно так само, як сьогодні орендує GPU або HPC. Паралельно співпраця з тайванською Quanta Computer має допомогти перейти від штучного виробництва установок до модульного промислового складання. Для інвестора це вже зрозуміла історія: технологія, канал продажів і виробнича база складаються в один ланцюг.
Інший флагман сектора, IonQ, також працює з іонними пастками, але будує ширшу платформу – квантові обчислення, мережі, сенсори та захищений зв’язок. У другому кварталі 2026 року компанія отримала рекордні $80,1 млн виручки й після серії придбань стала дедалі менше схожою на вузький науковий стартап. Ключовий крок – купівля за $1,8 млрд американської SkyWater Technology. Разом із чинною напівпровідниковою фабрикою IonQ отримує власний виробничий контур і можливість контролювати ланцюг від проєктування до випуску компонентів.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Особливо важливим є державний ринок. IonQ допущена до участі в програмі Missile Defense Agency SHIELD із загальною стелею закупівель $151 млрд. Це не контракт IonQ на $151 млрд, а багатопостачальницька рамкова програма, у якій понад дві тисячі компаній можуть конкурувати за окремі завдання. Але участь показує, чому квантові компанії отримують премію від інвесторів: їхні технології дедалі тісніше пов’язуються з національною безпекою, навігацією, криптографією та оборонною електронікою. У США держава вже прямо бере участь у промисловому фінансуванні квантового сектора через програми Міністерства торгівлі та CHIPS and Science Act.
Різні архітектури, один сектор на біржі
На публічному ринку є й більш спеціалізовані моделі. Rigetti робить ставку на надпровідникові кубіти та продає як хмарний доступ, так і локальні квантові системи для лабораторій і обчислювальних центрів. У другому кварталі її виручка становила $5,1 млн, а запас грошових коштів і ліквідних інвестицій перевищував $540 млн. D-Wave займає окрему нішу: компанія багато років розвиває квантовий відпал – архітектуру для оптимізаційних завдань – і водночас розширюється в напрямку універсальних gate-model систем. Їхня біржова вартість вимірюється мільярдами доларів, хоча поточні доходи неспівставні з оцінкою.
У 2026 році публічна квантова карта стала ширшою. Infleqtion, що працює з нейтральними атомами, вийшла на NYSE через об’єднання зі SPAC і отримала понад $550 млн нового капіталу. Її бізнес цікавий тим, що обчислення доповнюються більш прикладними напрямами – атомними годинниками, інерціальними сенсорами та радіочастотними системами. У II кварталі компанія після уточнення звітності показала $13,5 млн виручки та підвищила прогноз на рік приблизно до $45 млн. Це знижує залежність інвестиційної історії від обіцянки «колись побудуємо універсальний квантовий комп’ютер».
Фінська IQM представляє європейську альтернативу. Компанія виробляє повнофункціональні надпровідникові машини й орієнтується не лише на хмару, а й на продаж систем національним лабораторіям і суперкомп’ютерним центрам. У липні 2026 року IQM вийшла на Nasdaq і Nasdaq Helsinki. До серпня компанія повідомляла про 17 поставлених і 26 проданих систем, а портфель замовлень перевищив €102 млн. Для інвесторів IQM важлива як приклад того, що квантовий бізнес може розвиватися за моделлю промислового обладнання: держави, університети та HPC-центри вже готові купувати установки й інтегрувати їх із класичними суперкомп’ютерами.
Китай будує біржовий конвеєр
Окрема тема – Китай. Пекін намагається не просто брати участь у квантовій гонці, а створити власний повний контур: дослідження, виробництво компонентів, обчислювальні платформи, державний попит і внутрішній фондовий ринок. У 15-му п’ятирічному плані на 2026-2030 роки квантові технології прямо названі одним із майбутніх джерел економічного зростання. Паралельно Шанхайська біржа розширює можливості STAR Market для «жорстких технологій», включно з квантовими компаніями, зокрема тими, що ще не вийшли на прибуток.
Першою публічною квантовою компанією світу ще у 2020 році стала китайська QuantumCTek. Спочатку її основною спеціалізацією був квантовий зв’язок, але тепер швидко зростають обчислення та високоточні вимірювання. У 2025 році виручка компанії досягла 310 млн юанів, а квантово-обчислювальний напрям зріс майже на 112% і приніс близько 120 млн юанів. Компанія вперше показала чистий прибуток. Контроль над QuantumCTek перейшов до структури China Telecom, що перетворює її не лише на комерційний, а й на стратегічний актив.
Ще показовішим є те, що на біржу виходить інфраструктура квантового бізнесу. У серпні 2026 року на STAR Market розмістилася CIQTEK – виробник електронних мікроскопів, спектрометрів та іншого високоточного наукового обладнання. Компанія залучила близько 849 млн юанів. Слідом почала торги Precilasers, виробник прецизійних лазерів: у 2025 році її виручка зросла до 418 млн юанів, причому близько 70% основної виручки припадало на застосування у квантових технологіях. Це класична логіка «продавця лопат під час золотої лихоманки»: незалежно від того, яка архітектура переможе, галузі знадобляться лазери, кріогеніка, вимірювальне обладнання, фотоніка та спеціалізована мікроелектроніка.
Наступна хвиля вже формується. Origin Quantum розвиває надпровідникові комп’ютери та хмарну платформу Wukong; QBoson робить ставку на спеціалізовані фотонні обчислення; TuringQ будує фотонні системи на тонкоплівковому ніобаті літію та власну пілотну лінію. Усі три компанії почали рух за китайською процедурою підготовки до IPO. Китай фактично намагається перетворити квантову індустрію з набору дослідницьких центрів на публічно фінансовану технологічну галузь.
Лідери ще не визначилися
Однак вважати, що майбутній переможець уже визначився, було б помилкою. Китай має величезний внутрішній ринок, державне фінансування та дедалі зручнішу біржову інфраструктуру для deep tech. Але у США – глибший ринок капіталу, найсильніші хмарні платформи, попит з боку військових і безліч конкуруючих компаній (родом з університетів). Європа зберігає позиції в науковій базі та промисловому обладнанні. Крім того, поки що невідомо, яка фізична архітектура виявиться найбільш масштабованою: іонні пастки, надпровідники, нейтральні атоми, фотоніка, кремнієві спінові кубіти або поєднання кількох підходів. Лідерство сьогодні зовсім не гарантує лідерства через п’ять або десять років.
Саме тут міститься головний біржовий ризик. Більшість «чистих» квантових компаній, як і раніше, збиткові, а їхня капіталізація у багато разів перевищує річну виручку. Технічний глухий кут, затримка дорожньої карти або охолодження інтересу до сектора здатні спричинити справжню «квантову зиму». Державні гроші підтримують розвиток галузі, але водночас можуть завищувати очікування та маскувати слабкість комерційного попиту.
Але напрям руху вже визначено. Коли на біржу виходять не
лише розробники кубітів, а й фабрики, постачальники лазерів, вимірювального
обладнання та хмарні інтегратори, формується повноцінна індустріальна
екосистема. Я думаю, квантові обчислення ще довго не замінять класичні
процесори та GPU. Їхня роль буде іншою: спеціалізований прискорювач для завдань
у хімії, матеріалознавстві, фінансах, логістиці, енергетиці, криптографії та
штучному інтелекті. Якщо ця модель підтвердиться, квантові компанії стануть для
фондового ринку тим, чим нещодавно стала AI-інфраструктура: спочатку невеликим
і ризикованим сегментом, а потім – окремим класом технологічних активів, який
неможливо ігнорувати.
Денис Стаджі