79-річний чоловік прожив життя з трьома пенісами

Іноді медицина підкидає знахідки, які більше схожі на сюжет з науково-фантастичного фільму, ніж на реальність. Так сталося й цього разу: звичайний розтин 79-річного чоловіка у Бірмінгемі несподівано розкрив одну з найрідкісніших анатомічних аномалій у світі — наявність трьох пенісів, причому два з них усе життя залишалися прихованими.

Випадкова знахідка під час розтину

У 2024 році члени Медичної школи Університету Бірмінгема проводили розтин тіла 79-річного чоловіка, коли натрапили на надзвичайно рідкісну знахідку в ділянці геніталій. Під час швидкого огляду виявилося: пенісів було три, а не один, як у нормі.

Наскільки рідкісною є трифалія?

Вроджене утворення додаткового пеніса — супернумерарна пенільна формація — трапляється лише в одного з кожних 5–6 мільйонів людей. У науковій літературі за понад чотири століття описано лише один підтверджений випадок трифалії — тобто наявності трьох пенісів.

Чому додаткові органи зазвичай не видаляють?

Підписуйтеся на наші соцмережі

«Майже всі хірурги приймали рішення видалити додатковий зовнішній пеніс…» — зазначають автори. Але внутрішні структури переважно залишають, якщо вони не викликають симптомів. У цьому випадку два додаткові пеніси були приховані під шкірою, у мошонці.

Чоловік міг навіть не знати про аномалію

Про його медичну історію відомо небагато. Однак дослідники припускають, що чоловік міг усе життя не здогадуватися про потрійну пенісацію. Додаткові органи були невидимі зовні, і лише ретельний розтин дозволив їх виявити.

З якими ризиками може бути пов’язана трифалія?

Внутрішнє дублювання статевих органів зазвичай не супроводжується серйозними симптомами. Водночас дослідники зазначають, що чоловік міг мати труднощі з ерекцією, інфекціями сечових шляхів або фертильністю. Також можливий біль під час статевого акту через потенційну ерекцію додаткових пенісів.

Як виникає потрійне формування пеніса?

Пеніс формується з генітального горбка під впливом дигідротестостерону (DHT). Якщо виникає збій у контролі цього процесу, можливе подвоєння або навіть потроєння зачатків органа. У цьому випадку уретра спочатку формувалась у другому пенісі, але згодом змінила напрямок у первинний.

Чому такі випадки можуть бути недооціненими?

Дослідники припускають, що трифалія може бути поширеніша, ніж вважається: частина випадків залишається непоміченою, адже внутрішні утворення не завжди спричиняють симптоми й часто виявляються лише під час розтину.

Навіщо потрібна нова класифікація таких аномалій?

Автори пояснюють, що сучасних класифікацій недостатньо, оскільки клінічні прояви можуть значно відрізнятися. Правильне групування дозволить краще розуміти ризики, методи діагностики та тактику ведення пацієнтів із подібними аномаліями.