Арешт рахунків підприємства: чому це відбувається і як розблокувати кошти
Знаю історію: власник невеликої виробничої компанії відкрив зранку банківський застосунок, щоб оплатити постачальнику партію сировини — і платіж просто не пройшов. Подзвонив у банк, там сказали тільки одне: «рахунок обмежено». Хто наклав обмеження, чому і на скільки — не відповіли, бо самі не мали цієї інформації під рукою. Три дні пішло тільки на те, щоб зрозуміти, що взагалі відбувається.
Коли я почала розбиратись у темі — а зробила це саме тому, що бачила, як подібні історії повторюються в бізнес-чатах раз у раз, — з'ясувалось, що «арешт рахунку» це не одна процедура, а щонайменше п'ять різних, і кожна працює за своїми правилами. Ділюся тим, що вдалося розкласти по поличках.
Чому взагалі арештовують рахунки
Обмежити операції по рахунку можуть щонайменше п'ять різних органів, і кожен — на своїй правовій підставі:
— у кримінальному провадженні арешт накладає слідчий суддя або суд ухвалою за клопотанням слідчого чи прокурора (ст. 170–175 КПК України) — мета може бути різна: збереження речових доказів, забезпечення можливої конфіскації або цивільного позову;
— у виконавчому провадженні обмеження накладає державний або приватний виконавець постановою в межах примусового стягнення боргу (ст. 56 Закону «Про виконавче провадження»);
Підписуйтеся на наші соцмережі
— податковий борг — ДПС може адміністративно арештувати майно самостійно, рішенням керівника податкового органу, а от арешт саме коштів на рахунку — тільки через суд, за зверненням податкової (ст. 94 ПКУ)
— забезпечення позову в цивільній чи господарській справі накладає суд (ст. 149–150 ЦПК, ст. 136–137 ГПК);
— і окремо стоїть санкційне блокування за Законом «Про санкції» — це взагалі інша правова природа, і скасовується воно не так, як усе перелічене вище.
Найбільше здивувало ось що: погашення боргу саме по собі не знімає арешт, якщо він накладений у кримінальному провадженні з іншою метою — наприклад, для збереження доказів. Тобто перше, що треба зробити — не платити і не панікувати, а з'ясувати, яка саме з п'яти процедур спрацювала у вашому випадку.
Що робити в перші дні
З того, що вдалося зібрати від юристів і з відкритих матеріалів, алгоритм виглядає приблизно так:
-
1
Одразу письмово запитати в банку реквізити документа-підстави — номер, дату, орган, вид обмеження. Банк не завжди дає копію самого документа, але зобов'язаний повідомити хоча б ці дані.
-
2
Паралельно залучити адвоката — не після з'ясування підстави, а одночасно з першим кроком, бо швидкість тут напряму впливає на зарплати й контрактні строки.
-
3
Перевірити, чи арешт стосується одного рахунку, чи всіх — новий рахунок відкривати варто тільки після того, як зрозуміло формулювання документа-підстави: інакше він теж може підпасти під обмеження.
-
4
Повідомити ключових контрагентів про затримку платежів письмово, щоб зафіксувати причину прострочення — це знадобиться і для збереження відносин, і як доказ у разі спору.
-
5
Оцінити можливість часткового доступу до коштів — виявляється, навіть під арештом іноді можна домогтися дозволу на зарплатні чи податкові платежі через клопотання про часткове скасування обмеження (для кримінального провадження — за ст. 174 КПК).
Окремо для тих, хто зіткнувся з цим під час дії воєнного стану: банківські й валютні обмеження регулюються постановою НБУ № 18, але вона не створює окремого механізму зняття арешту — база все одно та сама, з якої й почали: кримінальна, виконавча чи податкова процедура.
Хто про це публічно пише
Поки розбиралася, натрапила на кілька юридичних компаній, чиї матеріали справді допомогли розкласти все по поличках. Armada.law публікує детальні розбори саме про арешт рахунків і майна в кримінальних провадженнях. Asters, одна з найстаріших юридичних фірм країни, окремо звертає увагу на те, що арешт у виконавчому провадженні і в кримінальному — це геть різні механізми з різними строками оскарження, і плутанина між ними коштує часу й грошей. GOLAW публічно розповідає про кейси, де арешт скасовували через непропорційність обмеження. А HADZHUK & PARTNERS у своїх матеріалах розписує саме покроковий алгоритм дій — що робити в перші години, які документи збирати і коли можна просити частковий доступ до коштів. Не берусь нікого рекомендувати — просто фіксую, чиї тексти реально допомогли мені розібратися в темі.
Ще один момент, який я не одразу зрозуміла: скільки часу займає сам розгляд клопотання про арешт. Виявляється, слідчий суддя має розглянути його не пізніше двох днів з моменту надходження до суду, а якщо йдеться про арешт уже тимчасово вилученого майна — ухвалу повинні постановити не пізніше 72 годин, інакше майно автоматично повертається власнику. Тобто швидкість тут працює в обидва боки: і на арешт, і на його зняття є чіткі процесуальні строки, які варто знати заздалегідь, а не з'ясовувати постфактум.
Замість висновку
Найгірше рішення в цій ситуації — чекати і сподіватися, що «само розблокується». Поки не встановлено, яка саме з п'яти процедур спрацювала, будь-яка дія — хоч скарга виконавцю, хоч лист у податкову — може виявитися зверненням не в той орган і просто забрати час, якого й так мало.
Це не юридична консультація — ділюся тим, що вдалося зібрати з відкритих джерел і розмов з юристами. Для конкретної ситуації варто звертатись до адвоката, який побачить саме ваш документ-підставу.