Згадати все. За що український бізнес так не любить «головного фіскала» Данила Гетманцева

«До керівництва України у мене зараз лише одне питання. І його прізвище — Гетманцев», — написав кілька днів тому відомий підприємець Артур Оруджалієв. SPEKA розбиралася, за що ж так не люблять українські бізнесмени голову Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.  

Не люблять аж настільки, що від понеділка вимагають його відставки. 16 травня кілька українських бізнес-асоціацій, зокрема CEO Club Ukraine, Board та Спілка українських підприємців, опублікували відкритого листа до президента із закликом усунути Данила Гетманцева з посади. 

Підписати листа можна через гугл-форму. Станом на вечір 17 травня це зробили майже 10 700 підприємців. Серед підписантів як невеликі ФОПи, так і власники Meest Group, MacPaw та Ajax Systems. 

Причиною обурення став законопроєкт №7360, який 12 травня  ухвалила загалом Верховна Рада. З-поміж іншого він передбачає відновлення камеральних та документальних перевірок для бізнесу, що «не постраждав від війни». Крім того, Гетманцев пропонує подвоїти військовий збір з 1,5% до 3%. Розгляд відповідного законопроєкту (7311-д) поки що відтермінували.

Втім це не перші контроверсійні ініціативи Гетманцева, що спричиняли палкі дискусії серед українських підприємців. Згадаємо найвизначніші з них.

Податок на Google

Улітку минулого року президент ухвалив закон, згідно з яким закордонні технологічні компанії мають сплачувати 20% податків від вартості інтернет-послуг для українських користувачів. Таким чином планували залучити до бюджету приблизно $3 млрд. Деякі критики, зокрема засновник проєкту «Термінал 42» Сергій Петренко, попереджали, що врешті сплата податків ляже на плечі користувачів. Дійсно, Google, Amazon та Adobe на початку року почали знімати з передплатників ПДВ у розмірі 20%.

Як зазначає експерт аналітичного центру «Інститут законодавчих ідей» Тарас Рябченко, автори закону рівнялися на досвід росії, де аналогічні правила діють від 2017 року.  Тим часом у Франції та Фінляндії технологічні гіганти сплачують лише 3% податку, у Чехії — 7%. Якби в Україні запровадили подібну модель, то й ціни для споживачів зросли б не так суттєво, вважає Рябченко.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Податкова амністія

Від 1 вересня 2021-го до 1 вересня 2022-го українцям дозволили «зізнатися» державі у раніше незадекларованих активах і сплатити за них спеціальний збір, ставка якого коливається від 2,5% до 11,5%.

«З погляду суспільної справедливості цей крок виглядає не дуже збалансованим, бо держава вчиняє своєрідний акт поблажливості щодо неплатників податків, які невідомо як збагатилися і придбали „нечисті“ активи», — вважає юрист Леонід Лазебний, співзасновник компанії «Активлекс». 

Задекларована мета — «стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури». Втім фінансовий директор «Октава Капітал» Дмитро Рибальченко припускає, що ініціатива може мати зворотний ефект: громадяни не платитимуть податки, сподіваючись на чергову амністію.

Станом на 28 лютого є інформація про задекларовані активи на 1,96 млрд грн та 112,1 млн грн надходжень у вигляді спеціального збору, а це лише 1% від очікуваних результатів.

«Тотальна фіскалізація» і касові апарати для ФОПів

Від січня 2022 року ФОПів другої, третьої та четвертої групи спрощеної системи оподаткування зобов'язали проводити всі операції через реєстратор розрахункових операцій (РРО) — касовий апарат або компʼютерну програму, яка може його замінити. 

Рух #SaveФОП на чолі з підприємцем Сергієм Доротичем влаштував низку акцій проти цього нововведення. За словами Доротича, воно нівелює плюси «спрощенки» і підсилює тиск на малий бізнес, збільшуючи його витрати на технічне обладнання і бухгалтерію.

Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай вважає, що такий крок цілком виправданий: єдиний податок дозволяв бізнесу приховувати свої доходи і платити менше податків. За даними Центру, торік так робили приблизно 30-40% представників готельно-ресторанного бізнесу другої спрощеної групи та 10-15% — третьої. 

Чого вимагає бізнес

В інтерв'ю The Economist від 14 травня міністр фінансів Сергій Марченко наголосив, що якщо війна триватиме ще понад три-чотири місяці, доведеться ухвалювати «болючі рішення» про підвищення податків. 

Керівник з економічних реформ Офісу простих рішень і результатів Ярослав Романчук, вважає, що подібна риторика свідчить про нерозуміння владою нової реальності, в якій сьогодні живе український бізнес. 

Як показало опитування серед членів Європейської Бізнес Асоціації, загальні втрати майна та активів вже сягнули понад $518 млн. Малий та середній бізнес втратив приблизно $2 млн. Загалом кількість бізнесу, який працює, скоротилася на майже 50%. Йдеться як про повністю знищені виробничі, складські і логістичні потужності, так і про зруйновані виробничі ланцюжки і відсутність доступу до сировини.

Від початку війни приблизно 10% підприємців перенесли свій бізнес за кордон, і жорстка політика оподаткування може відвернути їх від повернення. Ймовірна «втеча» бізнесу означатиме для країни втрату не лише грошей, а й людей, а це посилить спричинену війною демографічну кризу, наголошує Романчук.

На думку учасників Спілки українських підприємців, зміни у податковому та митному законодавстві мають відбуватись із дотриманням таких принципів: