Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Чи корисна аерофритюрниця для здоров’я?

Iryna Novykova
Iryna Novykova Топ автор Редакторка Блогу ОН Клінік
0
8 хвилин читання

Аерофритюрниця часто позиціонується як більш здорова альтернатива звичайному смаженню. І для цього є підстави: такий спосіб приготування справді може зменшити кількість доданого жиру в раціоні, зберігаючи приємний смак і хрустку текстуру страв.

Любов до картоплі фрі, смаженої курки чи хрустких закусок цілком зрозуміла. Але традиційне смаження у великій кількості олії пов’язане з вищою калорійністю їжі та потенційними ризиками для серцево-судинного здоров’я. Саме тому багато людей замислюються, чи є аерофритюрниця справді кориснішим вибором.

З погляду доказового підходу відповідь така: аерофритюрниця може бути кращою альтернативою фритюру, але її користь залежить від того, які продукти ви готуєте і як саме це робите.

Аерофрітюрниця (аерофрай) — це кухонний електроприлад, який готує їжу потоком гарячого повітря з інтенсивною циркуляцією, завдяки чому продукти підрум’янюються і стають хрусткими зовні, але потребують значно менше олії, ніж під час традиційного смаження у фритюрі чи на сковорідці. 

Простіше кажучи: це компактна конвекційна піч, яка імітує ефект смаження без занурення їжі у велику кількість жиру.

Попри назву, аерофритюрниця не смажить їжу в класичному розумінні. По суті, це компактний прилад, який працює за принципом конвекційної печі: гаряче повітря швидко циркулює навколо продуктів і створює рум’яну, хрустку скоринку.

Саме тому в аерофраї можна приготувати не лише картоплю чи курку, а й овочі, рибу, страви з тіста та навіть десерти. За текстурою результат часто ближчий до смаження, ніж до варіння чи запікання без обдуву гарячим повітрям.

Водночас важливо не перебільшувати її можливості: аерофритюрниця не повністю відтворює ефект глибокого смаження у великій кількості олії, але дозволяє наблизитися до бажаної хрусткості з меншим використанням жиру.

Аерофритюрниця може бути корисною насамперед тому, що допомагає зменшити кількість доданої олії. Це особливо важливо для людей, які контролюють калорійність раціону, рівень холестерину або ризики серцево-судинних захворювань. Жири мають високу енергетичну щільність: в одному грамі жиру калорій більш ніж удвічі більше, ніж у грамі білків або вуглеводів. Під час класичного смаження, особливо у фритюрі, їжа вбирає частину олії, і калорійність страви швидко зростає.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Дієтологи зазначають, що приготування в аерофритюрниці зазвичай потребує значно менше олії, а іноді дозволяє обійтися і зовсім без неї. У деяких випадках це може знижувати калорійність страви порівняно з фритюром до 80%, хоча конкретний результат залежить від рецепта, продукту й кількості доданого жиру. 

Окрема перевага полягає в тому, що людина частіше готує вдома, а отже краще контролює склад страви, тип олії, температуру та ступінь обробки продуктів.

У більшості випадків — так. Менша кількість олії означає менше зайвих калорій. Крім того, це може бути корисно для людей, які намагаються зменшити споживання насичених жирів або уникають надмірно жирної їжі через захворювання шлунково-кишкового тракту.

Особливо це актуально, якщо порівнювати аерофрай з ресторанним фритюром. У закладах харчування можуть використовуватися олії, які багаторазово нагріваються, що небажано з погляду здорового харчування. Домашнє приготування в аерофритюрниці дає більше контролю й за якістю продуктів, і за способом термічної обробки.

Проте є важлива деталь: менше олії не робить будь-яку їжу автоматично корисною. Якщо готувати ультраоброблені напівфабрикати, жирні ковбасні вироби чи бекон, загальний профіль страви все одно не стане оптимальним для здоров’я.

Акриламід — це хімічна сполука, яка може утворюватися під час високотемпературного приготування деяких продуктів, особливо багатих на крохмаль, зокрема картоплі та зернових. Найчастіше про нього говорять у контексті смаження, запікання та обсмажування.

Наявні дані свідчать, що приготування в аерофритюрниці може зменшувати кількість акриламіду порівняно з традиційним фритюром. В окремих дослідженнях зниження було суттєвим — до 90%. Але це не означає, що акриламід зникає повністю.

З позиції доказової медицини тут важливо уникати категоричних висновків. Є дані експериментальних досліджень, зокрема на тваринах, які пов’язують високі дози акриламіду з підвищеним канцерогенним ризиком. Але в реальному харчуванні ризик визначається не одним продуктом чи одним способом приготування, а загальним харчовим патерном, частотою споживання й кількістю сильно засмаженої їжі.

Попри позитивні сторони, аерофритюрниця не є повністю нейтральним способом приготування. Будь-яка високотемпературна обробка їжі може супроводжуватися утворенням небажаних сполук.

Зокрема, у деяких дослідженнях зазначалося, що під час приготування риби в аерофраї можуть зростати рівні продуктів окиснення холестерину. Ці сполуки пов’язують із потенційно несприятливим впливом на здоров’я. Також під час приготування за високих температур можуть утворюватися поліциклічні ароматичні вуглеводні — речовини з канцерогенним потенціалом.

Водночас важливий нюанс полягає в тому, що ризик зазвичай нижчий, ніж при глибокому смаженні у великій кількості олії. Тобто аерофритюрниця не ідеальна, але в багатьох сценаріях є менш шкідливим варіантом порівняно з класичним фритюром.

Коректніше сказати так: немає підстав стверджувати, що сама аерофритюрниця “викликає рак”. Але, як і інші способи високотемпературного приготування, вона може сприяти утворенню сполук, надлишковий контакт із якими небажаний. Тому в доказовому підході акцент робиться не на страху перед одним кухонним приладом, а на зниженні загального ризику:

  • не перегрівати їжу;
  • не доводити продукти до сильного підгоряння;
  • не використовувати олію повторно;
  • готувати у добре вентильованому приміщенні;
  • не робити сильно обсмажену їжу основою раціону.

Ризики зростають не через сам факт використання аерофритюрниці, а через часте вживання надмірно обробленої, пересмаженої та жирної їжі.

Аерофритюрниця не працює за тим самим принципом, що мікрохвильова піч. Вона не “опромінює” їжу в побутовому значенні цього слова, а просто нагріває її потоком гарячого повітря. За механізмом дії це ближче до конвекційної духовки, ніж до мікрохвильовки. Тому побоювання щодо особливого небезпечного випромінювання від аерофритюрниці не мають практичного підґрунтя в межах звичайного домашнього використання.

Щоб отримати максимум користі й мінімізувати потенційні ризики, варто дотримуватися простих правил:

  • використовувати мінімальну кількість олії;
  • не перегрівати продукти без потреби;
  • уникати сильного потемніння та підгоряння;
  • не використовувати олію повторно;
  • частіше готувати овочі, бобові, рибу та нежирні джерела білка, а не лише напівфабрикати;
  • вмикати витяжку або провітрювати кухню.

Так аерофритюрниця справді може стати інструментом, який допомагає зробити раціон кращим, а не просто ще одним способом готувати умовно шкідливу їжу.

Аерофритюрниця може бути кориснішою за традиційний фритюр, оскільки зазвичай потребує менше олії й дозволяє знизити калорійність деяких страв. Також вона може зменшувати утворення окремих небажаних сполук порівняно з класичним смаженням у великій кількості жиру. Але з позиції доказової медицини важливо розуміти головне: здоровішим є не сам прилад, а харчовий вибір людини. Якщо готувати в аерофритюрниці овочі, рибу, курятину, бобові котлети чи інші малооброблені продукти, це може бути вдалим рішенням. Якщо ж основою меню залишаються бекон, ковбасні вироби, паніровані напівфабрикати та ультраоброблена їжа, користь буде обмеженою. Найкраще сприймати аерофритюрницю як спосіб зробити корисні продукти смачнішими й привабливішими, а не як пристрій, що автоматично “оздоровлює” будь-яку їжу.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі