Як стати резидентом «Дія.City» у 2026 році: вимоги, ліміти, бронювання
«Дія.City» дає компанії нижче податкове навантаження та легальні інструменти для найму, але натомість вимагає жорсткої дисципліни: 90% профільного доходу, контроль лімітів і регулярне підтвердження відповідності.
Цю логіку детально пояснює команда Buh.ua: для більшості ІТ‑компаній статус резидента — це не тільки про 5% ПДФО, а й про юридично коректне бронювання ключових працівників.
Резиденти «Дія.City»: що це за режим і чому він працює лише «за правилами»
«Дія.City» — це окремий правовий та податковий простір для технологічних компаній в Україні:
5% ПДФО, 5% військовий збір, 22% ЄСВ від мінімальної зарплати;
корпоративно — вибір між 18% податку на прибуток або 9% податку на виведений капітал (ПнВК).
Станом на 2026 рік у просторі 3736 резидентів, а умови декларуються стабільними на 25 років.
Ключова відмінність від «класичної» моделі наймання — резидент може сам обирати формат співпраці, включно з GIG‑контрактом (доступний лише резидентам), при цьому режим прямо заточений під результат, а не відпрацьовані години.
Для кого резидентство «Дія.City»
Резидентство насамперед створене для бізнесів у технологіях та інноваціях — від класичного софту до оборонних та медичних напрямів.
Кваліфіковані види діяльності охоплюють, зокрема:
- розробку й тестування ПЗ, включно з виданням комп’ютерних ігор;
- видання/розповсюдження ПЗ, включно з SaaS;
- кібербезпеку;
- R&D у сфері IT і телеком;
- digital marketing із використанням ПЗ, розробленого резидентами (Ads, вебаналітика);
- робототехніку; обіг віртуальних активів;
- рішення для міжнародних карткових платіжних систем;
- хостинг, хмарні датацентри;
- виробництво технологічних продуктів для оборонної/промислової/побутової сфер;
- проєктування, виробництво, обслуговування БПЛА та компонентів (зокрема батарей/акумуляторів), ремонт і навчання керуванню;
- виготовлення/ремонт біонічних протезів і ортезів із комп’ютерним управлінням;
- інформаційне моделювання будівель;
- обробку аудіовізуальних творів, поствиробництво контенту, CGI, анімацію, VFX, вироблення фонограм.
Підхід «ми підходимо за КВЕДом» не гарантує успіху: для резидента критично довести і втримати профіль діяльності фінансово — через структуру доходів.
Як стати резидентом «Дія.City»: вимоги до бізнесу в Україні
Резидентом може бути компанія, зареєстрована за українським законодавством. Подання відбувається онлайн, без отримання окремих дозволів чи ліцензій, а строк розгляду заявки становить до 10 робочих днів.
Ключовим критерієм є характер діяльності та структура доходів. Щоб зберігати статус, 90% загального доходу компанії за перші три календарні місяці після набуття статусу, а також 90% доходу за кожен календарний рік перебування в режимі мають становити кваліфіковані види діяльності.
Пільгова ставка 5% ПДФО застосовується за умови виконання кадрових критеріїв:
середня місячна винагорода — не менше еквівалента 1200 євро за курсом НБУ;
у компанії має бути щонайменше 9 працівників або гіг-спеціалістів;
відсутній податковий борг понад 10 мінімальних зарплат більш ніж 30 днів.
Пільга починає діяти з місяця, наступного за місяцем отримання статусу резидента.
Стартапи мають перехідний період до кінця року, що йде після року набуття статусу. У цей час допускається невідповідність вимозі щодо кількості фахівців, але вимога щодо середньої винагороди зберігається. Якщо після завершення перехідного періоду критерій за кількістю фахівців не виконано, компанія повинна донарахувати різницю між пільговими та стандартними ставками за визначений період без застосування штрафів.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Переваги «Дія.City»: що дає бізнесу
Податки на працю: 5% ПДФО, 5% військовий збір, ЄСВ 22% від мінімальної зарплати.
На прикладі 80 000 грн винагороди: у звичайній системі податки становлять приблизно 36 000 грн (45%), у Дія.City — приблизно 9 760 грн (12,2%). Економія — понад 26 000 грн на одного спеціаліста щомісяця.
-
1
Гнучкі формати співпраці: трудові договори, гіг‑контракти, співпраця з ФОП — із різними наборами прав/гарантій та податковими наслідками.
-
2
Корпоративна опція: замість стандартних 18% податку на прибуток компанія може обрати ПнВК 9%, коли податок виникає здебільшого при виплатах (дивіденди, роялті тощо), а реінвестування не обкладається.
-
3
Інструменти венчурного інвестування й захисту IP (як елементи англійського права, закріплені в українському законодавстві).
-
4
Адміністрування: цифровий вхід у режим і подальша звітність через офіційні процедури.
Ліміти та обмеження: 40 млн грн і правило 20%
Поріг доходу: 40 млн грн на рік
З 2025 року діє правило: якщо річний дохід резидента «Дія.City» перевищує 40 млн грн, витрати на послуги ФОП (і інших платників єдиного податку) стають об’єктом контролю.
Формула ліміту: не більш ніж 20% від витрат
Обмеження встановлюється як 20% від загальних витрат попереднього року (сума зі Звіту про фінансові результати). Тобто це не «20% від доходу» і не «20% від фонду оплати праці» — саме від суми витрат.
Приклад: витрати компанії за попередній рік — 100 млн грн → на ФОП дозволено витратити не більш ніж 20 млн грн. Усе, що вище, підлягає додатковому оподаткуванню.
Як саме оподатковується перевищення
- Для платників ПнВК надлишок понад 20% оподатковується за ставкою 9%.
- Для платників податку на прибуток надлишок включається в коригування фінансового результату і оподатковується за 18%.
Показовий приклад: витрати на ФОП за рік — 3 млн грн, загальні витрати — 10 млн грн. Норма 20% дозволяє 2 млн грн без наслідків. Перевищення 1 млн грн: у ПнВК‑режимі це 9% (90 000 грн), у прибутковому — 18% (180 000 грн).
Виняток для «менших» резидентів
Для резидентів із доходом ≤ 40 млн грн обмеження 20% на витрати, пов’язані зі співпрацею з ФОПами та іншими платниками єдиного податку, не діє. Такі компанії можуть залучати ФОП без цього ліміту.
Особливість для новостворених резидентів
Нові компанії рахують частку витрат на ФОП і ТОВ‑єдинників за поточним звітним періодом, а не за попереднім роком.
Практичний висновок: якщо ваш бізнес близький до порогу 40 млн грн або масштабування планується в межах року, цю конструкцію потрібно моделювати наперед — не постфактум у звітності.
Критичний статус та бронювання працівників — з процедурою
Для воєнного часу ключове: бронювання — це одна з підстав для відстрочки від мобілізації і водночас інструмент стабільності бізнесу. Порядок бронювання визначає Постанова КМУ №76 від 27.01.2023. Додатково діють Закон України №4630‑IX від 09.10.2025 (в частині тимчасового бронювання «порушників» військового обліку) та Закон України №3543‑XII.
Хто має право бронювати:
- державні органи;
- юридичні особи зі статусом критично важливих підприємств (КВП);
- резиденти «Дія.City», які отримали статус КВП.
ФОП не мають права бронювати працівників.
Кого можна бронювати
Бронювати можна лише працівників, які одночасно відповідають базовим умовам:
- військовозобов’язані чоловіки 25–60 років;
- офіційно працюють за трудовим договором або контрактом;
- перебувають на військовому обліку;
- не мають заборон/обмежень (зокрема, не перебувають у розшуку ТЦК і уточнили персональні дані);
- для КВП як загальне правило — зарплата не менше 20 000 грн на місяць (є винятки, зокрема для резидентів «Дія.City»).
Гіг‑спеціалісти та ФОП наразі не підлягають бронюванню.
Кого не можна бронювати:
- працівник уже має чинну відстрочку з інших підстав;
- працівник не стоїть на військовому обліку / у розшуку / не уточнив персональні дані у ТЦК;
- працівник не відповідає базовим вимогам щодо статусу й формату зайнятості.
Нові правила з 03.12.2025: тимчасове бронювання «порушників»
З 3 грудня 2025 року КВП можуть тимчасово бронювати працівників із порушеннями військового обліку. Умови жорсткі:
- строк — до 45 календарних днів з дати укладення трудового договору;
- не більш ніж один раз на календарний рік для такого працівника.
Цей механізм дає працівнику час усунути порушення, але не звільняє від відповідальності за порушення правил військового обліку чи мобілізаційного законодавства.
Квота і строк бронювання
Як правило, бронювання не має перевищувати 50% військовозобов’язаних співробітників (можливі винятки за окремим рішенням Міноборони). Строк дії броні — до 12 місяців.
Процедура бронювання через «Дію»
-
1
Сформувати перелік ключових працівників. Компанія визначає, без кого робота «зупиниться», і перевіряє підставу для бронювання (статус КВП) та відповідність працівників базовим умовам.
-
2
Підготувати дані для електронного списку. Для кожного працівника потрібні ПІБ, дата народження та РНОКПП (або дані паспорта у разі відмови від РНОКПП).
-
3
Подати список через портал «Дія». Список формує керівник підприємства, підписує КЕП і надсилає.
-
4
Отримати рішення. Список розглядається протягом 72 годин. У профіль підприємства приходить повідомлення: працівника заброньовано або відмовлено із зазначенням причин.
-
5
У разі відмови — усунути причини і подати повторно.
-
6
Перевірка працівником. Якщо бронювання оформлено через «Дію», працівник може перевірити статус у своєму профілі в застосунку «Резерв+». Підтвердженням є електронний документ у «Резерв+».
У разі позитивного рішення переведення на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки відбувається автоматично — окремо інформувати ТЦК не потрібно.
Звітність «Дія.City»
Після набуття статусу компанія подає два ключові звіти:
-
1
Проміжний звіт через перші пів року — підтверджує, що компанія в початковий період працює у заявленому профілі. Для стартапів і резидентів подання може відбуватися з аудиторським висновком або без нього — залежно від статусу.
-
2
Річний звіт — обов’язково супроводжується аудиторським висновком. Аудитор перевіряє відповідність критеріям: кількість працівників, середню зарплату та структуру доходів за КВЕДами.
Висновок
«Дія.City» — це режим, у якому вигода не декларується, а щомісяця підтверджується цифрами: 90% кваліфікованого доходу, контроль порогів і лімітів (40 млн грн і правило 20%, 240 000 € для гіг-винагород), виконання кадрових критеріїв та податкова дисципліна.
Компанія або інтегрує ці параметри в операційну модель — як частину фінансового планування та кадрової політики, — або стикається з донарахуваннями, ризиком втрати статусу й обмеженням доступу до інструментів, зокрема бронювання.
Для менеджменту це не питання, чи вигідно, а питання управлінської готовності працювати в режимі з чітко вимірюваними умовами.