Легалізація криптовалюти в Україні: нові правила для інвесторів і бізнесу

Легалізація криптовалюти в Україні: нові правила гри для інвесторів і бізнесу

Ще кілька років тому криптовалюта в Україні була у «сірій зоні» — не заборонена, але й не визнана. Тепер усе змінюється.

У вересні 2025 року Верховна Рада зробила перший крок до легалізації криптоіндустрії, схваливши законопроєкт № 10225-д, який визначає правила оподаткування, звітності й державного контролю. Уперше в історії держава визнає цифрові активи повноцінним об’єктом власності. Це означає: крипта виходить з тіні, а інвестори, компанії та користувачі отримають законні механізми для роботи з нею. Цей законопроєкт важливий ще й тому, що саме він «запустить в роботу» Закон України «Про віртуальні активи» (№2074-IX), який хоч і був ухвалений ще у 2021 році (підписаний у березні 2022-го), однак досі не набрав чинності, оскільки у прикінцевих положеннях передбачено, що він запрацює лише одночасно із змінами до Податкового кодексу щодо оподаткування операцій з такими активами.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Новий законопроєкт та майбутні зміни регулювання

Хоча попереду ще друге читання і можливі правки, у законопроєкті № 10225-д вже окреслено ключові положення майбутнього регулювання.

Дефініції та класифікація віртуальних активів і токенів, а також коло учасників ринку і види діяльності з VA. Законопроєкт розрізняє різні типи токенів, зокрема токени, прив’язані до активів (стейблкоїни, прив’язані до вартості фіатних валют чи інших активів), віртуальні активи, забезпечені фінансовим інструментом, а також унікальні віртуальні активи (NFT).

Правила для постачальників послуг (провайдерів) у сфері обігу VA, насамперед криптобірж, обмінників, кастодіанів. Запроваджується обов’язкова авторизація /реєстрація таких провайдерів у регулятора, вимоги до прозорості структури власності, щорічна фінансова і статистична звітність, а також відповідальність та штрафи за порушення режиму. Іноземні компанії, що надають послуги українцям, повинні будуть ставати на облік у податкових органах України протягом 60 днів від початку діяльності. 

Оподаткування операцій з криптовалютою. Проєкт встановлює, що об’єктом оподаткування для фізичних осіб буде отриманий ними позитивний фінансовий результат (прибуток) від операцій з віртуальними активами за рік. Прибуток визначатиметься як різниця між доходом від продажу криптоактивів (у перерахунку в гривню, з врахуванням курсових різниць) та підтвердженими витратами на їх придбання. Ключові податкові ставки пропонуються такі: 18% ПДФО + 5% військового збору з прибутку. Деякі операції не оподатковуватимуться: обмін одних криптоактивів на інші (без фіксації прибутку у фіаті), дохід від продажу крипто на суму менше однієї мінімальної зарплати на рік, а також вартість крипто, отриманої шляхом емісії (майнінг, стейкінг) чи безоплатно (аірдропи, баунті). Для активів, придбаних до набрання чинності законом, передбачено пільговий період: якщо такі коїни продаватимуться у 2026 році, дохід оподатковується за ставкою лише 5% ПДФО (але військовий збір 5% сплачується додатково). Це стимулює добровільно задекларувати «старі» криптоактиви. Важливо, що очікувана дата набрання чинності податкових змін – 1 січня 2026 року, тож бізнес та інвестори матимуть перехідний період для підготовки.

Комплексний нагляд і санкції. Законопроєкт уповноважує визначений орган (ймовірно, Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, НКЦПФР) здійснювати контроль за ринком VA, у тому числі проводити інспекції та навіть розслідування діяльності учасників. Регулятор зможе застосовувати санкції за порушення – штрафи, припинення дії дозволів, блокування операцій тощо. За інформацією ЗМІ, у тексті передбачено право доступу регулятора за рішенням суду до приміщень і ІТ-систем фірм, що надають послуги з криптовалютами. Але Експертне управління ВРУ (ГНЕУ) вже висловило зауваження щодо надмірно “слідчих” повноважень регулятора, тож ці положення можуть бути доопрацьовані, аби не порушити конституційні права бізнесу.

Українське регулювання також узгодять із міжнародними стандартами, зокрема, заплановано імплементацію Crypto-Asset Reporting Framework (CARF) від ОЕСР та директиви ЄС DAC8 про автоматичний обмін податковою інформацією щодо криптооперацій. Це означає, що податкові органи з часом отримуватимуть дані про операції українських резидентів з криптовалютами (зокрема від іноземних бірж) — ще один аргумент виводити таку діяльність з тіні.