Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

5 принципів побудови ефективної комунікаційної команди

Сабіна Обухова
Сабіна Обухова Комунікаційниця, PR-директорка групи компаній UPG.
1
7 хвилин читання

На етапі активного масштабування компанії неминуче стикаються з кризою зростання. Вона може проявлятися в багатьох аспектах – від операційного хаосу до дефіциту ресурсів, але одним із найвиразніших її проявів часто стає саме комунікаційний.

За даними Harvard Business Review, на етапі активного росту контролювати взаємодію компанії з ринком без налагодження системних багаторівневих комунікацій стає просто неможливо. Окрім класичних маркетингових інструментів, важливими складовими діяльності бізнесу стають репутаційний менеджмент, антикризове управління, робота над соціальними проєктами та внутрішні комунікації.

У цей момент бізнесу потрібен уже не просто PR-фахівець, а повноцінна комунікаційна система. Найбільший виклик тут – не просто знайти сильних фахівців, а побудувати злагоджену структуру з чітким розподілом ролей, ризиків та зон відповідальності.

Про те, як сформувати команду комунікаційних “спецпризначенців”, який стане надійним щитом бізнесу – у 5 принципах.

Матриця ролей замість «універсальних солдатів»

Типова помилка керівників під час створення комунікаційного відділу — спроба знайти один «золотий кадр», який однаково якісно писатиме пресрелізи, налагоджуватиме звʼязки з медіа, гаситиме кризи та опікуватиметься корпоративною культурою. Пошук таких кросфункціональних гравців з універсальним набором навичок зазвичай малоперспективний, адже виконання настільки різних завдань вимагає відмінних, а часом і взаємовиключних психотипів та компетенцій.

Ефективна комунікаційна команда – це синергія фахівців із різними ролями, які підсилюють один одного. На практиці таку стійку систему варто будувати навколо трьох ключових профілів:

- «Комунікаційник-екстраверт» (PR та зовнішні зв'язки): Людина, яка живе спілкуванням з іншими. Вона легко зав'язує контакти з журналістами, партнерами та лідерами думок, вміє закохувати в бренд та з перших хвилин викликати довіру.

Підписуйтеся на наші соцмережі

- «Комунікаційник у білому комірці» (GR, аналітика та офіційні позиції): Системний фахівець, якому можна довірити найскладніші виклики – опрацювання офіційних запитів, взаємодію з державними чи контролюючими органами, юридично чутливі документи та глибинну аналітику.

- «Менеджер-емпат» (Внутрішні комунікації): Людина, чий головний фокус – атмосфера всередині компанії. Тут визначальними є не стільки академічні знання, скільки високий рівень емпатії, вміння слухати, відчувати настрій колективу та щоденно розбудовувати корпоративну культуру.

Стаж vs бекграунд 

У рекрутингу комунікаційників є поширений стереотип: що більший у кандидата стаж у ніші, то краще. Проте на практиці багаж років у професії може перетворитися на рамки та відсутність ініціативи. Бажання вчитися, критичне мислення, гнучкість та кмітливість зазвичай виявляються значно ціннішими за сухі цифри в резюме.

Окремий ризик – намагання «схантити» фахівця з компанії-конкурента. Разом із релевантним досвідом кандидат майже неминуче приносить готові шаблони, чужі підходи, а часом і чужі помилки. Але головне – він може відтворювати чуже бачення розвитку замість того, щоб будувати унікальний шлях вашого бренду.

Значно вигідніша стратегія – шукати людей із суміжних галузей, які перетинаються з вашим бізнесом (наприклад, з ритейлу, ресторанного сектору чи HoReCa).

Оцінюючи кандидата, варто дивитися не на назву останньої посади чи роки в галузі, а на його реальний бекграунд: які саме завдання людина вирішувала, як мислила під час форс-мажорів і наскільки цей досвід відповідає конкретній ролі у вашій системі.

Оцінка глибинних мотивацій

Найм спеціалістів із комунікацій дає найкращий результат у партнерстві HR-експертизи та залученості керівника напряму. Рекрутер якісно оцінює формальні компетенції, відповідність вакансії та загальні навички фахівців. Натомість залученість керівника вже з перших етапів дозволяє глибше розгледіти спосіб мислення кандидата, його стійкість та сумісність із командою.

Звичні для PR-сфери тестові завдання – це важливий, але далеко не єдиний інструмент перевірки компетенції людини. До прикладу, кандидат може демонструвати сильні фахові знання, але мати неприйнятний підхід до командної взаємодії. Саме тут у нагоді стають психометричні тестування та глибинні психологічні методики. Вони підсвічують те, чого не видно в резюме: реальну мотивацію людини, її поведінку в конфліктних ситуаціях, рівень відповідальності та емпатії.

Ставка на масштабних особистостей

Нерідко керівники напрямів остерігаються занадто амбітних кандидатів. Існує стереотип, що такими людьми складніше керувати або що вони швидко підуть від вас у пошуках кращих можливостей. Проте для побудови справді масштабного бізнесу потрібні гравці із масштабним мисленням та не менш глобальними амбіціями. Завдання ж лідера – не стримувати їхній темп, а створити середовище, із якого їм не захочеться йти.

Ключова цінність таких фахівців полягає у фокусі на рішеннях, а не на бар'єрах. Щоб розпізнати цей психотип ще на співбесіді, достатньо поділитися з кандидатом найамбітнішими планами компанії та відстежити реакцію. Сильний фахівець одразу почне міркувати, як цього досягти, тоді як обережний – перераховувати ризики та пояснювати, чому це неможливо.

Формування команди з амбітних людей дає потужний кумулятивний ефект. Вони сприймають комунікаційні успіхи як особисті досягнення, а тому працюють із високою внутрішньою мотивацією. Зрештою, коли поруч зібрані люди, які прагнуть постійного зростання, масштабнішим та сильнішим стає весь бізнес.

Цінності важливіші за посадові інструкції

Знайти сильних спеціалістів – лише половина справи. Набагато складніше згуртувати їх у здорову та стійку команду. Фундаментом такого колективу завжди залишаються повага та щирість. Здорове робоче середовище передбачає абсолютну відкритість: якщо виникає проблема або незгода, про це потрібно говорити відверто, навіть якщо доводиться сперечатися. Накопичення образ чи кулуарні інтриги мають бути принципово неприйнятними, адже саме такі речі руйнують будь-який професійний потенціал та довіру всередині.

Будь-який департамент можна просто укомплектувати кадрами, але побудувати справжню команду – значно складніший виклик. Для цього недостатньо механічно закрити вакансії. Потрібно чітко розуміти, кого саме ви шукаєте, чому людина має зайняти конкретну роль і як вона підсилить інших. Зрештою, саме ці управлінські рішення визначають, наскільки потужною, життєздатною та ефективною буде комунікаційна функція вашого бізнесу.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
1
Icon 1
Коментарі
Мрію працювати в команді, в якій чітко розподілені обов'язки та відповідальність, а не потрібен фахівець-оркестр. За вашою класифікацією, мій типаж — «Комунікаційник у білому комірці», бо люблю аналітику й цифри. Сабіно, можете поділитися кейсом, коли психометричні тестування та глибинні психологічні методики були для вас визначальними при виборі фахівця в команду?

Підписуйтеся на наші соцмережі